ип1. Вибрати вірні твердження:
1. транскрипція – це процес біосинтезу ДНК на матриці РНК;
2. копії мРНК, синтезовані в процесі транскрипції, переносяться в цитоплазму, на місце синтезу білка, де самі стають матрицями білкового синтезу;
3. одиницю процесу транскрипції називають промотор;
4. у процесі транскрипції синтезується тільки мРНК.
2. Код має такі риси:
1. код неспецифічний, кожний триплет кодує декілька амінокислот;
2. код невірявниний;
3. код перервний, між кодонами існують інтервали;
4. код універсальний для вищих істот, відомим на наш час виключенням є мітохондрії.
3. Вибрати вірні твердження:
1. ініціація трансляції полягає в утворенні комплексу мРНК з малою субчастинкою рибосоми і зв’язуванні першої аміноацил-тРНК, комплементарної ініціюючому кодону;
2. ініціація трансляції полягає в утворенні комплексу мРНК з великою субчастинкою рибосоми і зв’язуванні першої аміноацил-тРНК комплементарної ініціюючому кодону;
3. ініціація трансляції полягає в утворенні комплексу мРНК одночасно з малою та великою субчастинками рибосоми і зв’язуванні першої аміноацил-тРНК комплементарної ініціюючому кодону.
4. іініціація трансляції полягає в утворенні комплексу мРНК з малою субчастинкою рибосоми і зв’язуванні першої аміноацил-тРНК, комплементарної стоп-кодону
4. У процесі трансляції ініціюючою амінокислотою для більшості евкаріотичних білків стає:
1. метіонін;
2. аланін;
3. серин;
4. триптофан.
5. Вибрати вірні твердження:
1. ініціююча аміноацил – тРНК, на відміну від усіх наступних, фіксується у аміноацильному центрі;
2. на стадії термінації закінчується зчитування матриці, сигналом термінації служить беззмістовний кодон в послідовності мРНК;
3. скупчення рибосом, на яких іде трансляція однієї мРНК, називаються десмосомами
4. по завершенні трансляції рибосома залишається у незмінному вигляді.
6. Які сполуки є субстратами в реакції біосинтезу ДНК за участі ДНК-полімерази?
1. дАТФ, дЦТФ, дГТФ, дТТФ;
2. дАДФ, дЦДФ, дГДФ,дТДФ;
3. АТФ,ЦТФ,ГТФ,ТТФ;
4. тільки дАТФ і дТТФ.
7. Експериментальне обгрунтування напівконсервативного механізму реплікації ДНК було здійснено в дослідах:
1. Уотсона та Кріка;
2. Мезелсона та Сталя;
3. Жакоба та Моно;
4. Полінгом та Корі.
8. Виберіть вірні твердження:
1. зв’язування РНК-полімерази з ДНК-матрицею відбувається в специфічних ділянках геному – енхансерах;
2. взаємодія РНК-полімерази з ДНК-матрицею реалізується за участю -субодиниці РНК-полімерази;
3. в результаті процесі біосинтезу в еукаріотичних клітинах молекули мРНК утворюються одразу у «зрілому» вигляді;
4. в результаті процесів біосинтезу полірибонуклеотиду, що відбувається в еукаріотичних клітинах, утворюється первинний транскрипт, який вже нездатний до перетворення у функціональну молекулу
9. Компонентами білоксинтезуючої системи рибосом є:
1. рибосоми, мРНК, L-амінокислоти, тРНК, аміноацил-тРНК-синтетази, регуляторні білки, коферменти;
2. рибосоми, мРНК, L-амінокислоти, тРНК, регуляторні білки, коферменти;
3. рибосоми, мРНК, L-амінокислоти, тРНК, аміноацил-тРНК-синтетази, коферменти;
4. мРНК, L-амінокислоти, тРНК, аміноацил-тРНК-синтетази, регуляторні білки, коферменти.
10. Який фермент каталізує утворення пептидного зв’язку між першою / ініціюючою / та другою амінокислотою, що зв’язані через свої тРНК з П- та А-сайтами рибосоми?
1. аміноацил-мРНК-синтетаза;
2. пептидилтрансфераза;
3. амінопептидаза;
4. РНК-полімераза.
