Ельконін д.Б. Психологічні питання формування учбової діяльності в молодшому шкільному віці

1. Навчальна діяльність є провідною в шкільному віці тому, що, по-пер­ше, через неї здійснюються основні стосунки дитини з ото­чую­чи­­ми; по-друге, в ній здійснюється формування як основних якостей осо­­бис­тості дитини шкільного віку, так і окремих психічних процесів. По­­яс­нен­ня виникаючих у шкільному віці основних новоутворень не­мож­­ли­ве поза аналізом процесу формування навчальної діяльності та її рів­ня. Вивчення закономірностей формування навчальної діяльності є цен­т­ральною проблемою вікової психології – психології шкільного віку.

2. У дитячій і педагогічній психології проблема формування навчальної діяльності не була поставлена. Дослідження, проведені дотепер, стосувалися окремих її сторін, головним чином пов’язаних із мотивацією навчання (дослідження з мотивів навчання і педагогічної оцінки Б.Г. Ананьєва, Л.І. Божович та інших).

3. Засвоєння можливо не тільки в навчальній діяльності, але й у інших видах діяльності: у грі, у процесі розв’язання практичних задач і т.п. Навчальна діяльність не тотожна засвоєнню. Засвоєння є основ­ним змістом навчальної діяльності і визначається структурою і рівнем розвитку навчальної діяльності, в яку воно включене.

4. Основною одиницею (клітинкою) навчальній діяльності є учбова задача. Необхідне розрізнення учбової задачі і різного виду практичних завдань, що виникають перед дитиною в ході її життя або спеціально запропонованих дитині дорослими. Основна відмінність учбової задачі від всяких інших завдань полягає в тому, що її ціль і результат передбачають зміну самого діючого суб’єкта, тобто в оволодінні певними способами дії, а не зміну предметів, із якими взаємодіє суб’єкт. Тобто, ніяка зміна в суб’єкті неможлива поза здійснюваними ним самим предметними діями, між учбовою задачею і різними видами практичних завдань може існувати подібність за об’єктом дій. Наявність такої подібності часто призводить до неправильного ототожнення учбових і практичних завдань. При здійсненні практичного завдання в результаті (продукті) процес не враховується; при здійсненні учбової задачі процес не повинен бути не врахованим, тому що він і є його безпосереднім продуктом.

5. Учбова задача складається з основних взаємозалежних струк­тур­них елементів: навчальної цілі й навчальних дій. Останні містять у собі як навчальні дії у вузькому смислі слова, так і контроль за вироб­ле­ними діями і їхню оцінку. У сформованій навчальній діяльності всі ці елементи знаходяться у певних взаємовідношеннях.

6. До моменту приходу дитини до школи формування навчальної діяльності тільки починається. Процес і ефективність формування навчальної діяльності залежать від змісту матеріалу, що засвоюється, конкретної методики навчання і форм організації навчальної роботи школярів. Сучасна методика навчання в молодших класах школи арифметиці і мові побудована без врахування необхідності формуван­ня навчальної діяльності. У силу цього формування навчальної діяль­ності в значній мірі відбувається стихійно.

7. У силу стихійності процесу навчальна діяльність часто не буває сформована до переходу в середні класи школи. Несформованість навчальної діяльності призводить до падіння успішності, що спостері­гається іноді при переході в середні класи школи. Засвоєння теорії арифметики, алгебри, геометрії, історії, географії вимагає не тільки певної суми раніше засвоєних знань, не тільки певного рівня розвитку інтелектуальних операцій, але, і це не менш важливо, й певного рівня сформованості навчальної діяльності. Формування навчальної діяль­но­с­ті повинне бути включене в систему завдань, що здійснюються у процесі навчання в початкових класах школи.

8. Рівень навчальної діяльності не повинен ототожнюватися з рівнем уміння самостійно виконувати певні завдання. Самостійне виконання, наприклад, домашніх завдань, контрольних робіт, різноманітних вправ не є показником сформованості навчальної діяльності і може відбуватися за типом самостійного вирішення практичного завдання.

9. Успішне формування навчальної діяльності вимагає істотної ре­ор­ганізації процесу навчання. Досвід реорганізації процесу навчання в ек­спериментальному першому класі з метою формування навчальної ді­яль­ності показав, по-перше, що вже в першому класі можуть бути сфор­мовані деякі елементи навчальної діяльності і, по-друге, що про­цес засвоєння протікає при цьому істотно інакше і більш ефек­тив­но.

Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии / Под ред. И.И. Ильясова, В.Я. Ляудис. – М., 1981. – С. 84-85.