3. Цінні папери як об’єкти цивільних прав. Роботи та послуги як об’єкти цивільних прав

До об'єктів цивільного права відносяться також цінні папери. Вони є специфічним об'єктом цивільного права. До них неможливо застосувати загальне визначення поняття об'єктів цивільних правовідносин, їх не можна безпосередньо визначити як блага, заради яких суб'єкти вступають у правовідносини. Заради цінних паперів як паперів ніхто у правовідносини не вступає. Призначення цінних паперів в іншому - засвідчувати права їх закон­них держателів на цінності, що в них зазначені, забезпе­чувати одержання саме цих цінностей. Легальне визначення цінних паперів вміщене в ст.1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року та ст. 194 ЦК цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються. Правове регулювання обігу цінних паперів здійснюється Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року.

Дуалістична природа цінного паперу полягає у тому, що вони виражають:

1. Спосіб оформлення зобов’язальних відносин (права, що засвідчені цінним папером).

2. Річ, на яку виникає право власності або інші речові права (права на цінний папір).

Можна виділити такі основні ознаки цінних паперів.

По-перше, будь який цінний папір повинен відпові­дати вимогам щодо форми, яка визначається законом. За загальним правилом, цінні папери являють собою документи, що складаються на спеціальних бланках з певним ступенем захисту. Кабінетом Міністрів України затверджені Правила виготовлення і використання век­сельних бланків ( Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.92. № 528-92-п), а також встановлений "Порядок виго­товлення бланків цінних паперів”(Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.93. № 283 93- п) .

По-друге, вільна оборотоздатність, з одночасним переданням усіх зазначених у цінному папері прав новому власнику. При передачі цінного паперу до нового держателя останньому переходять і усі зазначені у папері права.

По-третє, відсутність можливості часткової передачі прав, зазначених у цінному папері. У випадках, коли цінний папір підтверджує наявність не тільки майнових, а й інших прав, передача паперу означає передачу усіх прав, посвідчених ним.

По-четверте, характерною ознакою цінних паперів є те, що здійснення втілених у них прав можливе, як прави­ло, при пред'явленні самих цінних паперів. Однак слід зазначити, що вказане правило застосову­ється не до усіх цінних паперів. Зокрема воно не засто­совується до цінних паперів, що випущені у бездокументарній формі, тобто до таких цінних паперів, що знахо­дяться у формі записів на рахунках у системі елект­ронного обігу цінних паперів.

По-п'яте, у кожному цінному папері повинна бути точно визначена юридична можливість здійснити ту дію, на яку має право законний утримувач паперу. Це може бути право на отримання визначеної суми грошей, при­бутку у вигляді дивідендів чи процентів, певного майна, а також право брати учать в управлінні акціонерним то­вариством. При цьому види прав, що можуть бути закрі­плені у цінному папері, визначаються законом чи у встановленому емітентом порядку.

По-шосте, порядок здійснення прав, закріплених в цінних паперах, визначається під час їх випуску (емісії).

По-сьоме, публічна достовірність цінного паперу означає, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускаються (ч.2 ст.198 ЦК).

По-восьме, нормативна визначеність видів та груп цінних паперів.

П’ять ознак, притаманних цінним паперам, обґрунтовано проф. В.Гордоном. Це літеральність, легітимація, абстрактність, автономність та презентація (Система советского торгового права. 1924 г).

• Літеральність означає, що цінний папір дає право вимагати виконання тільки того, що у ньому буквально записано.

• Легітимація – це підтвердження за допомогою цінного паперу законності прав його пред’явника.

• Абстрактність цінного паперу полягає в тому, що вимога, виражена у цінному папері, не залежить від підстави, відповідно до якої вона виникла.

• Автономність полягає в тому, що особа, яка придбала документ на законних підставах, користується своїм правом незалежно від його попереднього власника.

• Презентація – це пред’явлення цінного паперу до виконання для здійснення вираженого в них права.

Характеризуючи цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин, слід підкреслити, що у цивільному праві України вони відносяться до рухомих і неподільних ре­чей, можуть бути індивідуально-визначеними і визнача­тись родовими ознаками.