- •Міністерство освіти і науки України
- •Національний університет “Львівська політехніка”
- •Прийняття рішень в аналізі та аудиті
- •На основі економіко-математичних методів і моделей
- •Методичні вказівки
- •Тема: Прийняття управлінських рішень на основі показників фінансового стану підприємства.
- •1. Призначення і мета лабораторної роботи
- •2. Загальні поняття
- •3. Завдання
- •Тема: Реалізація моделей вирішення проблем беззбитковості діяльності підприємства за допомогою табличного процесора Excel 2000.
- •1. Призначення і мета лабораторної роботи
- •2. Загальні поняття
- •3. Завдання
- •Умови задач для виконання лабораторної роботи
- •Список літератури
- •Прийняття рішень в аналізі та аудиті на основі економіко-математичних методів і моделей Методичні рекомендації
Тема: Реалізація моделей вирішення проблем беззбитковості діяльності підприємства за допомогою табличного процесора Excel 2000.
1. Призначення і мета лабораторної роботи
Призначення роботи: Ознайомлення з можливістю використання табличного процесора Microsoft Excel 2000 як засобу для автоматизованого визначення точки беззбитковості підприємства.
Мета роботи: Набуття навиків з аналізування беззбитковості виробництва та аналізування взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток” в умовах одно- та багатопродуктового виробництва з використанням табличного процесора Microsoft Excel 2000.
2. Загальні поняття
Наведемо визначення основних економічних понять (в алфавітному порядку), що зустрічаються у цій лабораторній роботі, а також формули, за допомогою яких потрібно виконувати задачі лабораторної роботи:
Основні поняття:
Адміністративні витрати – до цих витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення.
Аналіз “витрати – обсяг – прибуток” – це метод системного дослідження взаємозв’язку витрат, обсягу реалізації та прибутку підприємства заради визначення: обсягу реалізації, який забезпечує відшкодування всіх витрат та одержання бажаного прибутку; величини прибутку при певному обсязі реалізації; впливу змін величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства; оптимальної структури витрат.
Виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) – кошти за вироблену продукцію, виконані роботи чи надані послуги, які надійшли на рахунок підприємства чи до його каси.
Витрати на збут – включають витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати на пакувальні матеріали для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
Дохід – це різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції.
Запас міцності – це величина, на яку фактичний або запланований обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації.
Змінні витрати – це витрати матеріальних і трудових ресурсів (оплата праці основних робітників) на виробництво продукції (робіт, послуг), що змінюються пропорційно до обсягу виробництва.
Змінні загальновиробничі витрати – до цих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.
Коефіцієнт маржинальнго доходу – це відношення маржинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни.
Коефіцієнт запасу міцності – це співвідношення запасу міцності та фактичного або запланованого обсягу реалізації.
Комбінація продажу – це співвідношення окремих видів продукції в загальному обсязі реалізації.
Маржинальний дохід (вклад в покриття) – це різниця між виторгом від реалізації продукції (робіт, послуг) і змінними витратами.
Маржинальний дохід на зведену (умовну) одиницю – це сума величини маржинального доходу різних виробів, зважених за допомогою комбінації їх продажу.
Накладні витрати – це додаткові (до основних) витрати на управління, організацію виробництва, утримання виробничих та управлінських приміщень, обладнання.
Постійні витрати – це витрати матеріальних і трудових ресурсів на виробництво продукції (робіт, послуг), що не залежать від обсягу виробництва, а зумовлені тільки структурою та організацією управління виробництвом. Охоплюють витрати на утримання управлінського персоналу, допоміжних служб підприємства, служби маркетингу, торговельної мережі, а також на рекламу.
Постійні загальновиробничі витрати – до них належать витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Прибуток – це перевищення сукупних доходів над сукупними витратами. Обчислюють їх як різницю між валовим виторгом (без податку на додану вартість і акцизного збору) та витратами на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).
Реалізація – це продаж вироблених чи перепродукованих товарів і послуг з одержанням грошового виторгу.
