Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”

Заняття 5. “Радіаційна безпека”

Навчальні та виховні цілі:

1. Розкрити фізичну сутність радіації та її вплив на людину, норми радіаційної безпеки та режими радіаційного захисту населення.

2. Розкриття суті цих понять дасть можливість студентам усвідомлено підходити до питання особистої безпеки при радіаційному забрудненні та оволодіти елементарними навичками радіаційного захисту населення.

Метод: обговорення навчального матеріалу, практичне відпрацювання радіаційного захисту населення.

Час: 2 години

Місце: навчальна аудиторія.

План заняття

I. Вступна частина – 5 хв.

ІІ. Основна частина - 70 хв.

1. Фізична сутнісь радіації та її вплив на людину.

2. Норми радіаційної безпеки.

3. Режими радіаційного захисту населення.

ІІІ. Заключна частина – 5 хв.

Література:

1. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності. - Навч. посібник. - К: Каравела, 2009.

2. Желібо Є.П., Зацарний В.В., Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. - Навч. посібник. - К: Каравела, 2005.

4. Серіков Я.О. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів України. – Харків, 2005.

5. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. Підручник – Київ, 2006.

6. Панкратов В.О. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. – Київ, 2007.

1. Фізична сутнісь радіації та її вплив на людину

Радіація – це властивість деяких хімічних речовин випромінювати елементарні частинки. Такі хімічні речовини називаються радіоактивними.

Випромінювання елементарно заряджених частинок основується на властивості розчеплення тяжких ядер радіоактивних речовин на уламки, та утворення із цих уламків більш легких ядер радіоактивних речовин. В подальшому знов утворені таким чином легкі ядра мають також властивість щодо послідуючого їх розчеплення, та утворення на їх місці знову ж таки більш простіших за них ядер радіоактивних речовин. При цьому, процес розчеплення радіоактивних ядер супроводжується визволенням з них значної кількості енергії, під впливом якої і здійснюється випромінювання у навколишнє середовище елементарно заряджених частинок. Саме це явище і прийнято називати радіацією.

Ядра, що підвержені процесу розчепленню, називаються радіоактивними, а ті ядра що не підвергаються такому процесу – називаються стабільними. Всього із 1300 відомих різновидностей ядер більше ніж 1000 являються радіоактивними.

Розрізняється два види розчеплення ядер: природнє та вимушене.

Природнє розчеплення – це властивість деяких радіоактивних речовин самовільно (спонтанно) перетворюватися із одних в інші, що існують у звичайних природніх умовах. Таке перетворення проходить шляхом природнього розпаду одних атомних ядер, та утворення на їх місці інших, більш легких ізотопів.

Вимушене розчеплення – це штучна ініціація прискореного процесу розчеплення ядер радіоактивних речовин шляхом утворення з ник критичної маси, та опромінення її нейтронним потоком. При цьому виникає лавиноподібна ланцюгова реакція розчеплення радіоактивних ядер, що супроводжується визволенням надзвичайно потужної енергії.

Це самовільне і цілеспрямоване втручання людства до природнього стану радіоактивних речовин з метою вилучення від неї даної енергії, та спрямування її у своїх цілях. І, насамперед, ці досягнення людства були покладені в основу створення ядерної зброї масового ураження, а в подальшому і для створення потужних промислових комплексів ядерно-енергетичного циклу.

Основними параметрами радіаційного випромінювання є:

• Час плину розпаду;

• Вид елементарних частинок що випромінюються (продукти розпаду).