Національна безпека

Політична

Енергетична

Продовольча

Військова

Екологічна

Інформаційна

Економічна безпека

Рис. 2. Місце економічної безпеки в структурі національної безпеки

Саме тому в Законі України «Про основи національної безпеки України», економічні аспекти посіли значне місце, а саме:

– створення конкурентоспроможної, соціально-орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя і добробуту населення;

– збереження та зміцнення науково-технічного потенціалу, утвердження інноваційної моделі розвитку;

– забезпечення екологічно та технічно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів;

– посилення участі України в міжнародному поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції в європейську і світову економічну систему та активізація участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях;

– інтеграція національної економічної безпеки з міжнародною безпекою, пріоритет прав людини тощо.

У Конституції України (стаття 17) визначено: що «захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу», а статтею 3 закріплено, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

У національній безпеці виділяють три рівні: безпека особи, організації і держави, які між собою взаємопов’язані і доповнюють один одного. В залежності від ступеня впливу внутрішніх і зовнішніх загроз роль і місце їх може змінювати. Наприклад, у критичні для нації періоди може домінувати безпека держави.

1.3. Сутність і зміст економічної безпеки

Для економічної системи, яка функціонує на ринкових засадах, обов’язковими взаємопов’язаними елементами її механізму є: домінування приватної власності; свобода підприємництва; обмежена роль держави; конкуренція.

Саме ці елементи дозволяють ринковій економіці забезпечувати прогрес і розвиток особи, організації та держави. З іншого боку, за своєю сутністю, вони скривають у собі багато різних загроз, починаючи від нехтування суспільними потребами аж до використання найагресивніших форм і методів недобросовісної конкуренції, що часто призводить до важких соціально-економічних негативних наслідків. Тому економічна безпека – це життєва необхідність для будь-якого суб’єкта cуспільства. У зв’язку з багатогранністю категорії "економічна безпека» мають місце різні підходи щодо розуміння її сутності, змісту та визначення.

Наприклад, економічна безпека – це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз або – це стан і здатність економічної системи протистояти небезпеці руйнування її організаційної структури і статусу, а також перешкодам досягнення цілей розвитку. Проте, ці і інші визначення поняття «економічна безпека» також не в повній мірі розкривають його сутність і зміст. По-перше, економічна безпека не розглядається як безпека економічної системи, яка піддається впливам різних факторів і реагує на ці впливи. По-друге, не відображається протидія загрозам, внаслідок реалізації яких можуть бути втрати, що може становити для системи небезпеку. По-третє, розглядаючи економічну безпеку «як стан захищеності чи стан економіки, або сукупність умов і факторів ... тощо», дослідники за основу беруть тільки пасивну сторону практичної діяльності щодо забезпечення економічної безпеки підприємства. Окрім того, до предмету економічної безпеки включається і неефективна діяльність.

Якщо підходити до визначення економічної безпеки системно і комплексно, то найближче до цього підходу є визначення Лукіна, де під «економічною безпекою розуміється здатність системи протистояти загрозі виникнення втрат». Однак і у даному випадку йдеться лише про протидію загрозі виникнення втрат, і не стосується діяльності, пов’язаної з забезпеченням реалізації економічних інтересів системи. Наприклад, проведення конкурентної розвідки, якою у сучасному бізнес середовищі займаються фірми, які хочуть збільшити свою частку на ринку чи отримати інші конкурентні переваги.

Наявність різних підходів щодо розуміння сутності і змісту економічної безпеки мають місце насамперед тому, що дослідники не керуються відповідними вихідними положеннями, які б слугували свого роду компасом. Основними такими відправними пунктами є:

– суспільство та його суб’єкти є складними соціально-економічними системи відкритого типу;

– характерною ознакою життєдіяльності суб’єктів суспільства є наявність економічних інтересів та різних загроз щодо їх реалізації;

– здійснення загроз призводить, як правило, до понесення соціально- економічною системою втрат, які можуть викликати небезпеку ;

– для самозбереження та розвитку соціально-економічна система виконує функцію – пов’язану з протидією загрозам і небезпеці.

З наведених вище положень видно, що потреба соціально-економічної системи у безпеці є тоді, коли виникають загрози щодо реалізації економічних інтересів (рис.3) .

Небезпека

Суб’єкти економічної безпеки

Суб’єкти

суспільства

Держава

Держава

Втрати

Організація

Загрози

Заходи

безпеки

Особа

Економічні інтереси

Рис. 3. Зміст економічної безпеки

Економічні інтереси – це усвідомлені потреби, виражені в якісній чи кількісній формі, задоволення яких є життєво необхідним для функціонування системи (держави, організації, особи).

У випадку здійснення тієї чи іншої загрози соціально-економічна система може понести втрати. Вони можуть бути моральними і матеріальними, а за наслідками для системи: від таких, що обмежують діяльність, – аж до припинення її існування. Є певна межа, переступати яку не можна, оскільки система відчуватиме деструктивні зміни, тобто виникне економічна небезпека для її життєдіяльності

Економічна небезпека – це деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози.

Іншими словами стан соціально-економічної системи може змінитися від безпечного до небезпечного у зв’язку з моральними і/або матеріальними втратами, якщо буде порушена межа між полем безпеки і полем небезпеки.

Наприклад, за світовим виміром граничний показник вітчизняних і іноземних інвестицій повинен складати не менше 17% від обсягу ВВП (це межа поля безпеки). При такому рівні інвестування ще зберігаються можливості для самовідтворення економіки і до певної міри забезпечення економічного зростання країни. Коли ж обсяги інвестицій нижчі за встановлений показник (наприклад 9%), тоді економічна система втрачає свою здатність до самовідтворення, а це шлях до банкрутства та втрати незалежності країни (це поле небезпеки).

Для забезпечення економічної безпеки надзвичайно важливим є протидія саме загрозам, бо у противному випадку буде мати місце економічна небезпека, подолати яку значно важче.

Таким чином, «економічну безпеку» слід розуміти як стан і властивість системи та її функцію, що має два взаємопов’язаних напрями дій: захисний і наступальний. Захисний реалізується через заходи контррозвідувального характеру, а наступальний – розвідувального. В комплексі це породжує нову якість економічної системи – її здатність, з одного боку попереджувати і припиняти дію (протидіяти) загроз, з іншого – створювати певні умови для реалізації економічних інтересів. Це і становить основний зміст безпеки і предмет діяльності суб’єкта безпеки (рис. 3).

Отже, економічна безпека cистеми – це її стан в межах граничних значень і здатність протидіяти загрозам чи небезпеці та сприяти реалізації економічних інтересів.

Загальне визначення економічної безпеки повинно конкретизуватись для окремого суб'єкта економічної діяльності кожного інституціонального рівня.