Точка беззбитковості підприємства (брейківен) – це величина обсягу продаж, при якому підприємство буде в стані покрити всі свої витрати (постійні і змінні), не отримуючи прибутку.
Розраховуються за формулами:
ВР – ЗВ – ПВ = П, (18)
де ВР – виторг від реалізації; ЗВ – змінні витрати; ПВ – постійні витрати; П – прибуток.
Ці * Хі – ЗВі * Хі – ПВ = П, (19)
де Ці – ціна одиниці і-ї продукції; Хі – обсяг реалізації і-ї продукції; ЗВі – змінні витрати на одиницю і-ї продукції; ПВ – постійні витрати; П – прибуток.
Хі * (Ці – ЗВі) – ПВ = 0, (20)
де Ці – ціна одиниці і-ї продукції; Хі – обсяг реалізації і-ї продукції; ЗВі – змінні витрати на одиницю і-ї продукції; ПВ – постійні витрати.
Мі = Ці – ЗВі, (21)
де Мі – маржинальний дохід на одиницю і-ї продукції; Ці – ціна одиниці і-ї продукції; ЗВі – змінні витрати на одиницю і-ї продукції.
ТБн = ПВ / Мі, (22)
де ТБн – точка беззбитковості в натуральних одиницях; ПВ – постійні витрати; Мі – маржинальний дохід на одиницю і-ї продукції.
ТБг = ПВ / (Мі / Ці), (23)
де ТБг – точка беззбитковості в грошових одиницях; ПВ – постійні витрати; Мі – маржинальний дохід на одиницю і-ї продукції; Ці – ціна одиниці і-ї продукції.
КМД = Мі / Ці, (24)
де КМД – коефіцієнт маржинального доходу; Мі – маржинальний дохід на одиницю і-ї продукції; Ці – ціна одиниці і-ї продукції.
ТБг =ПВ / КМД, (25)
де ТБг – точка беззбитковості в грошових одиницях; ПВ – постійні витрати; КМД – коефіцієнт маржинального доходу.
ВР =ЗВ + ПВ + ПБ, (26)
де ВР – виторг від реалізації; ЗВ – змінні витрати; ПВ – постійні витрати; ПБ – прибуток бажаний.
ВР = (ПВ + ПБ) / КМД, (27)
де ВР – виторг від реалізації; ПВ – постійні витрати; ПБ – прибуток бажаний; КМД – коефіцієнт маржинального доходу.
Хі =(ПВ+ПБ)/Мі, (28)
де Хі – обсяг реалізації і-ї продукції; ПВ – постійні витрати; ПБ – прибуток бажаний; Мі – маржинальний дохід на одиницю і-ї продукції.
П= (ВР * КМД) – ПВ, (29)
де П – прибуток; ВР – виторг від реалізації; КМД – коефіцієнт маржинального доходу; ПВ – постійні витрати.
П = (Хі * Мі) – ПВ, (30)
де П – прибуток; Хі – обсяг реалізації і-ї продукції; Мі – маржинальний дохід на одиницю і-ї продукції; ПВ – постійні витрати.
П * (1 – t) = ЧП, (31)
де П – прибуток; t – ставка податку на прибуток; ЧП – чистий прибуток.
ВР = ЗВ + ПВ + ЧП / (1 – t), (32)
де ВР – виторг від реалізації; ЗВ – змінні витрати; ПВ – постійні витрати; ЧП – чистий прибуток; t – ставка податку на прибуток.
ЗМ = Хі – ТБ, (33)
де ЗМ – запас міцності; Хі – обсяг реалізації і-ї продукції; ТБ – точка беззбитковості.
ОП = ЗМ * КМД, (34)
де ОП – операційний прибуток; ЗМ – запас міцності; КМД – коефіцієнт маржинального доходу.
КЗМ = ЗМ / Хі, (35)
де КЗМ – коефіцієнт запасу міцності; ЗМ – запас міцності; Хі – обсяг реалізації і-ї продукції.
n
СМД= S Мі * Кі, (36)
i=1
де СМД – середньозважений маржинальний дохід; Мі – маржинальний дохід на одиницю і-го виробу; Кі – питома вага і-го виробу в загальному доході від реалізації.