Висновок до першого питання:

Сухість слизової оболонки ротової порожнини новонародженого та слабо кисла реакція слини можуть призвести до інфікування ротової порожнини. Медична сестра повинна навчити маму правилам гігієни ротової порожнини у немовляти та знати перші ознаки запалення.

2. Ферментативна активність шлункового соку та травлення в шлунку і кишках. Показники секреторної функції шлунка в дітей різного віку

Шлунок являє собою еластичний мішок, який розташований в лівому підребірї, об’єм у новонародженого становить – 30 -35 мл. Після народження всі відділи шлунка розвинуті однаково, окрім кардіальної частини і дна. Погано розвинуті м’язові волокна кардіального сфінктера, що є причиною до зригувань. Більше розвинутий воротар ний відділ шлунка і його мяз-замикач. Слизова оболонка шлунка новонародженого відносно товстіша, на її поверхні є приблизно 20 тисяч ямок, кількість яких з віком дуже швидко збільшується. Залози, як функціонально так і морфологічно, ще недорозвинені, їх у 2,5 рази менше, ніж у дорослих. Тому шлунковий сік виділяється в малій кількості і має низьку активність.

За добу в шлунку секретується 2,0 – 2,5л шлункового соку, завдяки впливу нервово-рефлекторних, гормональних подразників та дії екстрактивних речовин. Він виробляється залозами шлунка : головними, парієнтальними (обкладковими) і додатковими. Чистий шлунковий сік – безколірна прозора рідина, яка містить соляну кислоту. РН = 1,5 -1,8, надає шлунковому соку бактерицидні властивості. Шлунковий сік містить ферменти:

1. пепсиногени (їх виявлено близько 7),які виділяються в неактивному стані й під впливом хлористоводневої кислоти перетворюються на пепсинактивні ферменти, які гідролізують білки до поліпептидів, виробляються вони гландулоцитами,

2. ліпаза – шлункового соку має велике значення в гідролізі жирів грудного молока

3. хімозин або ренін – викликає звурдження молока, оскільки переводить розчинний білок казеїноген у нерозчинну форму - казеїн

4. желатиназа – розщеплює білок сполучної тканини (желатин)

5. слиз (муцин), що входить до шлункового соку містить мукоїди, які захищають слизову оболонку шлунка від хімічних і механічних подразнень і вкриває її тонким шаром гелю (завтовшки 1мм)

У дітей перших місяців життя особливо активна шлункова ліпаза, яка розщеплює жири грудного молока, що мають невеликі ланцюжки вуглецю (С12). Жири з довшими ланцюжками розщеплюються ферментами підшлункової залози. У тонкій кишці відбувається адсорбція вітамінів А.Д,С і групи В.

У людини час поновлення епітелію слизової оболонки шлунка становить 12 – 24 години. За кожен місяць життя шлунок збільшується на 25 мл. В один рік життя об’єм шлунка в середньому становить – 250мл, у 3 роки – 400мл, у 10 років 1000мл, у 16 років – 1500мл . Для процесів травлення в шлунку дуже важливим є розвиток і формування шлункових ямок. У 3 міс. їх кількість збільшується в 2 рази і досягає 700 тис. у 2 роки - 1млн 300 тис, у 14 р – 1млн 700 тис, у дорослих – 4 000 000. З початком ентерального харчування починається бурхливий розвиток шлункових залоз. Уже в 2 міс їх кількість збільшується в 4 рази і досягає 800 000, у 2 роки 2 млн. , у 6 років – 10 млн. , у дорослих - 25 млн. Зі збільшенням кількості шлункових залоз посилюється секреція шлункового соку та збільшується об’єм.