4. Адаптація системи показників оцінки виробничого потенціалу регіону за окремими складовими елементами

Нині більшість існуючих методичних підходів до оцінювання виробничого потенціалу дають змогу визначити його кількісно за окремими складовими. На наш погляд такий підхід не дозволяє якісно оцінити рівень виробничого потенціалу. Якісна інтегральна оцінка виробничого потенціалу важлива з точки зору забезпечення динамічної характеристики виробничого потенціалу, визначення інвестиційної привабливості та рівня конкурентноздатності регіону [62, с. 268].

Виробничий потенціал регіону визначає його як відкриту просторову систему, яка представлена векторами розвитку: ресурсним, фінансовим, економічним. Кожному з цих векторів відповідає точка з координатами, рівними інтегральним оцінкам групи показників, що характеризують складові виробничого потенціалу.

До групи показників виробничого потенціалу ми віднесли: показники використання основних фондів – фондовіддачу, коефіцієнт зносу ОЗ, частку введених ОЗ, частку ліквідованих ОЗ, коефіцієнти оновлення та вибуття ОЗ, рентабельність ОЗ; трудових ресурсів - продуктивність праці, коефіцієнт плинності кадрів; інформаційних ресурсів - коефіцієнт інформаційного забезпечення. Фінансовий потенціал характеризується показниками: обсягом валового регіонального продукту та рентабельністю операційної діяльності промислових підприємств [59, с. 118].

Ми дещо спростили систему показників, що подана в додатку 1 та доповнили її показниками, що безпосередньо впливають на ефективність виробничого потенціалу Буковини. Отже в таблиці 2.15 представлені показники оцінки виробничого потенціалу Чернівецької області.

Якщо в загальному проаналізувати наведені показники, то можна простежити тенденцію до зниження показників виробничого потенціалу Буковини. У 2008 році відбулось збільшення таких показників: обсягу реалізованої промислової продукції на 881,2 млн.грн., загальної вартості основних засобів промисловості на 278 млн.грн., збільшилась сума капітальних інвестицій в область на 620,8 млн.грн., економічна оцінка виробничого потенціалу зросла на 1306,1 млн.грн., зріс обсяг валового регіонального продукту, отриманого від використання виробничого потенціалу регіону на 800,2 млн.грн. та фондовіддача основних засобів на 0,20 грн.. Однак відбулось зменшення таких показників як: середньорічна кількість найманих працівників на 0,7 тис.чол., кількість впроваджених інновацій зменшилась на 36 одиниць, зменшилась вартість введених в дію основних засобів на 274,3 млн.грн. та вартість ліквідованих основних

засобів на 5,8 млн.грн., впав коефіцієнт оновлення основних фондів на 10,02% та коефіцієнт вибуття основних фондів на 0,23%.

Таблиця 2.15.

