- •56. Основні принципи фінансової політики Української держави.
- •57. Основні спрямування використання коштів окремих видів державних цільових фондів.
- •58. Бюджетна система України.
- •59. Видатки розвитку та напрямки використання.
- •60. Формування та використання Пенсійного фонду.
- •62. Поточні видатки, їх призначення.
- •63. Особливості формування доходів державних цільових ф
- •65. Характеристика поточних видатків та видатків розвитку
- •66. Централізовані та децентралізовані цільові фонди.
- •67. Органи фінансового контролю та їх функції.
- •68. Бюджетна класифікація видатків.
- •70. Поняття і призначення фінансового контролю.
- •72. Місцеві податки і збори, їх роль у формуванні доходної частини місцевих бюджетів.
- •71. Видатки бюджетів та їх економічний зміст.
- •73. Фінансові ресурси, структура та напрямки їх використання.
- •74. Види державного кредиту, його особливості в умовах фінансової політики України.
- •75. Позабюджетні цільові фонди.
- •78. Цільові фонди, їх зміст та характеристика
- •80. Дефіцит бюджету та джерела його покриття
- •81. Дотації на субвенції при збалансуванні місцевих бюджетів.
- •82. Місцеві бюджети – основа місцевих фінансів України.
- •83. Доходи та видатки місцевих бюджетів.
- •84. Порядок складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів України.
- •85. Між бюджетні відносини
- •87. Становлення та розвиток податкової системи України.
- •86. Основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування.
- •88. Соціально – економічна сутність податків, їх функції.
- •89. Склад і структура податкової системи України.
- •90. Пдв, акцизний збір, податок з доходів фізичних осіб
- •91. Податкова служба, її роль і функції
- •92. Податкова політика держави та основні напрями її реформування в сучасних умовах.
- •93. Загальні принципи управління державними фінансами.
- •94. Організація управління фінансами в Україні.
- •95. Міністерство фінансів України в управлінні державними фінансами.
- •96. Роль місцевих фінансових органів в управлінні державними фінансами.
- •97. Зарубіжний досвід управління державними фінансами
- •99. Державне регулювання господарської діяльності підприємств.
- •101. Фінансове планування діяльності державних підприємств та організацій.
- •102. Соціальні гарантії як форма забезпечення суспільного добробуту.
- •103. Державні соціальні стандарти і нормативи.
- •104. Державна допомога сім’ям з дітьми.
- •105. Фінансування закладів і програм соціального забезпечення неповнолітніх і молоді
- •107. Фінансування установ соціального забезпечення.
- •106. Система пенсійного забезпечення в Україні.
- •108. Призначення фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
- •109. Джерела формування фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, напрями використання коштів фонду.
- •110. Основні завдання фонду соціального страхування від нещасних випадків, особливості його формування.
- •111. Фінансове забезпечення соціально – культурних послуг.
- •112. Кошторисне фінансування бюджетних установ.
- •113. Склад видатків на освіту, їх значення в соціально – економічному розвитку держави.
- •114. Фінансування розвитку культури і мистецтва.
- •115. Організація фінансів установ охорони здоров’я.
- •116. Зведене планування витрат на фізичну культуру і спорт.
- •117. Склад видатків на розвиток економіки, необхідність їх фінансування.
- •118. Фінансова підтримка малого підприємництва.
- •119. Планування витрат на утримання органів державного управління .
- •120. Фінансування органів і установ, які забезпечують національну оборону.
63. Особливості формування доходів державних цільових ф
Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави є бюджет. Кошти бюджету знеособлені, вони забезпечують реалізацію функцій держави. Водночас у держави можуть виникати певні потреби, що мають особливе значення. Такі потреби повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. З цією метою держава створює фонди цільового призначення.
Формування доходів державних цільових фондів відбувається за рахунок таких джерел:
а) бюджетне фінансування;
б) обов´язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;
в) доходи від інвестування власних коштів;
г) добровільні внески, спонсорська допомога;
д) інші джерела.
65. Характеристика поточних видатків та видатків розвитку
Видатки показують напрямки і цілі бюджетних асигнувань. За структурою видатки бюджету поділяють на: пов'язані з державним управлінням; видатки на оборону; соціально-економічні цілі; господарську діяльність держави; зовнішньоекономічну діяльність. Розширення функцій держави супроводжується тим, що масштаби темпів збільшення державних видатків значно перевищують темпи зростання ВВП.
Видатки бюджетів усіх рівнів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.
Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.
Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема.
66. Централізовані та децентралізовані цільові фонди.
Централізовані фонди коштів перебувають у розпорядженні держави як суб'єкта публічної влади (державний бюджет, Пенсійний фонд) та органів місцевої влади й місцевого самоврядування. За рахунок зібраних до цих фондів коштів фінансуються державні та місцеві видатки, здійснюється капітальне будівництво, інвестиційна та інноваційна діяльність, утримується соціально-культурна невиробнича сфера тощо.
Децентралізовані фонди коштів створюються у межах окремих суб'єктів господарської діяльності та певних галузей національної економіки. Їх не можуть використовувати органи державної влади для фінансування видатків держави, проте вони відіграють істотну роль на фінансовому ринку держави. Зокрема, за рахунок цих коштів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів держави шляхом сплати податків
Сукупність централізованих і децентралізованих фондів коштів являє собою фінансові ресурси країни, що відображаються у зведеному фінансовому балансі України.
67. Органи фінансового контролю та їх функції.
Державний фінансовий контроль здійснюється органами законодавчої і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю входять: ВРУ, Міністерство фінансів, Рахункова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства, Державної податкової служби,.
Основним органом державного фінансового контролю по лінії виконавчої влади є Міністерство фінансів України. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням правил складання проектів бюджетів в Україні.
Відповідно до чинного законодавства Державна контрольно-ревізійна служба виконує такі функції:
- контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, отриманих суб'єктами господарської діяльності під гарантію Кабінету Міністрів України;
- контроль за виконанням громадських замовлень та державного оборонного замовлення;
- контроль за цільовим та ефективним використанням коштів, які спрямовуються на виконання делегованих державних повноважень бюджетами самоврядування;
- контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного бюджету України та бюджетів самоврядування;
Слід зазначити, що робота органів Державної контрольно-ревізійної служби нині, в основному, зосереджується на контролі за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів та їх збереженням, максимальним відшкодуванням збитків винними особами, мобілізацією до бюджету платежів та інших надходжень.