113. Склад видатків на освіту, їх значення в соціально – економічному розвитку держави.

Основним джерелом фінансування витрат на освіту, науку і культуру є Державний бюджет.

Система народної освіти в нашій країні є єди­ним комплексом послідовно з'єднаних між собою ланок виховання і навчання:

1. дошкільне виховання;

2. загальна середня освіта;

3. позашкільне виховання;

4. професійно-технічне навчання;

5. середня спеціальна і вища освіта.

Основна частину видатків бюджету на освіту складають видатки, спрямовані на фінансування загально освітніх шкіл.

Фінансово-господарська діяльність загальноос­вітніх шкіл здійснюється на основі єдиного кош­торису доходів і видатків.

Джерелами формування кошторису є:

1. кошти місцевого (Державного) бюджету за нормативами фінансування загальної освіти в об­сязі державних стандартів освіти;

2. кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;

3. плата за надання додаткових освітніх послуг;

4. кошти, одержані за науково-дослідні роботи;

5. доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень;

6. дотації місцевих Рад народних депутатів;

7. кредити і позики банків;

8. валютні надходження;

9. добровільні грошові внески, матеріальні цінності, отримані від підприємств, установ, органі­зацій, окремих громадян.

114. Фінансування розвитку культури і мистецтва.

Організації та заклади культури і мистецтва, як і інші соціокультурні заклади, фінансуються за рахунок бюджетів різного рівня та позабюджетних коштів.

Витрати на оплату праці плануються відповідно до типових штатів, установлених для кожного виду установ залежно від обсягу їхньої діяльності. Наприклад, за бібліотеками фонд оплати праці розраховується з урахуванням ставок зарплати бібліотекарів та обсягу книжкового фонду. У свою чергу, ставки заробітної плати бібліотекарів залежать від рівня освіти, а працівників інших культурно-освітніх установ — від групи установи. Певні видатки плануються закладами культури і мистецтв за кодом 2110 — придбання обладнання і предметів тривалого користування, зокрема видатки на придбання канцелярських меблів, спеціальних меблів для закладів культури і мистецтв; видатки на поповнення музейних фондів, книг та періодичної літератури для бібліотечних фондів.

Інші витрати у закладах культури і мистецтва плануються в тому самому порядку, що і в інших бюджетних установах.

Окремим закладам, що перебувають на госпрозрахунку, планується надання з бюджету дотацій (національні театри, філармонії, музичні колективи й ансамблі).

115. Організація фінансів установ охорони здоров’я.

Основними сітковими показниками, які враховуються під час визначення витрат на утримання установ охорони здоров'я, є такі: кількість лікарняних ліжок, кількість лікарських посад, кількість лікарських відвідувань, кількість ліжко-днів. Кількість лікарняних ліжок розраховують згідно з прогнозом економічного і соціального розвитку з урахуванням демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових та інших умов розвитку певного регіону. Відповідно до кількості ліжок у лікарні визначають штати лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу. Кількість лікарських відвідувань — це показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев'язувальних засобів при амбулаторному обслуговуванні населення. Кількість лікарських відвідувань у поліклініці визначають відповідно до кількості середньорічних лікарських посад, кількості годин роботи лікаря цієї спеціальності на, норми прийому хворих за годину та кількості робочих днів на рік.

У плануванні витрат за кодами кошторису медичних установ важливе місце посідають норми і нормативи. Разом із тим розмір цих норм і нормативів залежить від наявних бюджетних коштів. Відповідно, лімітування видатків розпорядниками коштів може призводити до скорочення видатків, які вже були розраховані. Як правило, нестачу коштів покривають самі хворі або їх рідні, хоча це й суперечить Конституції України. Тому необхідним є запровадження страхової медицини.