Показники оцінки виробничого потенціалу Чернівецької області

Найменування показників	Роки			Динаміка
	2007		2008
1	2		3	4
1. Показники стану виробничого потенціалу
Кількісні показники
1.1 Обсяг реалізованої продукції промисловості (у фактичних цінах), млн.грн.		2580,7	3461,9	881,2
1.2 Середньорічна кількість найманих працівників у промисловості, тис. чол		25,8	25,1	-0,7
1.3 Основні засоби промисловості (у фактичних цінах, на кінець року), всього, млн.грн.		2909	3187	278
1.3.1 добувна промисловість;		32,5	39	6,5
1.3.2 переробна промисловість;		1704,1	1906,1	202
1.3.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;		1172,8	1241,4	68,6
1.4 Впровадження інновацій, всього одиниць		126	90	-36
1.4.1 нові технологічні процеси		15	11	-4
1.4.2 нові види інноваційної продукції		111	79	-32
1.5 Економічна оцінка виробничого потенціалу у річному виразі, млн.грн.		2749,03	4055,13	1306,1
Відносні показники
1.6 Коефіцієнт зносу основних фондів, відсотків		38,5	38,5	0
1.6.1 добувна промисловість;		52,9	50,7	-2,2
1.6.2 переробна промисловість;		32	32,1	0,1
1.6.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;		47,7	48	0,3
2. Показники розвитку виробничого потенціалу
Кількісні показники:
2.1 Введення у дію основних засобів (млн.грн.), всього, у т.ч.;		472	197,7	-274,3
2.1.1 добувна промисловість;		2,3	2,8	0,5
2.1.2 переробна промисловість;		400,2	114,7	-285,5
2.1.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води		69,5	80,2	10,7
2.2 Вартість ліквідованих основних засобів (млн.грн.), всього, у т.ч.		17,5	11,7	-5,8
2.2.1 добувна промисловість;		0,1	0,6	0,5
2.2.2 переробна промисловість;		14,9	8,3	-6,6
2.2.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;		2,5	2,8	0,3
2.3 Залишкова вартість основних засобів (млн.грн), всього, у т.ч.		1788,2	1960	171,8
Продовження таблиці 2.15.
1		2	3	4
2.3.1 добувна промисловість;		15,3	19,2	3,9
2.3.2 переробна промисловість;		1159,6	1295,2	135,6
2.3.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;		613,3	645,6	32,3
2.4 Капітальні інвестиції (млн.грн.), всього, у т.ч.		590	1210,8	620,8
2.4.1 добувна промисловість;		166,3	261,2	94,9
2.4.2 переробна промисловість;		3,8	26,6	22,8
2.4.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;		419,9	923	503,1
Відносні показники
2.5 Коефіцієнт оновлення основних фондів, відсотків		16,23	6,20	-10,02
2.5.1 добувна промисловість;		7,08	7,18	0,10
2.5.2 переробна промисловість;		23,48	6,02	-17,47
2.5.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;		5,93	6,46	0,53
2.6 Коефіцієнт вибуття основних фондів, відсотків		0,60	0,37	-0,23
2.6.1 добувна промисловість;		0,31	1,54	1,23
2.6.2 переробна промисловість;		0,87	0,44	-0,44
2.6.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;		0,21	0,23	0,01
3. Показники ефективності використання виробничого потенціалу
Кількісні показники
3.1 Обсяг валового регіонального продукту, отриманого від використання виробничого потенціалу регіону (млн.грн.), всього, у т.ч.:		2281,7	3081,9	800,2
3.1.1 добувна промисловість;		34,5	39,4	4,9
3.1.2 переробна промисловість;		1673,4	2292,7	619,3
3.1.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;		572,9	749,8	176,9
Відносні показники:
3.2 Рентабельність основних засобів виробничого призначення, відсотків		6,68	-6,80	-13,48
3.3 Фондовіддача основних засобів, грн.		0,89	1,09	0,20
3.4 Використання нематеріальних активів, одиниць
3.4.1 винаходів;		25	24	-1
3.4.2. корисних моделей;		126	106	-20
3.5 Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, відсотків		7,4	–2,6	-10
3.6 Індикатор ефективності виробничого потенціалу регіону		0,83	0,76	-0,07

Рентабельність основних засобів зменшилась на 13,48%, а рентабельність операційної діяльності промислових підприємств впала на 10%.

Ми доповнили систему показників оцінки виробничого потенціалу регіону індикатором ефективності виробничого потенціалу. Як показують дані таблиці 2.15, цей показник у 2008 році знизився на 0,07 і становить 0,76.

При кількісному порівнянні виробленого валового регіонального продукту  та його виробничого потенціалу можуть мати місце три ситуації:

1. ІЕВП  = 1. Валовий регіональний продукт дорівнює реалізованим ресурсам. Така ситуація виникає досить рідко;

2. ІЕВП < 1. Це свідчить про неефективне використання виробничого потенціалу;

3. ІЕВП > 1. Виробничий потенціал регіону використовується ефективно [52, с. 358].

