- •56. Основні принципи фінансової політики Української держави.
- •57. Основні спрямування використання коштів окремих видів державних цільових фондів.
- •58. Бюджетна система України.
- •59. Видатки розвитку та напрямки використання.
- •60. Формування та використання Пенсійного фонду.
- •62. Поточні видатки, їх призначення.
- •63. Особливості формування доходів державних цільових ф
- •65. Характеристика поточних видатків та видатків розвитку
- •66. Централізовані та децентралізовані цільові фонди.
- •67. Органи фінансового контролю та їх функції.
- •68. Бюджетна класифікація видатків.
- •70. Поняття і призначення фінансового контролю.
- •72. Місцеві податки і збори, їх роль у формуванні доходної частини місцевих бюджетів.
- •71. Видатки бюджетів та їх економічний зміст.
- •73. Фінансові ресурси, структура та напрямки їх використання.
- •74. Види державного кредиту, його особливості в умовах фінансової політики України.
- •75. Позабюджетні цільові фонди.
- •78. Цільові фонди, їх зміст та характеристика
- •80. Дефіцит бюджету та джерела його покриття
- •81. Дотації на субвенції при збалансуванні місцевих бюджетів.
- •82. Місцеві бюджети – основа місцевих фінансів України.
- •83. Доходи та видатки місцевих бюджетів.
- •84. Порядок складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів України.
- •85. Між бюджетні відносини
- •87. Становлення та розвиток податкової системи України.
- •86. Основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування.
- •88. Соціально – економічна сутність податків, їх функції.
- •89. Склад і структура податкової системи України.
- •90. Пдв, акцизний збір, податок з доходів фізичних осіб
- •91. Податкова служба, її роль і функції
- •92. Податкова політика держави та основні напрями її реформування в сучасних умовах.
- •93. Загальні принципи управління державними фінансами.
- •94. Організація управління фінансами в Україні.
- •95. Міністерство фінансів України в управлінні державними фінансами.
- •96. Роль місцевих фінансових органів в управлінні державними фінансами.
- •97. Зарубіжний досвід управління державними фінансами
- •99. Державне регулювання господарської діяльності підприємств.
- •101. Фінансове планування діяльності державних підприємств та організацій.
- •102. Соціальні гарантії як форма забезпечення суспільного добробуту.
- •103. Державні соціальні стандарти і нормативи.
- •104. Державна допомога сім’ям з дітьми.
- •105. Фінансування закладів і програм соціального забезпечення неповнолітніх і молоді
- •107. Фінансування установ соціального забезпечення.
- •106. Система пенсійного забезпечення в Україні.
- •108. Призначення фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
- •109. Джерела формування фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, напрями використання коштів фонду.
- •110. Основні завдання фонду соціального страхування від нещасних випадків, особливості його формування.
- •111. Фінансове забезпечення соціально – культурних послуг.
- •112. Кошторисне фінансування бюджетних установ.
- •113. Склад видатків на освіту, їх значення в соціально – економічному розвитку держави.
- •114. Фінансування розвитку культури і мистецтва.
- •115. Організація фінансів установ охорони здоров’я.
- •116. Зведене планування витрат на фізичну культуру і спорт.
- •117. Склад видатків на розвиток економіки, необхідність їх фінансування.
- •118. Фінансова підтримка малого підприємництва.
- •119. Планування витрат на утримання органів державного управління .
- •120. Фінансування органів і установ, які забезпечують національну оборону.
110. Основні завдання фонду соціального страхування від нещасних випадків, особливості його формування.
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.
Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.
Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів (делегування) представників визначається кожним об'єднанням самостійно.
111. Фінансове забезпечення соціально – культурних послуг.
Результатом діяльності соціально-культурних закладів і установ є створення духовних цінностей, соціально-культурних і побутових послуг у формі нематеріальних благ і послуг галузями освіти, науки, культури, мистецтва, охорони здоров´я тощо. Фінансування соціально-культурних закладів і установ значною мірою залежить від рівня продуктивності праці у суспільстві: чим він вищий, тим більше можливостей є для спрямування фінансових ресурсів у соціальну сферу.
У даний час нематеріальні блага і послуги соціально-культурних закладів і установ надаються споживачам безоплатно або за плату. Але і у першому, і у другому випадках вони отримають грошову оцінку на рівні витрат соціально-культурних закладів і установ. Джерелом фінансування витрат на створення безоплатних нематеріальних благ і послуг є кошти, виділені для цих установ і закладів з бюджетів різних рівнів, а джерелом фінансування витрат при створенні платних нематеріальних благ і послуг є доходи, отримані від їх реалізації у формі виручки.
Діяльність соціально-культурних установ і закладів та формування їх фінансових ресурсів виходить за межі, відведені бюджетними можливостями, зокрема:
— розширення сфери їх діяльності зумовлюють відповідні зміни структури фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні цих установ;
—обмеження бюджетних ресурсів та збільшення позабюджетних коштів не передбачають їх взаємозв´язку та узгодження у фінансовому плануванні і практичному використанні;
—діючий порядок планування обмежує можливості раціонального й ефективного використання фінансових ресурсів, запровадження прогресивних норм і нормативів та дотримання режиму економії.
112. Кошторисне фінансування бюджетних установ.
Кошторисно-бюджетне фінансування — це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів — кошторисів витрат.
На кошторисно-бюджетному фінансуванні утримуються державні та комунальні: установи соціальної сфери; освітні установи — школи, середні спеціальні та вищі учбові заклади; установи охорони здоров'я — лікарні та поліклініки, здоров. пункти, державні та дитячі дошкільні установи; установи культури — бібліотеки, будинки культури, дитячі театри, об'єкти фізичної культури, а також: установи Міністерства оборони, Національної Гвардії, Прикордонних військ, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України; органи законодавчої та виконавчої влади, суди та прокуратура.
Складові кошторису:
- загальний фонд – містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків на виконання бюджетною установою основних функцій;
- спеціальний фонд - містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл на здійснення відповідних видатків, згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з
Кошториси і плани асигнувань, передбачені на проведення централізованих заходів, затверджуються окремо на кожний захід керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, що запланували ці заходи.