11. Трансляція – це:
1. запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРНК, ГТФ, формілметіоніл-тРНК або метіоніл-тРНК і низки білкових факторів;
2. переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участю активної рибосоми;
3. завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою;
4. циклічний процес нарощування довжини поліпептидного ланцюга кожний раз на один амінокислотний залишок у транслюючій рибосомі, який багаторазово повторюється ;
12. Термінація – це:
1. Запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРнк, гтф, формілметіоніл-тРнк або метіоніл-тРнк і низки білкових факторів;
2. переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участі активної рибосоми;
3. завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою;
4. Циклічний процес нарощування довжини поліпептидного ланцюга кожний раз на один амінокислотний залишок у транслюючій рибосомі, який багаторазово повторюється;
13. Елонгація – це:
1. Запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРнк, гтф, формілметіоніл-тРнк або метіоніл-тРнк і низки білкових факторів;
2. переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участі активної рибосоми;
3. завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою;
4. циклічний процес нарощування довжини поліпептидного ланцюга кожний раз на один амінокислотний залишок у транслюючій рибосомі, який багаторазово повторюється;
14. Транскрипція – це:
1. запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРНК, ГТФ, формілметіоніл-тРНК або метіоніл-тРНК і низки білкових факторів;
2. переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участі активної рибосоми;
3. завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою;
4. передача інформації від ДНК на РНК в процесі біосинтезу другої на першій у якості матриці.
15. Ініціація – це:
1. запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРНК, ГТФ, формілметіоніл-тРНК або метіоніл-тРНК і низки білкових факторів;
2. переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участі активної рибосоми;
3. завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою;
4. циклічний процес нарощування довжини поліпептидного ланцюга кожний раз на один амінокислотний залишок у транслюючій рибосомі, який багаторазово повторюється
16.Оберіть вірну відповідь:
1. ДНК – полімер, що складається з 4-х різних мономерів - нуклеозидів
2. Нуклеотид містить одну з 4-х гетероциклічних азотистих основ
3. Полінуклеотидні ланцюги утворюються з”єднанням дезоксирибозних залишків водневими зв”язками
4. Кожний фосфат з”єднує гідроксильну групу при 5′-С дезоксирибози одного нуклеотиду з ОН - групою при 3′С дезоксирибози сусіднього нуклеотида
17. В-форма подвійної спіралі ДНК (модель Уотсона-Кріка) характеризується наступним:
1. Молекула ДНК знаходиться у формі подвійної лівозакрученої спіралі
2. Ланцюги мають паралельну орієнтацію
3. Відстань між парами основ 3,4нм. Основи направлені всередину спіралі
4. На зовнішній поверхні спіралі – велика (завширшки 2,2нм) і мала(1,2нм) борозенки
18. А-форма подвійної спіралі характеризується наступним:
1. Рідко зустрічається, існує тільки при зниженій вологості
2. Залишок дезоксирибози знаходиться в С2′-ендо-конформації (у В-формі – в С3′-конформації)
3. На виток спіралі припадає 10 нуклеотидних залишків
4. Cпіраль лівовозакручена
19. Знайдіть вірну відповідь:
1. У клітинах негативна суперспіралізація створюється ДНК- ендонуклеазами
2. Топоізомерази – ферменти, які змінюють число супервитків у кільцевих ковалентно замкнених ДНК
3. Розмір молекули ДНК виражається кількістю пар нуклеозидів
4. За одиницю розміру молекули ДНК приймається 10 пар нуклеотидів (.п.н.)
20. Знайдіть помилкове твердження:
1. Рибосома – рибонуклеопротеїдний комплекс, складається з рибосомних білків (1/3), рРНК (2/3) та асоційованих з ними факторів транскрипції
2. Компоненти рибосом позначають за величиною S – визначається величиною їх седиментації
3. Мала субодиниця каталізує утворення пептидних зв’язків
4. Велика субодиниця каталізує утворення пептидних зв’язків
21. Знайдіть правильне визначення різновиду міжклітинної сигналізації:
1. Контакт-залежна сигналізація вимагає безпосереднього контакту між мембранами
2. Паракринна сигналізація здійснюється нейронами, які передають електричні сигнали вздовж свої аксонів і вивільняють на синапсах нейромедіатори
3. Синаптична сигналізація .залежить від сигналів, які вивільняються у позаклітинний простір і діють локально на сусідні клітини
4. Ендокринна сигналізація залежить від ендокринних клітин, котрі секретують гормони виключно у сусідні клітини
22. Знайдіть помилкове твердження:
1 Механізми комунікації залежать, зокрема,від позаклітинних сигнальних молекул, які продукуються клітинами для передачі сигналів сусіднім або більш віддаленим клітинам
2. Деякі гідрофобні сигнальні молекули безпосередньо дифундують через плазматичну мембрану клітин-мішеней і зв”язуються з внутрішньоклітинними рецепторними білками
3. Неактивні рецептори зв”язані з інгібіторними білковими комплексами
4. При зв”язуванні з лігандом рецептор змінює конформацію
23. Знайдіть помилкове твердження:
1. Фосфоліпаза С-β діє на фосфатидилінозитол-4,5-біфосфат ліпідного бішару мембрани з утворенням ц.АМФ
2. ІР3 дифундує через цитозоль і спричиняє вивільнення Са 2+з ендоплазматичного ретикулуму, відкриваючи його Са 2+-канали
3. діацилгліцерол залишається у мембрані і активує протеїнкіназу С, яка фосфорилює білки-мішені
4. Аденілатциклаза утворює з АТФ цАМФ
24. Молекула ДНК є поліаніон, оскільки до її складу входять:
Залишки дезоксирибози.