Отже, з проведених розрахунків видно, що Чернівецька область неефективно використовує наявний виробничий потенціал.

Ефективність використання виробничого потенціалу можна розглядати як результат якісних структурних змін у економіці регіону, соціально-економічних зрушень за певний відрізок часу. При цьому показниками якісної оцінки можуть служити економія використання ресурсів на одиницю валового регіонального продукту чи підвищення продуктивності праці [65, с. 63].

Щоб отримати чітке уявлення про ситуацію, яка склалася в Чернівецькій області, ми вирішили порівняти між собою показники типу типу так/ні (наявність/відсутність). Такі показники вимірюються логічними величинами (0 – ні, 1 – так).

Таблиця 2.16.

Інтегральна система показників оцінки виробничого потенціалу Чернівецької області

Найменування показників	Позитивна і негативна динаміка
	2007	2008
1	2	3
1. Показники стану виробничого потенціалу
Кількісні показники
1.1 Обсяг реалізованої продукції промисловості (у фактичних цінах), млн.грн.	0	1
1.2 Середньорічна кількість найманих працівників у промисловості, тис. чол	1	0
1.3 Основні засоби промисловості (у фактичних цінах, на кінець року), всього, млн.грн.	0	1
1.3.1 добувна промисловість;	0	1
1.3.2 переробна промисловість;	0	1
1.3.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу;	0	1
1.4 Впровадження інновацій, всього одиниць	1	0
1.4.1 нові технологічні процеси	1	0
1.4.2 нові види інноваційної продукції	1	0
1.5 Економічна оцінка виробничого потенціалу у річному виразі, млн.грн.	0	1
Відносні показники
1.6 Коефіцієнт зносу основних фондів, відсотків	0	0
1.6.1 добувна промисловість;	1	0
1.6.2 переробна промисловість;	0	1
1.6.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;	0	1
2. Показники розвитку виробничого потенціалу
Кількісні показники:
2.1 Введення у дію основних засобів (млн.грн.), всього, у т.ч.;	1	0
2.1.1 добувна промисловість;	0	1
2.1.2 переробна промисловість;	1	0
2.1.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	0	1
2.2 Вартість ліквідованих основних засобів (млн.грн.), всього, у т.ч.	1	0
2.2.1 добувна промисловість;	0	1
2.2.2 переробна промисловість;	1	0
2.2.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;	0	1
Продовдення таблиці 2.16.
1	2	3
2.3 Залишкова вартість основних засобів (млн.грн), всього	0	1
2.3.1 добувна промисловість;	0	1
2.3.2 переробна промисловість;	0	1
2.3.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;	0	1
2.4 Капітальні інвестиції (млн.грн.), всього, у т.ч.	0	1
2.4.1 добувна промисловість;	0	1
2.4.2 переробна промисловість;	0	1
2.4.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;	0	1
Відносні показники
2.5 Коефіцієнт оновлення основних фондів, відсотків	1	0
2.5.1 добувна промисловість;	0	1
2.5.2 переробна промисловість;	1	0
2.5.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;	0	1
2.6 Коефіцієнт вибуття основних фондів, відсотків	1	0
2.6.1 добувна промисловість;	0	1
2.6.2 переробна промисловість;	1	0
2.6.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;	0	1
3. Показники ефективності використання виробничого потенціалу
Кількісні показники
3.1 Обсяг валового регіонального продукту, отриманого від використання виробничого потенціалу регіону (млн.грн.), всього, у т.ч.:	0	1
3.1.1 добувна промисловість;	0	1
3.1.2 переробна промисловість;	0	1
3.1.3 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;	0	1
Відносні показники:
3.2 Рентабельність основних засобів виробничого призначення, відсотків	1	0
3.3 Фондовіддача основних засобів, грн.	0	1
3.4 Використання нематеріальних активів, одиниць
3.4.1 винаходів;	1	0
3.4.2. корисних моделей;	1	0
3.4.3 промислових зразків	0	1
3.5 Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, відсотків	1	0
3.6 Індикатор ефективності виробничого потенціалу регіону	1	0

