14. Які заходи зовнішньоторговельної політики країни можуть бути віднесені до методів прихованого протекціонізму:

1. надання державою дотацій та субсидій національним виробникам;

2. фінансування державою науково-дослідницьких робіт в експортному секторі економіки;

3. встановлення компенсаційного мита.

15. Які заходи зовнішньоторговельної політики держави не мають протекціоністського характеру:

1. встановлення імпортного митного тарифу;

2. встановлення державою технічних вимог при ввезенні продукції;

3. страхування державою економічних та політичних ризиків експортерів.

16. Які заходи зовнішньоторговельної політики держави мають протекціоністський характер:

1. встановлення експортної квоти;

2. встановлення експортного тарифу;

3. фінансування експорту.

17. Хто першим поставив під сумнів теоретичні погляди меркантилізму:

1. Д.Рикардо;

2. А.Сміт;

3. Д.Х’юм;

4. Дж. Міль.

18. Теоретичні погляди меркантилістів базувались на існуванні в економіці країни:

1. неповної зайнятості;

2. повної зайнятості.

19. В чому полягала ідея моделі “ціни-золото-потоки”:

1. намагання країни отримати позитивне сальдо торговельного балансу, через деякий час може призвести до зменшення експорту над імпортом;

2. намагання країни отримати позитивне сальдо торговельного балансу, через деякий час може призвести до вирівнювання обсягів експорту та імпорту;

3. намагання країни отримати позитивне сальдо торговельного балансу, через деякий час може призвести до збільшення обсягів експорту над імпортом.

20. В чому полягає головна заслуга меркантилістів:

1. визначили, що розвиток країни можливий не тільки за рахунок поділу багатства але і за рахунок його ...;

2. вони першими розробили модель розвитку міжнародної торгівлі, визначивши товарний характер виробництва;

3. обґрунтували взаємо вигідність міжнародної торгівлі для всіх країн.

Тема 3. Моделі порівняльних переваг в міжнародній торгівлі . Теорія “абсолютних переваг” а.Сміта

1. Які припущення притаманні теорії “абсолютних переваг” А. Сміта:

1. існує розбіжність в співвідношенні факторів виробництва між

2. існує один фактор виробництва (праця);

3. існує два фактора виробництва (праця, капітал) країнами;

4. країни мають однакову технологію виробництва.

2. Які припущення притаманні теорії “абсолютних переваг” А.Сміта:

1. фактори виробництва використовуються повністю;

2. існує повна мобільність факторів виробництва;

3. існує один фактор виробництва (капітал);

4. існує між країнами недосконала конкуренція.

3. Які припущення притаманні теорії “абсолютних переваг” а.Сміта:

1. існує обмеженість обсягів факторів виробництва в кожній країні;

2. присутній ефект масштабу;

3. існує повна мобільність факторів виробництва всередині країни;

4. торгівля регульована.

4. Які припущення притаманні теорії “абсолютних переваг” а.Сміта:

1. існує однакова технологія виробництва в обох країнах;

2. смаки та уподобання споживачів різні;

3. існує повна спеціалізація країн на виробництві одного товару;

4. існують транспортні витрати.

5. Які припущення притаманні теорії “абсолютних переваг” а.Сміта:

1. існує повна еластичність попиту по ціні;

2. існують митні бар’єри;

3. торгівля між країнами не збалансована;

4. існує один товар працемісткий, інший капіталомісткий.

6. Теорія “абсолютних переваг” А.Сміта передбачає що:

1. витрати на виробництво збільшуються;

2. витрати на виробництво залишаються не змінними;

3. витрати на виробництво зменшуються.

7. Теорія “абсолютних переваг” А.Сміта передбачає наявність торгівлі між:

1. всіма країнами.

2. двома країнами;

3. групою країн;

8. Теорія “абсолютних переваг” А.Сміта передбачає, що ціна одного товару визначається:

1. в кількості праці затраченої на виробництво даного товару;

2. в кількості капіталу затраченого на його виробництво;

3. в кількості праці затраченої на виробництво іншого;

4. в кількості капіталу та праці затраченого на його виробництво.

9. Який вислів відповідає положення теорії “абсолютних переваг” А.Сміта:

1. уряду слід не втручатись у зовнішню торгівлю та підтримувати режим відкритих ринків;

2. уряду слід субсидувати експорт, оскільки він дає змогу збуту надлишку товарів на зовнішньому ринку;

3. уряду слід підтримувати позитивний торговельний баланс, оскільки це дозволяє збільшити внутрішні витрати, виробництво та зайнятість.

