- •Розділ 1. Політика і наука про політику
- •1. Політологія як наука.
- •2. Предмет, об’єкт, методи і функції політології.
- •3. Політика як суспільне явище.
- •1. Політологія як наука.
- •2. Предмет, об’єкт, методи і функції політології.
- •3. Політика – як суспільне явище.
- •Особливості та основні етапи політичних вчень
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 2. Політична влада.
- •1. Сутність та природа влади. Основні концепції політичної влади.
- •2. Організація владних відносин у державі. Джерела та ресурси політичної влади.
- •3. Форми та види політичної влади.
- •4. Легітимність політичної влади та її типи.
- •Влада як явище
- •Ознаки та джерела політичної влади
- •Ресурси політичної влади
- •Типи державного правління за Арістотелем
- •Типологія політичної влади
- •Легітимність політичної влади та її види
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 3. Політична система суспільства
- •1. Політична система суспільства: сутність та основні риси.
- •Політична система суспільства
- •2. Структура та функції політичної системи.
- •3. Типологія політичних систем.
- •4. Становлення та розвиток політичної системи України.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •1. Політичний процес: сутність та різновиди.
- •2. Політична діяльність: рівні, напрями, форми.
- •3. Ефективність політичного функціонування.
- •4. Політичні технології: поняття та класифікація.
- •5. Політичні рішення: сутність, технології прийняття та впровадження.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Процес політичної соціалізації.
- •Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •Причини та види політичної бездіяльності.
- •1. Процес політичної соціалізації.
- •2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •3. Причини та види політичної бездіяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 6. Політичні еліти та політичне лідерство
- •1. Політичні еліти: поняття, теорії, типологія.
- •2. Природа політичного лідерства.
- •3. Типологія та функції політичного лідера.
- •За ставленням до політичної системи:
- •4. Механізми політичного лідерства.
- •Системи рекрутування політичих лідерів
- •Типологія політичних еліт
- •Класифікація політичного лідерства
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 7. Політична свідомість
- •Сутність політичної свідомості та фактори її формування.
- •Структура та функції політичної свідомості.
- •Рівні та типи політичної свідомості.
- •1. Сутність політичної свідомості та фактори її формування.
- •2. Структура та функції політичної свідомості.
- •3. Рівні та типи політичної свідомості.
- •Сутність, зміст та специфіка політичної системи
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 8. Політична культура суспільства.
- •1. Основні підходи до визначення змісту політичної культури суспільства.
- •2. Структура та функції політичної культури.
- •3. Рівні та типи політичної культури.
- •4. Політична культура України.
- •Функції політичної культури
- •Рівні політичної культури
- •Структура політичної культури
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •1. Суб’єкти політики: поняття, типологія, функції.
- •2. Форми політичної взаємодії суб’єктів політики.
- •1. Суб’єкти політики: поняття, типологія, функції.
- •2. Форми політичної взаємодії суб’єктів політики.
- •Поняття суб’єкта і об’єкта політики
- •Функції політичного конфлікту
- •Розділ 10. Політичні партії: сутність, типологія, функції.
- •Сутність, передумови виникнення та ознаки політичних партій.
- •Функції політичних партій.
- •Типологія політичних партій.
- •1. Сутність, передумови виникнення та ознаки політичних партій
- •2. Функції політичних партій.
- •3. Типологія політичних партій.
- •Типологія політичних партій
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 11. Сутність і різновиди партійних систем.
- •Поняття та типологія партійних систем.
- •Зародження, розвиток та особливості партійної системи України.
- •1. Поняття та типологія партійних систем
- •2. Зародження, розвиток та особливості партійної системи України
- •Типологія партійних систем
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 12. Виборчий процес і виборчі системи
- •1. Вибори як елемент демократії.
- •2. Типологія виборів.
- •За територіальною ознакою:
- •За часом проведення:
- •За об’єктом обрання:
- •За правовими наслідками:
- •3. Виборчий процес: поняття і стадії.
- •4. Демократичні принципи виборів.
- •5. Виборчі системи: суть, різновиди, переваги та недоліки.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 13. Держава як основний елемент політичної системи.
- •1. Суть та ознаки держави.
- •2. Теорії походження держави.
- •Основні теорії походження держави
- •3. Функції держави.
- •4. Структура, різновиди та парадигми держави.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 14. Правова держава та громадянське суспільство
- •Поняття та основні принципи правової держави.
- •Громадянське суспільство: сутність, функції та структури.
- •1. Поняття та основні засади правової держави.
- •2. Громадянське суспільство: сутність, функції та суб’єкти.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 15. Форма держави
- •1. Форма держави: поняття та складові елементи.
- •2. Форма державного правління.
- •2.1. Монархічна форма правління.
- •2.2. Республіка як форма правління.
- •3. Державно-територіальний устрій.
- •Форма держави та її складові
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 16. Демократія та демократичні політичні режими.
- •1. Поняття про демократію. Античне і сучасне розуміння демократії.
- •2. Політичні принципи демократії.
- •3. Концепції демократії.
- •4. Основні ознаки демократичного політичного режиму.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 17. Недемократичні політичні режими
- •1. Тоталітаризм – політичний феномен хх століття.
- •2.Сутність, особливості, ознаки авторитаризму та різноманітність його форм.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 18. Система державного правління в україні.
- •1. Процес становлення української незалежної держави.
- •2. Конституційні засади розбудови системи державного правління в Україні.
- •2.1. Структура та повноваження Верховної Ради.
- •2.2. Конституційний статус Президента України.
- •2.3. Кабінет Міністрів: процедура формування та повноваження.
