1. Роль середнього мозку в регуляції рухови функцій. Децеребраційна регідність. Її виникнення

До цього відділу ЦНС належать червоні ядра,чорна субстанція,ретикулярна формація середнього мозку,ядра окорухового та блокового черепних нервів,чотиригорбкове тіло.Через середній мозок проходять висхідні та низхідні провідні шляхи що проводять імпульси до вищерозташованих центрів та від них.Основний вплив червоних ядер полягає у збудженні альфа- та гама-мотонейронів м’язів-згиначів і гальмуванні мотонейронів м’язів-розгиначів.Локальне подразнення одного з відділів червоного ядра спричиняє скорочення одного м*яза чи груп м*язів.Чорна речовина виконує функцію регуляції допоміжних рухів що супроводять основні а також діяльність мімічних м*язів.Структури середнього мозку забезпечують такі рефлекси:1)рефлекси випрямлення-природна поза тварини та людини тім*ям вгору.Якщо ж тварину повернути на бік то вона миттєво буде повертатися у природню позу.Рецептори вестибулярного апарату сприймають інформацію про неприроднє положення голови,яка надходить до ЦНС і голова повертається в положення тім*ям догори.2)статокінетичні рефлекси-збереження пози і підтримання рівноваги у разі прискорення.Розрізняють горизонтальне,вертикальне(ліфтні реакції) і кутове(при поворотах) прискорення.При кутовому прискоренні спостерігається повільний рух голови у бік,протилежний напряму обертання,а потім голова швидко повертається у нормальне положення-ністагм голови.Очні яблука реагують аналогічно.3)орієнтовні рефоекси-швидкий поворот голови,тулуба,очних яблук у напрямку світлового або звукового подразнення за це відповідають передні горбки чотиригорбкового тіла.

Децеребраційна ригіднасть- це стан який характеризується різким підвищенням тонусу м*язів.Розвивається вона при перерізці червоного ядра від структур довгастого мозку.Руйнування ядра Дейтерса призводить до зникнення децеребраційної ригідності.Вона має рефлекторний характер бо вона зменшується після перерізання задніх корінців спинного мозку або вестибулослухового нерва.

2. Постсинаптичне гальмування. Його етапи

Гальмування-особливий нервовий процес який зумовлюється збудженням і зовнішньо проявляється пригніченням іншого збудження.Відіграє важливу роль в діяльності ЦНС:Координація рефлексів,поведінка людини і тварини,захисна функція нервових клітин.Постсинаптичне гальмування обумовлене виділенням пресинаптичним закінченням аксона гальмівного медіатора який гальмує збудження мембрани соми і дендритів нервової клітини.Воно пов*язане з існуванням гальмівних нейронів аксони яких утворюють на сомі та дентритах нервові закінчення,виділяючи ГАМК і гліцин.Постсинаптичне гальмування локальне,здатне до сумації,не залишає після себе рефрактерності.В залежності від структури гальмівного нервового ланцюжка розрізняють такі постсинаптичні гальмування:реципрокне,зворотне і латеральне що є різновидом зворотнього.реципрокне полягає у збудженні аферентів м*язів-згиначів і одночасному гальмуванні м*язів-розгиначів,які діють на цей же суглоб.Таке гальмування полегшує рух суглоба,без додаткового довільного або недовільного контролю.Зворотне гальмування характеризується тим що від аксонів мотонейрона відходить одна або кілька колатералей,які прямують до вставних гальмівних нейронів,які в свою чергу утворюють гальмівні синапси на мотонейроні.У разі збудження мотонейрона активується діяльність гальмівного нейрона який гальмує мотонейрон.Таке гальмування забезпечує саморегуляцію збуджуваності нейрона,запобігає їхньому перезбуджуванні і судомним реакціям,забезп ритм нейронів.Латеральне гальмування характеризується тим що гальмівні нейрони гальмують не лише збуджену клутину а й сусідні нейрони в яких збудження є слабшим або взагалі відсутнім.Це гальмування забезпечує явище контасту і сенсорних системах а також запобігає іррадіації збудження.

3 варіант