Спираючись на методику (стор. - 26) ми запропонували новий підхід до визначення виробничого потенціалй регіону. Ми припустили, що якщо в регіоні відбувається зростання певних показників, ми відзначаємо їх «1», тобто простежується позитивна динаміка розвитку виробничого потенціалу. Проте, якщо відповідні показники розвитку виробничого потенціалу падають, ми відзначаємо їх «0», тобто простежується негативна динаміка у розвитку промисловго комплексу Буковини. Даний підхід дозволяє оцінити розвиток виробничого потенціалу регіону в динаміці. Отже, результати які ми отримали наведені в таблиці 2.16.

Складові елементи таблиці 2.16 наочно характеризують суперечливість регіонального розвитку та необхідність пошуку оптимальних рішень. Особливістю окремих елементів виробничого потенціалу є те, що вони доповнюють один одного, і тому їх вплив інтегральний.

Наприклад, впровадження нового прогресивного устаткування і технічних засобів підвищує виробничий потенціал підприємств тільки в разі відповідної зміни технології, організації виробництва та праці.

При цьому поліпшення одного елементу не може істотно збільшити виробничий потенціал. Таким чином, максимальне збільшення виробничого потенціалу і його якісне вдосконалення можливі при одночасній модернізації всіх його елементів. Проведені дослідження за пропонованою методикою дають можливість визначити стратегію подальшого розвитку виробничого потенціалу регіону, інструментів регулювання негативних чинників, що впливають на розвиток виробничого потенціалу промислових підприємств.

Стратегія збалансованого розвитку виробничого потенціалу промислових підприємств - це система стратегічних рішень щодо складу та структури основних характеристик виробничого потенціалу регіону [44, с. 36]. Перш ніж перейти до вибору стратегії розвитку виробничого потенціалу доцільно проаналізувати показники інноваційної активності Чернівецької області. Вихідні дані для цього наведені в таблиці 2.17:

Таблиця 2.17.

Вихідні дані для розрахунку інтегрального показника інноваційної активності підприємств Чернівецької області [68]

Вихідні дані	Роки
	2007	2008	2009
Кількість ІАП	32,0	30,0	36,0
Загальна кількість пром. під-в	184,0	177,0	215,0
Кількість ІАП, які здійснювали НДДКР	3,0	2,0	2,0
Витрати на НДДКР ІАП, тис.грн.	228,5	339,0	347,7
Загальний обсяг промислової продукції (у фактичних цінах), тис.грн.	2580748,1	3463295,2	2967534,0
Освоєно виробництво нових видів продукції, найменувань	111,0	79,0	110,0
Впроваджено нових технологічних процесів	15,0	11,0	11,0
Загальна величина інноваційних витрат, тис.грн.	16921,5	31855,1	48146,1
Кількість найманих працівників за видами промислової діяльності, тис.осіб	25,8	25,1	24,9
Обсяг відвантаженої інноваційної продукції, тис.грн.	304382,3	220276,0	192460,0

Динаміка вихідних даних вже проаналізована в попередньому підрозділі роботи, тому потрібно перейти безпосередньо до розрахунку показників інноваційної активності Чернівецької області, які наведені в таблиці 2.18.

Одним з найбільш важливих показників, що характеризують інноваційну сферу регіону, є частка інноваційно-активних підприємств, тобто питома вага підприємств, що активно проводять інноваційну діяльність. Так якщо аналізувати період від 2007 року до 2010, то можна зробити висновок, про  негативну тенденцію зменшення частки інноваційно-активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств України з 17,36% у 2007 році до 16,74% у 2009 році

Таблиця 2.18.

