1. Порівняльних переваг

2. абсолютних переваг

3. меркантилізму

15. Країна буде експортувати товари, виробництво яких потребує тих факторів, які вона має у відносному надлишку та імпортувати ті товари, на виробництво яких більшої мірою використовуються відносно обмежені виробничі ресурси.

Ця теза відтворює ідеї теорії

1. Хекшера-Оліна

2. порівняльних переваг

3. абсолютних переваг

4. меркантилізму

16. Модель Хекшера-Оліна часто називають теорією пропорційності факторів або наділенності факторами

1. Теза вірна

2.Теза хибна

3.Теза потребує уточнення.

17. Парадокс Леонтьєва призвів до

1. спростування теорії Хекшера-Оліна

2. підтверджує постулати теорії Хекшера-Оліна

3. не має прямого відношення до теорії Хекшера-Оліна

18. Теорії міжнародної торгівлі неотехнологічного напрямку були викликані до життя

1. бурхливим після другої світової війни розвитком наукомістких, високотехнологічних галузей виробництва та стрімким зростанням міжнародного обміну їх продукцією

2. розпадом світової колоніальної системи

3. протистоянням системи „Схід”- „Захід”

19. Модель наукомісткої спеціалізації, теорія технологічного розриву, теорія життєвого циклу товару, модель економії на масштабах виробництва, концепція внутрішньогалузевої торгівлі належать до

1. теорій і моделей міжнародної торгівлі неотехнологічного напряму

2. класичних теорій міжнародної торгівлі.

3. теоретичних положень парадоксу Леонтьєва

20. Розвинуті країни наділені факторами виробництва приблизно в однаковій мірі. Тому торгівля між ними доцільна тоді, коли вони спеціалізуються на виробництві товарів різних галузей, що забезпечує зниження виробничих витрат за рахунок масового виробництва. Ця позиція відтворює підходи

1. моделі економії на масштабах виробництва,

2. моделі наукомісткої спеціалізації,

3. теорії технологічного розриву,

4. теорії життєвого циклу товару.

21. Обґрунтування об‘єктивності спеціалізації індустріально розвинутих країн на виробництві та експорті високотехнологічних товарів та спеціалізації країн „Третього світу” на виробництві та експорті переважно ресурсномістких товарів характеризує таку теорію міжнародної торгівлі як

1. модель наукомісткої спеціалізації

2. модель економії на масштабах виробництва,

3. теорія технологічного розриву,

4. теорія життєвого циклу товару.

22. Пояснення торгівлі між країнами з огляду існування відмінностей в рівнях технологічного розвитку країн характерне для такої сучасної теорії міжнародної торгівлі неотехнологічного напрямку як

1. Теорія технологічного розриву,

2. модель наукомісткої спеціалізації

3. модель економії на масштабах виробництва,

4. теорія життєвого циклу товару.

23. Знаходження одних і тих же товарів на різних стадіях міжнародного життєвого циклу зумовляють зміну статусу країни-новатора з основного експортера на імпортера товару, а в свою чергу- країн-послідовниць- з імпортера на основного експортера. Ця теза випливає з пояснень такої сучасної теорії міжнародної торгівлі неотехнологічного напрямку як

1. Теорія життєвого циклу товару

2. теорія технологічного розриву,

3. модель наукомісткої спеціалізації

4. модель економії на масштабах виробництва,

24. Модель внутрішньогалузевої торгівлі зазначає, що країни торгують товарами, які виробляються фактично за однакової інтенсивності витрат виробничих факторів, а не товарами, що виробляються цими країнами із надлишкових факторів виробництва. Ці положення суперечать позиціям

1. теорії Хекшера-Оліна.

2. теорії абсолютних переваг А.Сміта

3. теорії відносних переваг Д.Рікардо

25. Країни торгують товарами, які виробляються фактично за однакової інтенсивності витрат виробничих факторів, а не товарами, що виробляються цими країнами із надлишкових факторів виробництва. Ці положення відтворюють позиції такої сучасної теорії міжнародної торгівлі неотехнологічного напрямку як

1. концепції внутрішньогалузевої торгівлі

2. теорія життєвого циклу товару

3. теорія технологічного розриву,

4. модель наукомісткої спеціалізації

5. модель економії на масштабах виробництва,

26. Не витратні умови пропозиції, а умови та характер попиту, зумовлені близьким рівнем ВНП на душу населення впливають на внутрішньогалузеву торгівлю між розвинутими країнами світу, і в першу чергу, продукцією обробних галузей. Ці положення відтворюють позиції такої сучасної теорії міжнародної торгівлі неотехнологічного напрямку як