Висота звуку

Висоту звуку в фізичному розумінні визначає кількість коливань за секунду, яка називається частотою коливань (міжнародна назва – frequency); одиницею її виміру названо «герцем» (Гц) за ім’ям великого німецького фізика Хайнріха Герца (1857 – 1894)

Верхня межа частоти, що вимірюється приладами, - приблизно 1 мільйон герців. Людський же слух здатний сприймати частоти усього лише від 16 до 20 000 Гц.

Ось кілька прикладів:

Найнижчий звук органа Найнижчий звук фортепіано Діапазон віолончелі Співочий голос(від басу до сопрано) Найвищий звук фортепіано

приблизно - - - -

16 Гц 28Гц 65 - 900 Гц 85 - 1100 Гц 4000Гц

Чим крупніше джерело звуку, тим повільніше воно коливається. Ті пристрої, що служать музичним цілям, пристосовані до сприймаючих можливостей людини.

Так, наприклад, середній діапазон частот магнітофонних записів:

при швидкості 9,5 см/сек при швидкості 19 см/сек при швидкості 38 см/сек

приблизно - -

50 - 12000 Гц 40 - 15000 Гц 30 - 18000 Гц

У радіопередачах, як правило, використовуються звукозаписи, зроблені на швидкості 38 см/сек.

Тривалість звуку

Тривалість звуку називається його здатність відбуватися у часі, бути тривалішим або коротшим.

Наприклад, симфонічна картина «Шехеразада» М. Римського – Корсакова починається тривалим звуками, а тему Шехеразади викладено короткими звуками, що швидко йдуть один за одним.

Сила звуку

Фізичною одиницею виміру рівня гучності є фон. Ось кілька орієнтованих даних:

шепіт, шелест листя цокання годинника тихий спів радіо середньої гучності гра на фортепіано сильним звуком оркестр повним звуком

10 фонів 30 фонів 40 фонів 50 фонів 60 фонів 80 фонів

Гучніший шум уже викликає біль у вухах.

Збірна назва сили звуку та її градацій - динаміка.

Різні ступені динаміки позначаються в музиці італійськими словами:

pianissimo (pp) piano (p) mezzo – piano (mp) mezzo - forte (mf) forte (f) fortissimo (ff)

дуже тихо тихо помірно тихо помірно гучно гучно дуже гучно

Ці рівні відносні, вони погоджуються з попереднім звучанням. Якби ми взяли уривки з кількох або навіть з одного музичного твору, котрий належить грати piano, та зафіксувавши вимірювальними приладами їх виконання, порівняли реальні нюанси, нам би зустрілися разючі розбіжності. Справді, багатющі динамічні можливості нелегко звести усього лише до п’яти - шести відтінків. Про цю відносність свідчать і такі динамічні вказівки:

piu forte (piu f) piu piano (piu p) meno forte (meno f) meno piano (meno p)

гучніше тихше менш гучно не так тихо

Ці позначення показують, що силу звуку треба збільшувати або зменшувати порівняно з попереднім звучання. Плавний перехід від одного динамічного ступеня до іншого називається:

crescendo (cresc.) - збільшуючи, посилюючи decrescendo абo diminuendo (decresc., dim.) - зменшуючи, завмираючи

Ці вказівки можуть бути замінені знаками, котрі називаються «вилочками»: < >.

Інші динамічні позначення:

marcato (mar. або >) sforzato (sf або ^) forte - piano (fp)

з наголосом з силою, підкреслюючи гучно і потім одразу тихо

Усім відомо, яка різниця між гучним і тихим, між високим та низьким звуками. Образно уявляти їх також нескладно, якщо порівняти звукові коливання з розмахом маятника (рис.2).

Маятник рухається між точками А і В? амплітуда, тобто відстань між цими точками, визначає силу звуку: чим більша відстань, тим сильніший звук. Висота ж звуку залежить від швидкості коливання: чим скоріше рухається маятник,інакше кажучи,чим частіше повторюється коливання, тим вищий звук.

Безперервне коливання є першою фазою зародження звуку.

Для того щоб коливання могли виконувати музичні завдання,

Вони потребують підсилення. Отже, є необхідність у такому

матеріалі, котрий коливався б разом з основним джерелом звуку.

Якщо в безпосередній близькості від фортепіанних струн

проспівати якийсь звук, відповідні струни також озвуться.

Підсилення звуків служить корпус - резонатор фортепіано,

виготовлений із сухої деревини.

А С В

Рис.2

Але для підсилення звуку придатний не лише твердий матеріал: шар повітря, що міститься в корпусі струнних інструментів, також сприяє підсиленню звуку. Резонатори бувають різних розмірів залежно від регістру звукового діапазону: корпус скрипки чи труби з їх відносно вищим звучання набагато менші, ніж корпус контрабасу чи басової труби, в яких звук низький.