3Об'єктивні (природні) Суб'єктивні (відносні)

Робота на першому місці в житті

Надзвичайна відданість справі

Особлива ретельність, натхненність і

терпіння у праці

Трудове самопожертвування

"Горіння" в роботі

Обмеження життєвих інтересів роботою

Прямолінійність у досягненні мети

Надвисокі і часто нереальні вимоги до

себе

Пріоритетність процесу над

результатами праці

Успіх досягається

перенапруженням сил

Генетично надвисока

трудова активність

Безмежна працелюбність

Ігнорування саморуйнуванням

і здоров'ям на роботі

Нехтування відпочинком

ради діла

Думки у вільний час

зосереджені на роботі

Нормальне самопочуття тільки у праці

Постійна тривога і страх мати невдачу,

"втратити своє обличчя"

Психологічна "працезалежність"

Відкритість емоцій, переживань і т.п.

Невдача на роботі сприймається як

катастрофа

Від складного життя "ховається у

роботу"

Робота як засіб вигідно показати себе

Акцентування на зовнішньому ефекті праці

Удавана надактивність задля визнання і

схвалення

Мета любою ціною триматися "на виду"

Непрямолінійність, залучення

другорядного в отриманні переваг

Перепрацювання як неспроможність

вчасно виконувати обов'язки

Засіб приховання невмілого використання

робочого часу

Переповнення почуттям своєї

виключності і незамінності

Головне – результат, а не праця

Самоутвердження й за чийсь

рахунок

Опікунство, примушування решти

відчути себе невмілими і т.п.

працівниками

Нездатність визнавати помилки, "пройти"

самокритично себе

Звинувачення колег у власних невдачах

Охоче поринання в конфлікти, агресію,

провокування стресів задля корисливих цілей

Компенсування некомпетентності більшою

кількістю праці

Основні причини трудоголізму

Внутрішня потреба незвичайної

самореалізації у праці

Харизматичне покликання до

безперервної роботи

Вади організації і мотивації праці,

гуманізації управління

Необхідність виживання і покращення

добробуту надмірною трудовою

діяльністю (для бідної частини людей)

Забезпечення поспішної кар'єри трудовими

надзусиллями

Прагнення виділитися серед колег

"перепрацюванням їх"

Хиби авторитарного стилю керівництва

Намагання "сподобатися" керівництву,

вислужити його прихильність

"гіперстаранною" працею і поведінкою

Індивідуалізм Егоїзм

Рис. Архітектоніка трудоголізму

4

Характерні

ознаки і риси

трудоголіків

(адикції)Віддаючи належне деякій популярності, слід визнати, що наведені

підходи допомагають прогнозуванню управління трудоголізмом,

персоніфікованому коригуванню адикцій на підприємстві.

Головним критерієм розпізнавання трудоголіків є їх неконтрольована

внутрішня чи зовнішня потреба в адиктивній діяльності, а значить, відповідні

мотиви та їх причини.

Дійсні роботоголіки генетично, природно схильні до надвисокої

трудової активності. Праця для них – основне задоволення і смисл життя,

своєрідне хобі. Таке буває харизматичне покликання. І до цього слід

відноситись із розумінням. Притаманні адикції у даному випадку істотні, але

мають підпорядковане значення. Справжні трудоголіки більш небезпечні для

себе, ніж для колективу. Вони служать збуджувачами активності, посилюють

синергетику організації, не дають “тихого” життя нікому, в тому числі

управлінцям. За це працеадиктів часто не люблять.

Велика чисельність нормальних трудоголіків серед творчих

працівників – вчених, митців, спеціалістів, чесних підприємців. До речі, для

роботодавців наймані воркоголіки служать кладом, звитяжно

самоексплуатуючись без управлінського впливу.

Хоч серед трудоголіків переважають люди, які займаються

інтелектуальною працею, немало їх і між простими робітниками. У сільській

місцевості адиктивна тяга до фізичної праці на землі притаманна багатьом

мешканцям. Те ж саме помітно щодо значної частини дачників, садівників,

городників. Інакше кажучи, “вірус” трудоголізму знаходить усіх

відчайдушних працівників.

Появу нової когорти звичайних роботоголіків в Україні спричиняє

нинішнє екстремальне поглиблення диференціації добробуту трудівників та

їх сімей, небачене майнове розшарування. Це не відповідає принципам

соціальної ринкової економіки (зокрема, майже відсутній середній клас) і

гуманізації національного виробництва. В результаті маємо пануючий

сегмент бідності населення, і багатьом приходиться ради виживання