3) Психічні процеси.

Схожість: людина і тварини володіють загальними природженими елементарними здібностями пізнавального характеру, що дозволяють їм сприймати світ у вигляді елементарних відчуттів (у високорозвинутих тварин — і у вигляді образів), запам'ятовувати інформацію. Всі основні види відчуттів: зір, слух, дотик, нюх, смак, шкірна чутливість і ін. – з народження присутні у людини і тварин, а їх функціонування забезпечується наявністю відповідних аналізаторів.

Відмінність: сприйняття і пам'ять розвиненої людини відрізняються від аналогічних функцій у тварин:

– у людини в порівнянні з тваринами відповідні пізнавальні процеси мають особливі якості: сприйняття – наочність, константність, свідомість, а пам'ять – довільність і опосередкованість (застосування спеціальних, культурно вироблених засобів запам'ятовування, зберігання і відтворення інформації). Вчені вважають, що ці якості отримуються людиною за життя і розвиваються завдяки навчанню.

– пам'ять тварин в порівнянні з людиною обмежена – вони можуть користуватися в житті тільки тією інформацією, якої набувають самі, а наступним поколінням свого виду вони передають лише спадкові ознаки.

А у людини пам'ять практично безмежна – вона може запам'ятовувати, зберігати і відтворювати теоретично нескінченну кількість інформації, бо немає необхідності всю цю інформацію постійно пам'ятати і тримати в своїй голові (збереження за допомогою знакових систем і засобів запису інформації). Причому люди можуть не тільки записувати і зберігати її, але і передавати з покоління в покоління через предмети матеріальної і духовної культури, навчання користуванню відповідними знаковими системами і засобами.

4) Почуття та емоції:

Схожість: первинні емоції людини та тварин мають вроджений характер, причому вчені вважають, що обидва види живих істот їх аналогічно відчувають, одноманітно поводять себе у відповіднитх емоціогенних ситуаціях; предмети та явища навколишньої дійсновтсі можуть викликати у тварин та людини певні види відношення до них – позитивні чи негативні емоції. У вищих тварин (людиноподібних мавп) та людини багато схожості і у зовніщніх способах виразу емоцій (у мавп спостерігається щось подібне настроям людини, її афектам и стресам).

Відмінності: тільки людині властива розвинена здатність співпереживати горе і радість іншої людини, насолоджуватися картинами природи або переживати інтелектуальні почуття при усвідомленні якого-небудь життєвого факту.

У людини є вищі етичні почуття, яких немає у тварин, які на відміну від елементарних емоцій, можуть виховуватися і змынюватись під впливом соціальних умов.

!!! Наявність вищих моральних та інтелектуальних почуттів ще раз підтверджує, що людина створена Богом за Його образом і подібністю, як найвище творіння Божє, наділене на відміну від тварини духом (який Бог вдихнув в людину після її створення). Це ж підтверджують відмінності в їх мотивації поведінки.

5) Мотивація поведінки.

Схожість: наявність загальних, чисто органічних потреб – в їжі, сні і тощо (тут важко знайти помітні відмінності).

Існує також ряд потреб, принципові відмінності за якими між людиною і тваринами важко досліджувати або спірно. Це – потреби в спілкуванні (контактах з собі подібними живими істотами), домінуванні (мотив влади), агресивності. Їх елементарні ознаки спостерігаються і у тварин, але до цих пір остаточно не відомо – чи передаються вони людині за спадком або отримуються в результаті соціалізації.

Відмінності: свідома діяльність людини не обов'язково пов'язана з біологічними мотивами і переважне число дій людини не має в своїй основі біологічних потягів або потреб. Як правило, діяльність людини спрямовується складними специфічними соціальними потребами. Це «вищі» духовні потреби (пізнавальні, бути корисним суспільству, мотиви патріотизму, самопожертвування заради ближнього), що мають етично-ціннісну основу, а також творчі потреби, потребу в самоудосконаленні, естетичні та ряд інших потреб.

У ряді ситуацій свідома діяльність людини входить в конфлікт з біологічним впливами і потребами, і навіть пригнічує їх (випадки героїзму), в чому проявляється незалежність поведінки людини від біологічних мотивів. Близьких аналогів цих потреб і форм «безкорисливої» поведінки, в основі яких лежать не біологічні мотиви, у тварини немає.