Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Базилевич_1.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
438.89 Кб
Скачать

§ 4. Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки

Соціально орієнтовану ринкову економіку, яку прагнуть створити постсоціалістичні країни, можна визначити як систе­му, в основі якої переважає приватна власність, свобода під­приємництва, вільний продаж усіх факторів виробництва, товарів та послуг.

Головні завдання перехідного періоду від адміністративно- командної до соціально орієнтованої ринкової системи такі:

— реформування відносин власності;

—  роздержавлення (обмеження втручання держави в еко­номічне життя суспільства аж до повного вилучення, відмова від прямого управління держави економікою, створення умов для зростання кількості господарюючих суб’єктів);

—  приватизація (перехід у приватну власність значної ча­стки державної власності);

—   демонополізація (створення і захист конкурентного се­редовища, подолання державної та недержавної монополії);

—  лібералізація, яка набуває двох форм — внутрішньоеко- номічної (усунення державного контролю за цінами на переваж­ну більшість товарів та послуг, запровадження свободи торгівлі юридичних та фізичних осіб і підпорядкування діяльності то­варовиробника умовам ринку) і зовнішньоекономічної (розши­рення доступу в країну іноземних інвестицій; роздержавлення зовнішньоекономічних зв’язків і зняття протекціоністських обмежень на експорт; зняття обмежень на імпорт; конверто- ваність національної валюти тощо).

—   макроекономічна стабілізація (мінімізація дефіциту державного бюджету, припинення надлишкової грошової емі­сії та пільгового кредитування, що спричиняють інфляцію);

—  формування ринкової інфраструктури;

—  соціальний захист найвразливіших верств населення.

Концепції трансформації адміністративно-командної

економіки в ринкову:

—   інституціонально-кейнсіанський варіант еволюційних змін, або градуалістської політики;

—  ліберально-монетарний варіант радикальних змін, або політики «шокової терапії».

Головні риси еволюційного переходу до ринкової економіки (граду алізму):

1. Процес економічної трансформації трактується як посту­пова зміна ресурсних потоків, які повільно пристосовуються до нового інституційного середовища і впливають на зміну пара­метрів виробництва, споживання, інвестицій.

2. Реформування економіки передбачає:

—  встановлення динамічної рівноваги на споживчому рин­ку шляхом легалізації та розвитку приватного сектору;

—  поширення ринкових механізмів спочатку на виробництво та збут споживчих товарів, а згодом і на інвестиції;

—   лібералізація цін зі збереженням державного контролю за ними;

—  формування двосекторної моделі економіки, де превалю­ють приватні структури у споживчих галузях економіки, а дер­жавні й ті, що контролюються державою, — у виробництві інве­стиційних товарів;

—   спад виробництва, зумовлений не зміною його техноло­гічної та соціально-економічної структури, а політикою лібера­лізації;

—  гіперінфляція як наслідок лібералізації;

—  глибоке розшарування за доходами різних верств насе­лення.

Головні риси концепції радикальних змін, або політики «шокової терапії»:

1. Процес економічної трансформації передбачає швидкий перехід до досконалого ринкового середовища, заснованого на принципах рівноваги вільної ринкової економіки. 2. Реформування економіки передбачає:

—  проведення впродовж 1—2 років радикальних антиінфля- ційних стабілізаційних заходів:

—  моментальну лібералізацію цін;

—   максимальне усунення держави від втручання в еко­номічні процеси;

—  ліквідацію переважної більшості субсидій;

—   запровадження повної фінансової самостійності під­приємств тощо;

—  здійснення протягом 10—15 років фундаментальних пе­ретворень в економіці.

Головним завданням переходу до реальних ринкових відносин є формування ринкових форм господарювання та усунення деформацій, набутих в умовах адміністративно- командної системи. У цьому полягає суть лібералізації еко­номіки. ПОЗИТИВНІ    НЕГАТИВНІ ВНУТРІШНЬОЕКОНОМІЧНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ Зародження і розширення меж економічної свободи, вибору сфери прикладання ка­піталу, діяльності, партнерів, товарів та послуг, місця про­живання тощоФормування нової психології, що ґрунтується на ініціативі, здатності ризикувати, відпові­дальності за прийняті рішення, дії тощо

Формування нового способу життя, якому властива мобіль­ність, свобода вибору і т. ін. Вивільнення цін спричиняє стрімке зниження доходів ши­роких верств населення Галузі, що працювали на дер­жавне замовлення (насамперед ВПК), втрачають сферу збуту своїх товарів та послуг Багато підприємств виявляють­ся неконкурентоспроможними Труднощі, пов’язані зі збутом товарів та послуг, зумовлені зниженням рівня доходів фізич­них і юридичних осіб, ускладню­ють або навіть унеможливлюють процес відтворення (придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, устаткування) У найважчому економічному становищі опиняються галузі, які підтримувала держава ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ Розширює можливості задово­лення потребСпонукає вітчизняних виробни­ків до конкурентної боротьби    Відміна квот і ліцензій на експорт обертається «втечею» капіталу за кордон Багато національних підпри­ємств не витримують конкурен­ції і припиняють своє існування Часткова конвертованість на­ціональної грошової одиниці породжує доларизацію еконо­міки тощо

Рис. 4.4. Результати лібералізації перехідних економік пост- соціалістичних країн