2. Класиф-ія методів дослідження

Метод – спосіб дослідження явищ, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини

Науковий метод дослідження – прийом або система способів дослідження і пізнання повного об’єкту або явища

Найбільш універсальні методи ек-их наук:

• Системний підхід – не лише об’єкт, а й сам процес дослідження виступає як складна система, задача якої полягає в поєднанні в єдине ціле різних моделей об’єкта

• Структурний аналіз – виявлення окремих структур об’єкта дослідження, що дозволяє всебічно вивчити його сутність та властивості

Методи НД:

1. Загальнонаукові

2. Конкретно-наукові

   1. Теоретичні

   2. Емпіричні

1. Загальнонаукові методи:

1. Аналіз – вивчення предмета за допомогою умовного поділу його на складові елементи. Кожна частина аналізується окремо у межах єдиного цілого.

2. Синтез – вивчення об’єкта у межах його цілісності , єдиному взаємозв’язку його частин. Синтез пов’язаний з аналізом, тому що дає змогу поєднати частини предмета, розподіленого в процесі аналізу, встановити їх зв’язок і пізнати предмета як єдине ціле.

3. Індукція – загальний висновок про ознаки множини елементів роблять на підставі вивчення цих ознак у певної частини елементів одної множини. Так вивчають фактори , які негативно впливають на продуктивність праці на кожному окремому підпр-ві, а потім узагальнюють у цілому по об’єднанню, до складу якого входять ці підпр-ва як виробничі одиниці.

4. Дедукція – спочатку досліджується стан об’єкта вцілому, а потім по його складовим елементам.

5. Аналогія – пізнання одних елементів і явищ на основі їх подібності з іншими. Продуктивність праці в об’єднанні можна досліджувати не на кожному підпр-ві, а лише взятому за аналогом, де випускається однорідна продукція і існують однакові умови вир-ва, а рез-т поширюється на всі аналогічні підпр-ва.

6. Моделювання – заміна предметів, які вивчаються, на їх моделі, що мають істотні риси оригіналу. Ек-математичне моделювання: модель та оригінал описуються тотожними рівняннями, досліджується із застосуванням ЕОМ.

7. Абстрагування – перехід від конкретних питань до загальних понять і законів розвитку. Він застосовуєтсья для перспективного планування, коли на основі вивчення роботи підпр-в за минулий період прогнозується розвиток галузі або регіону на майбутній період.

8. Конкретизація – дослідження предметів у всій їх різнобічності на відмову від абстрактного вивчення. Так перспективи розвитку галузі визначаються на підставі конкретних розрахунків, застосування нової техніки і технологій, збалансованих трудових і матеріальних ресурсів.

9. Системний аналіз – вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. Передбачає оцінку поведінки об’єкта як системи з усіма факторами, що впливають на його ф-ня. Зостосовується при комплексному вивченні діял-ті виробничих об’єднань і галузі вцілому, визначенні пропорцій в розвитку народного госп-ва.

2.1. Теоретичні методи – викор-ня існуючих теорій, а також створення нових:

1. Формалізація – подання елементу досліджуваного об’єкту у вигляді спеціальної символіки. Наприклад, собівартість продукції – формули, де за допомогою символів вказані статті витрат

2. Гіпотетичний метод – грунтується на гіпотезі, припущенні, висунутому для пояснення явища, яке потребує перевірки та теоретичного обгрунтування , щоб стати достовірною науковою теорією. Застосовують при дослідження новиз ек-них явищ, які не мають аналогів (вивчення ефективних нових машин)

3. Аксіоматичний метод – передбачає викор-ня аксіом, що є доведеними науковими знаннями, які застосовуються у вигляді початкових положень для обгрунтування нової теорії

4. Створення теорії – узагальнення рез-тів дослідження, пошук загальних закономірностей у поведінці об’єктів, а також поширення рез-тів дослідження на інші об’єкти, які сприяють підвищенню надійності проведеного експериментального дослідження

2.2. Емпіричні методи – за якими проводяться конкретні емпіричні дослідження, форм-ся на підставі загальнонаукових методів, і відображає особливості науки, завдяки якій вони створені.