10. Політика “Лессе – фер” передбачає:

1. невтручання держави в економіку та вільну конкуренцію;

2. захист державою внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних та нетарифних обмежень в торгівлі.

3. мінімальне втручання держави у зовнішню торгівлю, що розвивається на основі ринкового закону попиту та пропозиції;

11. Теорія “абсолютних переваг” А.Сміта базується на політиці:

1. “протекціонізма”.

2. “Лессе-фер”;

3. “вільної торгівлі”;

11. Якщо Тх^а та Ту^а – час необхідний для виробництва товарів х та у в країні А, Тх^в та Ту^в – час необхідний для виробництва товарів х та у в країні В, то якій випадок ілюструє теорію “абсолютних переваг” А.Сміта:

1. Тх^а > Тх^в; Ту^а < Ту^в;

2. Тх^а < Тх^в; Ту^а < Ту^в;

3. Тх^а > Тх^в; Ту^а > Ту^в;

4. Тх^а > Ту^а; Тх^в < Ту^в;

13. Теорія “абсолютних переваг” А.Сміта полягає в тому, що:

1. країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами та імпортують ті товари, які вони виробляють з більшими витратами ніж інші країни;

2. країни експортують ті товари. які вони виробляють з відносно меншими витратами у порівнянні з іншими країнами та імпортують ті товари, які вони виробляють з відносно більшими витратами ніж інші країни;

3. країни експортують ті товари у виробництві яких праця є надлишковим фактором виробництва та навпаки імпортують ті товари у виробництві яких праця є дефіцитним фактором виробництва.

14. Якщо, Тх^а та Ту^а – час необхідний для виробництва товарів х та у в країні А, Qх^а та Qу^а – обсяг виробництва товарів х та у в країні А, Lху^а – ресурси праці які має країна А для виробництва х та у, то яка з формул відповідає умовам моделі “абсолютних переваг” А.Сміта:

1. Tx^a Qx^a + Ty^a Qy^a > L^axy.

2. Тх^а Qх^a + Ty^a Qy^a ≤ L^axy;

3. Tx^a Qx^a + Ty^a Qy^a ≥ L^axy;

15. В таблиці наведені дані щодо виробничих можливостей Японії та Бразилії у виробництві радіоприймачів та ананасів, який з варіантів дозволяє Японії за умовами “абсолютних переваг” експортувати радіоприймачі та імпортувати ананаси:

Варіант	Країни	Виробничі можливості
		Радіоприймачі та ін.	Ананаси т. тонн
1	Японія	4	12
	Бразилія	8	10
2	Японія	24	18
	Бразилія	6	12
3	Японія	30	20
	Бразилія	15	25
4	Японія	12	18
	Бразилія	14	29

1. варіант 3;

2. варіант 1;

3. варіант 2;

4. варіант 4.

16. Як ви вважаєте, які “абсолютні переваги” отримує країна в наслідок розвитку технології та високої кваліфікації:

1. “придбані переваги”;

2. “природні переваги”.

3. “успадковані переваги”;

17. Який випадок може слугувати поясненням торгівлі на підставі “абсолютних переваг”:

1. Японія експортує стиль, імпортує вугілля;

2. Шри-Ланка експортує чай, імпортує пшеницю;

3. США експортує рис, імпортує нафтопродукти.

18. Яка з теорій торгівлі обмежує застосування моделі “абсолютних переваг” в міжнародній торгівлі:

1. теорія “розміру країни”;

2. теорія “порівняних переваг”;

3. теорія “співвідношення факторів виробництва”.

19. В чому полягає розбіжність великих країн від невеликих у міжнародній торгівлі. Великі країни:

1. несуть більш великі транспорті витрати у зовнішній торгівлі;

2. продають більшу частку виробленої продукції на експорт та отримають більшу частку споживчих товарів за імпортом.

3. не можуть вести крупно серійне виробництво;

20. Які фактори сприяють отриманню великою країною виграшу від міжнародної торгівлі за моделлю “абсолютних переваг” А.Сміта:

1. відсутність природних ресурсів.

2. клімат та природні ресурси;

3. різноманіття природних ресурсів;