- •2.4. Судова влада.
- •3. Особливості системи місцевого самоврядування в Україні.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 19. Зовнішня політика держави та міжнародні відносини
- •1. Зовнішня політика держави та міжнародні відносини: сутність та види.
- •2. Принципи та суб’єкти міжнародних відносин.
- •3. Міжнародні конфлікти: поняття, причини та шляхи їх врегулювання.
- •4. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Питання для самоконтролю
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Розділ 20. Історія політичної думки україни
- •1. Політична думка Київської Русі.
- •2. Українська політична думка XVI – початку XVII ст.
- •3. Політичні ідеї періоду козацько-гетьманської держави.
- •4. Політична думка України хіх – початку хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Словник термінів
Розділ 3. Політична система суспільства
Політична система суспільства: сутність та основні риси.
Структура та функції політичної системи.
Типологія політичних систем.
Становлення та розвиток політичної системи України.
1. Політична система суспільства: сутність та основні риси.
Необхідність комплексного, системного осмислення сучасної політичної реальності, політичних інститутів та процесів зумовило введення у науковий обіг політичної науки поняття «політична система». Системою вважають предмет, явище чи процес, який складається з певної сукупності елементів, які взаємодіють між собою, творять єдине ціле, здатні взаємодіяти із зовнішнім середовищем, та, внаслідок цієї взаємодії, змінювати свою структуру. Використання системного підходу у політичній науці дає змогу дослідникам виокремити політичну сферу від решти сфер суспільного життя, трактувати її як самостійну частину, підсистему суспільної системи. У такому випадку політична система взаємодіє з іншими підсистемами: соціальною, економічною, моральною, правовою, культурною тощо, які творять її оточення. Саме політична система забезпечує єдність функціонування інших підсистем через використання механізмів політичної влади.
У сучасній політичній науці існує чимало теорій політичних систем. Загалом йдеться про два основні підходи у рамках їх досліджень. Перший з них (Г.Алмонд) акцентує увагу на складових частинах (підсистемах) структури політичної системи у їх взаємодії та взаємозв’язку усередині системи. Другий підхід (Д.Істон) концентрує увагу на більш ширших характеристиках, таких як «вхід», «вихід», «зворотній зв’язок», який встановлюється між політичною системою та зовнішнім середовищем. Окрім варіантів Д.Істона та Г.Алмонда системний аналіз у політичній науці доповнюється варіантом теорії політичної системи К.Дойча, який специфіку та термінологію дослідження комп’ютерних систем, кібернетики переносить у сферу політики. Окремо виділяють теорію політичної системи Д.Трумена, який аналізує політичну систему та її структуру крізь призму основних положень теорії соціального плюралізму, теорії політичної системи Г.Пауелла та М.Каплана, які екстраполюють основи теорії політичних систем на зовнішньополітичні відносини.
Найбільш повне застосування системного методу до аналізу політичної дійсності було здійснене у роботі американського політолога Д.Істона, який запропонував власне теоретичне трактування моделі політичної системи.
У відповідності з цією моделлю, політична система виглядає так:
Політична система суспільства
Політична система, на думку Д.Істона, є цілісною множиною багатьох елементів, кожен з яких складається з простіших явищ та процесів. Політична система суспільства саморегулюється і саморозвивається, реагуючи на імпульси, що поступають з оточуючого середовища через «вхід» та «вихід». Під «входом» дослідник розуміє процес надходження імпульсів ззовні у формі вимог (конструктивних та деструктивних) та підтримки (чи протесту). Останні можуть виникати та формулюватися як ззовні, із інших суспільних систем, так і всередині самої системи. Підтримка може проявлятися у виконанні законів, участі у голосуванні, схваленні політичного курсу тощо. На «виході» проявляється результат функціонування політичної системи – у вигляді конкретних рішень та політичних дій. Оточення (зовнішнє середовище) політичної системи – різноманітні внутрішні та зовнішні конкретно-ситуативних фактори – через «вхід» та «вихід» здійснює вплив на політичну систему. Зворотні зв’язки між всіма елементами системи засвідчують, що якщо «вихід» відповідає «входу», тобто коли конкретні рішення та дії відповідають очікуванням та вимогам різноманітних груп населення, посилюється підтримка, що надається політичній системі, зростають стабілізаційні процеси всередині неї. У випадку повної чи часткової невідповідності очікуванням політичні рішення можуть мати негативні наслідки, сприяти появі нових вимог, а також привести до часткової чи повної кризи політичної системи, її дестабілізації.
Отже, політична система – є цілісною, інтегрованою сукупністю політичних суб'єктів, інститутів та відносин, ідей, норм і традицій, що відображають інтереси усіх політичних та соціальних сил суспільства, направлені на здійснення політичної влади, управління, регулювання суспільно-політичних процесів, інтеграцію суспільства та ефективність його діяльності щодо реалізації загальноважливих цілей. Політична система суспільства є складною, багатогранною системою відносин державних і недержавних соціальних інститутів, які виконують відповідні політичні функції для захисту інтересів певних класів та соціальних груп.
До основних ознак політичної системи належать:
визначальна роль владних відносин;
поширення владних відносини на всіх членів суспільства, з метою його інтеграції, утвердження соціальної стабільності та злагоди;
високий рівень інституалізації;
політичне й адміністративно-державне управління суспільними процесами та визнання суспільством права приймати авторитетно-владні рішення;
історична, економічна, соціальна, ціннісно-культурна детермінація політичної системи;
мобільність як здатність реагувати на впливи зовнішнього середовища та змінювати свою структуру.