Залишки фосфатної кислоти.
Залишки тиміну.
Залишки гуаніну.
25. До функцій біомембран можна віднести усі з перелічених, окрім:
Бар”єрна функція: забезпечує обмін клітини з оточуючим середовищем.
Матрична функція: забезпечує взаємне розташування, орієнтацію мембранних білків та їхню оптимальну взаємодію
Механічна функція: забезпечує міцність та автономність клітин і внутрішньоклітинних органел
Запасаюча функція: забезпечує синтез АТР у мембранах хлоропластів та фотосинтез вуглеводів на внутрішній мітохондріальній мембрані
26. Яка із РНК містить у своїй структурі найбільше модифікованих азотистих основ?
рРНК.
тРНК.
мРНК.
гяРНК.
27. При повному кислотному гідролізі нуклеїнових кислот виникають усі перераховані речовини, крім:
1. фосфорної кислоти;
2. пентози;
3. пуринових основ;
4. аденозинтрифосфорної кислоти;
28. Нуклеїнові кислоти мають абсорбційний максимум в ділянці 240-270 нм. Абсорбція їх у цій діялянці зумовлена наявністю у складі нуклеїнових кислот:
1. водневого зв’язку;
2. рибози;
3. гетероциклічних основ;
4. фосфодиефірного зв’язку.
29. Яка з наведених нижче сполук є тиміном?
1.
2.
3.
4.
30. Яка з наведених нижче сполук є гуаніном (див. завдання 37)?2
31. Яка з наведених нижче сполук є аденіном(див. завдання 37)?1
32. Яка з наведених нижче сполук є урацилом(див. завдання 37)?3
33. Скільки пар основ припадає на один виток подвійної спіралі ДНК?
1. 5;
2. 10;
3. 15;
4. 20.
34. Якими зв’язками з’єднуються між собою мононуклеотиди, створюючи лінійні полімери?
1. іонними;
2. 3/,5/-фосфодіефіриними;
3. пірофосфатними;
4. водневими.
35. Для вторинної структури ДНК характерні такі параметри:
1. один виток подвійної спіралі містить 10 пар нуклеотидних залишків;
2. відстань між центрами основ, розміщених одна напроти другої, рівне 3-5 нм;
3. комплементарні ланцюги паралельні;
4. крок спіралі 0,95 нм.
36. Транспортні РНК:-
1. кодують структуру білків
2. займають центральне місце в процесі синтезу білків як адаптери між мРНК і АК
3. утворюють основну структуру рибосоми і каталізують синтез білків
4. беруть участь у процесингу і хімічній модифікації РНК
37. Оберіть вірну відповідь:
Субстратами синтезу РНК є дезоксирибонуклеозидтрифосфати (дНТФ)
Транскрипція ДНК відбувається в усіх ядровмісних клітинах (які діляться і які не діляться)
Транскрипція ділянки ДНК відбувається (в евкаріот) тільки в період реплікації і власне поділу
В евкаріотів у процес транскрипції залучена тільки РНК-полімераза І – для синтезу пре-рРНК
38. Оберіть вірну відповідь, яка характеризує принципову відмінність транскрипції від синтезу ДНК:
Асиметричність процесу – у якості матриці використовується 1 ланцюг
Напівконсервативність процесу
Синтез РНК потребує для свого початку затравки
Принципових відмінностей немає
39. Особливості реплікації в евкаріот полягають у наступному:-
1 В евкаріотчних реплікативних апаратах міститься менше білків
2. Полімераза α розпочинає синтез фрагмента Оказакі з РНК, а потім доповнює РНК-праймер коротким відрізком ДНК перед тим, як передати його 3′-кінець ДНК-полімеразі δ.
