Процес наукового пізнання

Накопичення фактів спостереження	Об‘єктивний факт – явище об‘єктивної реальності, яка є об‘єктом людської діял-ті або пізнання
	Науковий факт – відображення об‘єктивного факту в людській свідомості за допомогою певної мови
Систематизація і узагальнення фактів спостереження	Формулювання законів, розроблення наукових теорій, перевірка фактів – це результат теоретичного пізнання

Складові пізнавального процесу:

1. Інтелект – вища пізнавальна здатність мислення людини, що перевищує за своїми можливостями звичайну розумову діял-ть

2. Інтуіція – здатність без логічного доказу, безпосереднього пізнання істини

3. Воля – здатність суб‘єкта до вибору мети і наявність внутрішніх можливостей її досягнення

4. Творчість – вихід суб‘єкта за стереотипи мислення за допомогою пошуку нового, перетворення в дійсності

5. Талант – здатність суб‘єкта до активної творчої діял-ті у якійсь сфері, яку можна розвивати, а можна і поступово втрачати

Тема 2. Сутність наукового пізнання

1. Сутність, особл-ті та чинники розвитку теоретичного знання

Форми наукових знань:

1. Визначення – одна з форм відображення світу за допомогою мовних засобів

2. Категорія – фома усвідомлення у визначеннях загальних способів відношення людини до світу

3. Принцип – вихідні положення будь-якої галузі науки

4. Постулат – принцип або твердження наукової теорії, яке взяте в ній як вихідне (основа для великих теоретичних узагальнень)

5. Правило – положення, в якому відображена закономірність, постійне співвідношення певних явищ

6. Наукові закони (ек-ні) – встановлені на основі досвіду, практичної діял-ті, виявлені шляхом наукових досліджень стійкі суттєві зв’язки між ек-ми явищами, процесами, відношеннями, що їх хар-ть, та іншими показниками

7. Наукові теорії – логічне узаг-ня досвіду суспільної практики, яке відображає об’єктивні закономірності розвитку природи і суспільства

Економічна теорія – відображає взаємозв’язок між продуктивними силами і виробничими відношеннями у сусп-ві

Форми та елементи методології наукового дослідження:

1. Ідея – форма осягнення явищ, предметів об’єктивної реальності,, яка включає усвідомлення мети подальшого пізнання і перетворення світу

2. Проблема – протиріччя між знаннями про потреби людей у яких-небудь результативних практичних та теоретичних діях і незнанням шляхів, засобів, знарядь їх реалізації

3. Гіпотеза – форма ймовірного науквого знання, за допомогою якого форм-ся 1 з можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена

Висування:

• Вивчення об’єкта дослідження (у виробничих умовах, за літературними джерелами)

• Передбачення можливості здобуття нових знань

Форм-ня:

• Постановка й обгрунтування проблеми

• Визначення методів досліження гіпотез

• Вибір доказів

Доведення:

• Дослідження гіпотез

• Експериментальна перевірка результатів дослідження гіпотез

• Уточнення та корегування попередніх гіпотез

Результати доведення:

• Доповнення попередньо висунутих гіпотез

• Відхилення раніше висунутих гіпотез

• Висування нових гіпотез за результатами дослідження

• Отримання нових теоретичних або експериментальних знань

4. Концепція – спосіб розуміння основної ідеї. На відміну від теорії він ще не може бути втіленим у струнку логічну сис-му точних наукових категорій

5. Парадигма – панівна на певний час концепція

Теорія, на відміну від гіпотези, є знанням достовірним, істинність якого доведена і перевірена практикою

6. Метод – сукупність певних правил, прийомів, норм пізнання, оцінки або дії