- •Практичне заняття № 1-2
- •Література
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації
- •Зразок розбору
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття № 1
- •Методичні рекомендації
- •Письмові завдання
- •Практичне заняття № 3
- •Література
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота № 3
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Практичні завдання
- •Практичне заняття № 4
- •Література
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 5
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Письмові завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 6
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Письмові завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2
- •Практичні завдання
- •Методичні вказівки до завдань і зразки їх виконання
- •Лабораторна робота №3
- •Письмові завдання
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота №5
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Письмові завдання
Література
а) основна
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972. – С. 320-328.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – С.296-302, 327-353.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища школа, 1993. – С.300-309.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – С.258-266.
Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. – С. .
Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. – К.: Унів. Вид-во “Пульсари”, 2004. – С. 217-235.
б) додаткова
Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К., 1993. – С. 158-168, 193-210.
Півторак Г.П. Форми інфінітива в українській мові // Мовознавство. – 1968. – № 4.
Сич В.Ф. Синтаксичні функції інфінітива // Українська мова і літературна в школі. – 1972. – № 3 (законспектуйте).
Чернецький В.К. Демінутивні форми інфінітива в українській мові // Мовознавство. – 1970. – № 5. – С. 42-49 (законспектуйте).
Возний Т.М. Структурно-семантичні групи дієслів у сучасній українській мові // Українська мова і література в школі. – 1976. – № 3. – С. 27-35 (законспектуйте).
Русанівський В.М. Дієслово – рух, дія, образ. – К., 1977. – 112 с.
Передрій Г. Дієслово // Дивослово. – 1994. – № 4. – С. 43-47.
Ковалик І.І. Граматична структура дієслівних форм у сучасній українській літературній мові // Мовознавство. – 1976. – № 4 (законспектуйте).
Загнітко А.П. Морфологічні категорії в семантиці і парадигматиці. – К.: НМК ВО, 1990. – 64 с.
Ремчукова Е.Н. Морфология современного русского языка. Категория вида глагола: Учебное пособие. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 144 с.
Практичні завдання
1. Виконайте вправи 288, 290, 291, 295, 296, 297 із збірника вправ «Сучасна українська літературна мова» / М.Я. Плющ, О.І. Леута, Н.П. Гальона. – К.: Вища школа, 1995. – 284 с.
Методичні рекомендації
Проаналізуйте записи лекції, до кожного пункту плану для ілюстрації теоретичних положень доберіть речення з художньої літератури; накресліть схему, яка відтворювала б основні форми і категорії дієслова.
У традиційній граматиці вид визначали як основну морфологічну чи як загальнодієслівну граматичну категорію, тому що він властивий усім дієслівним утворенням і формам: у певному контексті кожна форма виражає значення або недоконаного, або доконаного виду.
Категорія виду відображає можливість мовця представити позначені дієсловами в позамовній дійсності дії та стани у двох виявах: або як цілісні, або як нецілісні. Тому семантичну структуру категорії виду визначають дві протилежні ознаки – цілісність і нецілісність дії чи стану.
Ознаку неподільної цілісної дії виражає доконаний вид, ознаку процесної, нецілісної дії – недоконаний вид. Вони утворюють привативну опозицію грамем доконаного і недоконаного виду. Доконаний вид є маркованим членом цієї опозиції, недоконаний вид – відповідно немаркованим.
Категорія виду об’єднує мінімальну кількість грамем – дві. Вона властива всім дієсловам.