3. Фрагменти Оказакі синтезуються завдовжки 10-20 нуклеотидів, на відміну від 1000-2000 нуклеотидів у бактерій
4. Нуклеосоми сприяють руху молекул ДНК-полімерази, тому їхні реплікативні вилки рухаються у 10 разів швидше, ніж їхні бактеріальні аналоги
40. Проміжні філаменти:
1. Визначають форму поверхні клітини та є необхідними для переміщення усієї клітини
2. Забезпечують механічну стійкість і опірність проти зовнішнього тиску
3. Визначають положення мембранних органел і внутрішньоклітинний транспорт.
4. Швидко реорганізовуються з утворенням веретена поділу, війок або джгутиків
41. Актинові філаменти:
1. Визначають форму поверхні клітини та є необхідними для переміщення усієї клітини
2. Забезпечують механічну стійкість і опірність проти зовнішнього тиску
3. Визначають положення мембранних органел і внутрішньоклітинний транспорт.
4. Швидко реорганізовуються з утворенням веретена поділу, війок або джгутиків
42. Мікротрубочки:
1. Визначають форму поверхні клітини та є необхідними для переміщення усієї клітини
2. Забезпечують механічну стійкість і опірність проти зовнішнього тиску
3. Визначають положення мембранних органел і внутрішньоклітинний транспорт.
4. Є дволанцюговими полімерами білка актину.
43. Промотор це:-
1. Ділянка зв”язування РНК-полімерази.
2. Ділянки зв”язування регуляторних білків, з якими зв”язуються білки – репресори
3. Специфічна послідовність нуклеотидів, яка підсилює транскрипцію генів РНК-полімеразою ІІ.
4. Послідовність нуклеотидів в лідерній ділянці між промотором і структурними генами оперона, яка припиняє транскрипцію в лідерній ділянці
44. Атенуатор це:-
1. Ділянка зв”язування РНК-полімерази.
2. Ділянки зв”язування регуляторних білків, з якими зв”язуються білки – репресори
3. Специфічна послідовність нуклеотидів, яка підсилює транскрипцію генів РНК-полімеразою ІІ.
4. Послідовність нуклеотидів в лідерній ділянці між промотором і структурними генами оперона, яка припиняє транскрипцію в лідерній ділянці
45. Енхансери –це –
1. Ділянка зв”язування РНК-полімерази.
2. Ділянки зв”язування регуляторних білків, з якими зв”язуються білки – репресори
3. Специфічна послідовність нуклеотидів, яка підсилює транскрипцію генів РНК-полімеразою ІІ.
4. Послідовність нуклеотидів в лідерній ділянці між промотором і структурними генами оперона, яка припиняє транскрипцію в лідерній ділянці
46. Спейсери - це:
1. Кодуючі послідовності між генами
2. Некодуючі послідовності між генами
3. Білки, які виконують регуляторну функцію
4. Один із факторів транскрипції
47. Оберіть вірну відповідь:
1. У бактерій гени ферментів, які каталізують низку послідовних реакцій можуть об’єднуватися в оперон
2. У бактерій гени ферментів, які каталізують низку послідовних реакцій можуть об’єднуватися в оператор
3. У бактерій гени ферментів, які каталізують низку послідовних реакцій можуть об’єднуватися в атенуатор
4. У бактерій гени ферментів, які каталізують низку послідовних реакцій можуть об’єднуватися в транс криптон
48. Оберіть вірну відповідь:
1. Індуцибельні оперони характеризуються тим, що регулятором слугує кінцевий продукт ланцюга контрольованих реакцій
2. Індуцибельні оперони характеризуються тим, що регулятором є вихідний субстрат ланцюга контрольованих реакцій
3. Репресибельні оперони характеризуються тим, що регулятором є вихідний субстрат ланцюга контрольованих реакцій
4. Усі відповіді вірні
49. Оберіть вірну відповідь:
1. Репресибельні оперони характеризуються тим, що регулятором слугує кінцевий продукт ланцюга контрольованих реакцій
2. Індуцибельні оперони характеризуються тим, що регулятором є кінцевий продукт ланцюга контрольованих реакцій
3. Репресибельні оперони характеризуються тим, що регуляторами є як вихідний субстрат ланцюга контрольованих реакцій, так і кінцевий продукт ланцюга контрольованих реакцій
4. Усі відповіді вірні
50. ДНК-лігаза:
1. Фермент, що розпочинає реплікацію ДНК
2. Фермент, який завершує реплікацію ДНК
3. Фермент, який виконує функцію затравки при реплікації ДНК
4. Фермент – активатор праймази