Законність залучення до праці осіб, підданих адмінарешту.

Перевірці підлягають питання додержання адміністрацією вимог ст. 328 КУпАП, відповідно до якої на фізичних роботах використовуються лише особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені ст.ст. 44, 173, 173-2, ч.3 ст. 178, 185, 185-1, ч.1 ст. 185-3 КУпАП. Організація залучення цієї категорії осіб до праці покладена на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які визначають перелік підприємств, організацій, для праці арештованих. Адмінарештовані у супроводі працівників міліції можуть використовуються на роботах (на промислових підприємствах, будівництві тощо) лише за їх згодою та заявками керівників цих підприємств. Оплата праці адмінарештованих проводиться згідно з договором, який укладається між приймальником та господарськими органами за фактично виконаний обсяг відповідно до діючих норм і розцінок або за погодинними тарифними ставками. Кошти зараховуються в бюджет місцевих Рад. Виплата заробітної плати арештованим наказом не передбачена.

У спецприймальнику повинна вестись книга обліку осіб, які використовуються на фізичних роботах. Часто адмінарештовані залучаються адміністрацією закладів до робот з благоустрою і покращення побутових умов приймальників. Тому необхідно з’ясовувати причини, з яких ці особи не залучаються до праці у порядку, встановленому законом, ставить питання про вжиття відповідних заходів перед виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, на які статтею 328 КУпАП покладені обов’язки організації трудового використання адмінарештованих.

За порядком, встановленим Положенням, адміністрація установи направляла за місцем роботи, навчання особи, яка відбула адмінарешт, або органу соціального забезпечення чи судовому виконавцю, рахунки про стягнення вартості на утримання і харчування цих осіб за час адміністративного арешту. Проте, на підставі вказівки МВС України від 03.12.2008 № 1312 вартість за утримання і харчування адмінарештованих у спеціальних приймальниках стягуватись припинено, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ” такого стягнення не передбачено. При звільненні особи також необхідно з’ясувати, чи усі речі і предмети, які були вилучені під час огляду, повернуті цій особі під розписку. Особові справи адмінарештованих зберігаються 3 роки, після чого знищуються.

Відповідно до ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 N 1110 „Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні” розміщуються у зазначених пунктах, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.

На даний час діє 2 таких пункти. У с. Журавичи, Ківерцівського району, Волинської області (з 12 вересня 2008 року) та с. Розсудів, Ріпкинського району, Чернігівської області (з 18.липня 2008 року). Вартість утримання однієї особи складає майже 8 тис. грн. на рік. Порядок функціонування пунктів регламентований наказом МВС України від 16.10.2007 N 390 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2007 р. за N 1268/14535) „Про затвердження Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні”.

Пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - іноземці) і підлягають адміністративному видворенню за її межі у примусовому порядку (далі - адміністративне видворення). Пункт є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням і належить до сфери управління МВС. Адміністрацію пункту перебування очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади МВС за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією.

Пункт перебування утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням МВС, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, якщо будівлі і споруди пункту не належать до сфери управління МВС. Фінансування пункту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Пункт провадить фінансово-господарську діяльність згідно з кошторисом та штатним розписом, які затверджуються МВС.