Тема: Цивільні правочини. Представництво в цивільному праві.

1. Поняття та види цивільних правочинів.

Правочин – це дії, які спрямовані на виникнення, змін та припинення цивільних прав та обов’язків.

Умови дійсності цивільних правочинів:

• Цивільний правочин повинен укладатись відповідно до вимог цивільного законодавства;

• Він повинен бути спрямований на реальне виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків;

• Волевиявлення осіб або однієї особи (особа повинна діяти від власної волі);

• Повинна бути дотримана форма правочину, яка передбачена законодавством;

• Повинен укладатися у межах дієздатності особи.

Види правочинів:

• Односторонні правочини – правочини, які виражають волю однієї особи;

• Двосторонні правочини – виражається волю двох осіб;

• Багатосторонній правочин – двох і більше осіб;

За формою правочини поділяють:

• Усні – вважаються правочини, які виконуються негайно в момент їх укладення;

• Письмові – між юридичними особами, між фізичними та юридичними особами, між фізичними особами, якщо сума на яку вони укладаються перевищує 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

• Письмові поділяються:

• Прості;

• Нотаріально завірені – полягають тільки ті правочини, які підлягають за цивільним законодавством.

В залежності від моменту визнання правочину вчиненим:

• Реальні – вважаються вчиненими з моменту передачі майна, надання послуг, передачі грошей тощо;

• Конценсуальні – вважається вчиненими з моменту досягнення домовленості по істотним умовам договору (договір поставки).