Розрахунок показників інноваційної активності підприємств Чернівецької області

Критерії оцінки	Показники інноваційної активності підприємств	Роки
		2007	2008	2009
1. Широта охоплення підприємств інноваційною діяльністю в регіоні	Питома вага ІАП в їх загальній кількості, %	17,39	16,95	16,74
	Питома вага обсягу відвантаженої інноваційної продукції у загальному обсягу промислової продукції, %	11,79	6,36	6,49
2. Діапазон розподілу видів і предметів інноваційної діяльності серед інноваційно активних підприємств	Середня кількість нових видів промислової продукції, яка припадає на одне ІАП	3,47	2,63	3,06
	Середня кількість нових технологій, яка припадає на одне ІАП	0,47	0,37	0,31
3. Ступінь фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств, які беруть участь у розробці та впровадження інновацій	Середній розмір інноваційних витрат на одне інноваційно активне підприємство, тис. грн.	528,80	1061,84	1337,39
	Рівень забезпечення фінансуванням НДДКР, тис. грн	7,14	11,30	9,66

Зменшення інноваційної активності спричинено браком у підприємств власних коштів, а також великою вартістю кредитних ресурсів. Хронічний дефіцит фінансових ресурсів, як на рівні господарюючих суб'єктів, так і на рівні держави, зрештою призвів до втрати вітчизняного пріоритету на ряд не запатентованих вчасно винаходів. Падає і загальний технічний рівень техніки, що пов'язано, перш за все, з відтоком із наукової сфери спеціалістів вищої кваліфікації.

Проаналізувавши динаміку показників інноваційної сфери промислових підприємств України, можна зробити висновок - аналізовані показники демонструють ряд небезпечних тенденцій, основні з яких: тенденція до збільшення частки обробної промисловості з низьким рівнем переробки; велика залежність від зовнішніх ринків через нерозривність внутрішнього, особливо для науково місткої продукції; мала питома вага витрат на інноваційну діяльність у ВНП.

Висновок. Загальна оцінка стану промислових підприємств Буковини свідчить про накопичений виробничий потенціал. В Чернівецькій області сформований розвинений промисловий комплекс, до його складу входять підприємства харчової промисловості, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, машинобудування, легкої промисловості, металургії та обробки металу, виробництва деревини та виробів з деревини.

В структурі реалізованої промислової продукції у 2009р. найбільша частка належала підприємствам переробної промисловості (63,5%). На підприємства з виробництва та розподілення електроенергії газу та води припадало 35,1%, добувної промисловості - 1,4%.

Таким чином, аналіз роботи промисловості Буковини свідчить, що потужний виробничий та економічний потенціал промисловості  слід розуміти не як прихований запас або можливості у віддаленій перспективі, а як здатність через об’єднання зусиль держави, власників, підприємців, управлінців, науковців створити умови перетворення наявних матеріальних та інтелектуальних ресурсів, у стратегію сталого розвитку та забезпечення конкурентних переваг на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Основою виробничого потенціалу є ресурсний потенціал, за елементи якого вважаються всі ресурсу, пов’язані з функціонуванням і розвитком підприємства. До них слід відносити: основні засоби виробництва, матеріальні оборотні засоби, трудові ресурси, нематеріальні активи та технології.

Більшість виробничих технологій промисловості вже застаріли, значна частина підприємств є збитковими, а витрати на відновлення виробничого апарату та відновлення колишнього рівня використання виробничого потенціалу будуть дуже значними і в більшості випадків не під силу самими підприємствам. Фінансовий стан галузі ускладнився, що в основному обумовлено зростанням цін на енергоносії, зменшенням обсягів виробництва та погіршенням цінової кон’юнктури на основну промислову продукцію, що реалізується на зовнішніх ринках.

Спостерігається скорочення середньорічної кількості працівників у промисловості, проте середньомісячна заробітна плата штатних працівників підвищується. Збільшується вартість основних засобів промислових підприємств. В структурі основних засобів переважають основні засоби підприємств переробної промисловості.

