4. Становлення та розвиток політичної системи України.

Політична система Україні є механізмом, за допомогою якого здійснюється регулювання життєдіяльності та розвитку суспільства через фактори політичної влади. Політична система України на сучасному етапі перебуває на стадії становлення усіх її компонентів, наповнення їх функцій новим змістом. Політична система поступово позбавляється рис минулої – закритої, тоталітарної командно-адміністративної системи, втім дослідники динамізм та стабільність її функціонування часто трактують як відносні, що проявляється у відсутності цілісності, єдності та згоди елементів політичної системи. Ця незгода часто призводить до поглиблення конфліктів як між індивідами, соціальними групами, партіями, так і всередині державного механізму, водночас забезпечуючи розвиток політичної системи та її динамічність.

У сфері законодавства постійні зміни до Конституції України та інших правових актів, прийняття нових законів, спотворюють механізми їх реалізації, які практично не працюють або працюють неефективно. Як наслідок, політичним відносинам в Україні притаманна нестійкість, конфліктність, протистояння політичних інтересів низки соціальних груп та верств, незадоволеність більшості суспільства ефективністю діяльності державної влади. Нетерпимість до опонентів, догматизм та неоднозначність оцінки реальності різними суб′єктам політичної діяльності призводить до зловживання у розподілі матеріальних та фінансових ресурсів, що проявляється у пільгових податках, кредитах, використанні державних коштів не за призначенням тощо.

Відомо, що політична система відіграє важливе значення не тільки у сфері реформування усіх напрямків суспільного розвитку, а й у процесі формування модерної політичної нації. Пріоритетними у політичній діяльності владних структур Української держави повинні стати проблеми її консолідації навколо цінностей громадянського суспільства. Втім зосередження уваги тільки на етнокультурних пріоритетах без уваги до реформування економічної, політичної, правової та інших систем суспільства, може призвести лише до викривлення та дискредитації національної ідеї.

В України поступово реалізуються конституційні принципи, які необхідні для створення належних умов розвитку сучасної правової держави. Сучасні державотворчі процеси, необхідність виходу з соціально-економічної та політичної криз вимагають збалансованості та узгодженості позицій, моделей та прогнозів різних гілок влади щодо напрямків розвитку політичної, економічної та соціальної систем. Важливе значення у цьому процесі повинні відігравати український політичний менталітет та воля керівників держави, значний вплив мають історичний розвиток та традиції українського народу, сучасне міжнародне та внутрішнє становище України.

Таблиця 3.1.

Структура політичної системи

Структура політичної системи
Політична (державна) влада	Політична організація суспілсьтва	Засоби масової комунікації	Політичні відносини	Політико-правові норми	Політична свідомість та культура	Людина як основний носій усіх видів політичної діяльності

Таблиця 3.2.

Ознаки та функції політичної системи

Ознаки	Функції
визначальна роль владних відносин	інтегративна
поширення владних відносини на всіх членів суспільства, з метою його інтеграції, утвердження соціальної стабільності та злагоди	функція політичного керування суспільством, вироблення та визначення цілей та завдань розвитку суспільства
високий рівень інституалізації	функція артикуляції та агрегування інтересів
політичне та адміністративно-державне управління суспільними процесами та визнання суспільством права приймати авторитетно-владні рішення	функція легітимізації політики
мобільність як здатність реагувати на впливи зовнішнього середовища та змінювати свою структуру.	функція політичної комунікації
історична, економічна, соціальна, ціннісно-культурна детермінація політичної системи

Таблиця 3.3.

Класифікація політичної системи

Критерії класифікації	Зміст
За станом політичної структури і рисами політичної культури	Англо-американська Континентально-європейська Доіндустріальна (частково-індустріальна) Тоталітарна
За типом суспільства	Традиційні Модернізовані
За харакером розвитку та орієнтацією та стабільність чи зміни	Динамічні (ті, що трансформуються) Статичні (консервативні)
За джерелом влади	Демократичні Авторитарні
За характером здійснюваних цілей	Інстументальні Ідеологічні
За характером взаємодії з зовнішнім середовищем	Відкриті Закриті