Тема 3.
План лекції:
1. Загальні уявлення про функціональну асиметрію мозку.
2. Проблема локалізації вищих психічних функцій та теорія системної динамічної локалізації (мозкової організації) вищих психічних функцій людини (О. Лурія).
1. Загальні уявлення про функціональну асиметрію мозку.
Розгляд функцій великих півкуль кори головного мозку, як правило торкається проблеми, яка в психології позначається як проблема функціональної асиметрії мозку – одна з закономірностей організації мозку людини, що проявляється в його морфології та міжполушарній асиметрії психічних процесів (уявлення про особливу роль правої і лівої великих півкуль ГМ в забезпеченні різних видів діяльності та психічних процесів).
Це явище розповсюджується на ряд психічних функцій, і особливо на мову. Півкулі мозку виконують різні функції, одна виконує провідну (домінантну) функцію, інша - підпорядковану. Від того, яка півкуля є головною, залежить, якою рукою людина краще діє - правою або лівою. У «правшей», домінує ліва півкуля, у «левшей» - права. Відомо, що «правшей» значно більше, ніж «левшей».
Ліва півкуля грає основну роль в здійсненні мовних і інших, пов'язаних з мовою, функцій – читання, письмо, рахунок, логічна пам'ять та мислення, словесно-логічне, або абстрактне, мислення, довільна мовна регуляція інших психічних процесів і станів. ЇЇ називають «раціональним», тобто розумним, доцільним – поступаючу до неї інформацію, вона переробляє послідовно і поступово, як би розбираючи його на частини, а потім об'єднуючи.
Права півкуля пов'язана із здійсненням не опосередкованих мовою психічних функцій, що зазвичай протікають на чуттєвому рівні, в наочно-дієвому плані – «образне», емоційне мислення. Вона сприймає поступаючу інформацію – множинну, що йде з різних джерел – разом, як єдине ціле. Тому йому часто відводиться провідна роль в творчості – в художній, і навіть в науковій.
В процесі індивідуального розвитку людини від народження до зрілості відбувається поступове посилення спеціалізації в роботі лівої і правої півкуль. Потім, у міру старіння, ця спеціалізація знов втрачається.
Проблема функціональної асиметрії мозку в даний час розробляється дуже інтенсивно. Учені вважають, що внесок кожної півкулі у психічну діяльність різні в різні періоди життя людини. Так, є дані про те, що права півкуля дозріває швидше лівої і тому в дошкільному віці вносить більший внесок у психічну діяльність, ніж в доросліші періоди. Звідси – образний характер пізнання і сприйняття світу дітьми-дошкільниками, їх бурхлива фантазія. Ці дані послужили основою створення нових програм для початкової школи, орієнтованих не стільки на розвиток мовного і логічного мислення (як це переважно відбувається в даний час), скільки на образне, чуттєве, цілісне, тобто «правополушарне» пізнання світу.
Але в цій проблемі ще дуже багато що залишається неясним. Існує багато даних про дуже складні взаємодії в розвитку окремих зон, що знаходяться в різних півкулях. Це питання має не тільки науковий, але і практичний інтерес.
Довгий час «левшество» розглядалося як шкідлива звичка або хвороба, а дітей-лівшей перенавчали, причому іноді жорсткими методами, тому таке «перенавчання» нерідко закінчувалося зривами, неврозами. Було встановлено, що багато геніальних людей були «лівшами» (наприклад, великий худ. і вчений Леонардо да Вінчі, відомий математик, автор «Аліси в країні чудес» Люіс Керролл тощо). Це не означає, звичайно, що «лівші» обов'язково розумніші, талантливіші «правшей», але підтверджує, що «левшество» не заважає людині розвиватися, досягати найбільших висот.
В даний час і психологи, і фізіологи, і лікарі одностайні в тому, що ліворуких дітей не треба перенавчати, а багато хто з них сам вчиться майже однаково добре діяти обома руками. Проте в школі такі діти вимагають особливої уваги педагога.