Необхідно створити економічний механізм управління виробничими потужностями промислового комплексу з метою використання його виробничого потенціалу в інтересах і регіону і країни в цілому.

Інноваційний тип економічного розвитку дедалі більше стає тим фундаментом, який визначає економічну міць країни та її перспективи на світовому ринку. Проте, сучасний етап соціально-економічного розвитку характеризується вкрай незначним впливом інноваційних факторів на економічне зростання.

Незважаючи на проголошення інноваційного шляху, дотепер рівень впровадження інновацій в області низький (у 2008р. лише 16,9% промислових підприємств проводило інноваційну діяльність), зацікавленість підприємств у використанні інновацій повільно знижується.

В області впродовж останніх років спостерігалось поступове зниження темпів інноваційної активності (у 2000р. інноваційною діяльністю займалось 69 промислових підприємств, у 2005р. - 29, у 2006р.-26, у 2007р. - 32, у 2008р. - 30, у 2009р. - 36). Ще істотніше знизився рівень впровадження інновацій на промислових підприємствах (у 2000р. було впроваджено 23 нових технологічних процесів та 696 інноваційних видів продукції, у 2005р. - 5 та 103, у 2006р. - 6 та 76, у 2007р. - 15 та 111, у 2008р. - 11 та 79 відповідно). Також поступово зменшується кількість підприємств, що впроваджували інновації. У 2000р. інновації впроваджували 55 промислових підприємств, у 2006р. - 22, у 2007р. -23, у 2008р. - 21.

Слід відзначити, що при зменшенні кількості інноваційно активних підприємств, у 2008р. порівняно з 2007р. загальний обсяг витрат на інновації збільшився на 32,9%, в основному за рахунок витрат на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення.

На низькому рівні залишається стан новаторської діяльності. Всього 3% з обстежених у 2008р. промислових підприємств займались цим видом діяльності, тоді як у 2007р. - 3,1%. Залишається низьким рівень державної підтримки промислових підприємств щодо здійснення інновацій. У 2008р. на інноваційну діяльність кошти з Держбюджету зовсім не виділялись.

Однією з причин гальмування інноваційної діяльності є також низький платоспроможний попит на інновацію, внаслідок чого майже 80% обсягів фінансування інноваційної діяльності у промисловості здійснюється за рахунок власних коштів підприємств.

У 2008р. порівняно з 2007р. в області зменшилась питома вага реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі по Україні на 0,3 в.п. В області на третину зменшилась кількість підприємств, які реалізовували нову продукцію для ринку та на 10% - які реалізовували продукцію, що є новою тільки для підприємства.

Враховуючи значну увагу, яка останнім часом приділяється запровадженню інноваційної моделі розвитку країни, для зростання інноваційної привабливості підприємств необхідно посилити державну політику в науково-технологічній та інноваційній сферах. Одним із головних завдань повинно стати створення законодавчих умов і нормативної бази для зосередження в регіонах як самостійних суб’єктах інноваційної політики достатнього обсягу повноважень та ресурсів, що дозволить зміцнити рушійні сили інноваційного процесу.

Виробничий потенціал регіону визначає його як відкриту просторову систему, яка представлена ресурсними, трудовими, інноваційними та фінансовими показниками. Якісна інтегральна оцінка виробничого потенціалу важлива з точки зору забезпечення динамічної характеристики виробничого потенціалу, визначення інвестиційної привабливості та рівня конкурентноздатності регіону. Чернівецька область неефективно використовує свій виробничий потенціал. Це яскраво демонструють показники оцінки виробничого потенціалу регіону. Тому необхідно розробити стратегію, яка підвищить потенціал Буковини.

Попри всі втрати попередніх років, виробничий потенціал Буковини ще не перейшов тієї критичної межі, після якої його нарощування і використання може стати вельми проблематичним. Регіон все ще може реально спиратися на можливості вітчизняної науки при розбудові нової економіки.