30. Спеціальні податкові режими в Україні

 Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом.  Спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб’єктів.  Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.  Не визнаються спеціальними режимами податкові режими, не визначені такими цим Кодексом.   Спеціальні податкові режими – це система заходів, які передбачають особливий порядок обчислення та сплати податків та зборів у відповідний податковий період, який застосовується у випадках та порядку, визначеному податковим законодавством. Спеціальні податкові режими передбачають особливий порядок визначення елементів правового механізму податку, спеціальний режим застосування податкових пільг, аж до звільнення від сплати окремих податків та зборів. Вичерпний перелік спеціальних податкових режимів закріплено Розділом ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України: фіксований сільськогосподарський податок, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.  Якщо виходити із буквального тлумачення п.п. 11.1 та 11.4 спеціальні режими встановлюються виключно Податковим кодексом України, а будь-які інші податкові режими не визнаються спеціальними. Отже, спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва не визнається у якості спеціального податкового режиму. Особливої гостроти набуває це питання у сфері обліку та звітності. Оскільки крім цього підрозділом 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України вказано, що в разі, якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються Податковим кодексом України, застосовуються правила Податкового кодексу України. Таким чином загальні норми звітності та декларування можуть бути застосовані до платників єдиного податку попри спеціальні норми звітності. Проблемним залишається питання – чи може застосовуватись фіксований податок на ринках. З одного боку, у підрозділі 8 розділу XX «Перехідні положення» залишили чинними відповідні абзаци ст. 14 розд. IV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року, якими встановлено правила застосування фіксованого податку. З іншого боку, у цих абзацах визначено умови застосування фіксованого податку, і одна з них така - громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством. У цей же час Ринковий збір скасований у Податковому кодексі України вже з 1-го січня 2011 року. Проблемним є також звільнення платників єдиного та фіксованого податків від застосування касових апаратів тощо.