5. Аналіз ритмічності роботи підприємства.

Важливим показником ефективності виробництва є ритмічність виробництва.

Під ритмічністю розуміється рівномірність випуску продукції за рівні проміжки часу протягом звітного періоду.

Ритмічна робота господарюючого суб'єкта є важливою умовою випуску і реалізації продукції, підвищення якості, зниження собівартості і збільшення прибутку. Ритмічність свідчить про раціональну організацію виробництва, праці. Неритмічна робота погіршує всі економічні показники роботи: знижується якість, збільшується обсяг незавершеного виробництва, збільшується надпланові залишки готової продукції на складі, сповільнюється оборотність капіталу, не виконуються контракти, договори постачання. Невчасне відвантаження продукції приводить до того, що несвоєчасно поступає виручка, має місце перевитрата фонду оплати праці. Це приводить до збільшення собівартості, зниження прибутку і погіршення фінансового стану.

Для характеристики ритмічності випуску використовується ряд показників. Показники рівномірності випуску діляться на дві групи: прямі і непрямі.

Прямі показники – це коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду (доба) у місячному випуску, відношення виготовленої продукції за кожен місяць до квартального випуску, відношення випущеної продукції за кожен квартал до річного обсягу виробництва.

Непрямі показники ритмічності – це наявність доплат за наднормові роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопостачання і невчасне відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.

Один із найбільш поширених показників – коефіцієнт ритмічності. Величина його визначається шляхом сумування фактичних обсягів випуску за кожен період, але не більш планового їх рівня, ділених на загальний плановий обсяг виробництва. Або ж за формулою:

де:

Q_пл. – плановий випуск продукції;

Q_н. – недовиконання плану по випуску.

Даний коефіцієнт розраховується на підставі таблиці 10.

Таблиця 10

Аналіз ритмічності випуску продукції

Період (місяць)	Випуск продукції (грош. од.)		Питома вага		Виконання плану	Частка продукції, зарахована по виконанню плану з ритмічності %
	план	факт	план	факт
січень
лютий
.
разом			100	100

Коефіцієнт варіації визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за період до середнього планового випуску продукції.

Коефіцієнт варіації характеризує та, що коливається виконання планових завдань, де:

n – кількість аналізованих періодів;

- плановий серійний випуск за один період;

Х_ф – фактичний випуск за період.

Коефіцієнт аритмічності характеризує загальне відхилення ритмічності обсягу випуску від плану. Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.

Якщо відомі причини недовиконання (перевиконання) плану за період, то можна розрахувати їх вплив на показник аритмічності. Для цього відносну зміну обсягу виробництва продукції з даної причини необхідно віднести до загального показника аритмічності і помножити на 100 %.

Також в процесі даного аналізу необхідно підрахувати втрачені можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою. Це обчислюватиметься як різниця між фактичним і можливим випуском продукції, обчисленим, виходячи з найбільшого середнього за період обсягу виробництва.

Причини аритмічності:

зовнішні:

• порушення договорів з постачальниками;

• підвищення цін на сировину і матеріали;

• нестача енергоресурсів не з вини підприємства;

внутрішні:

• низький рівень організації праці;

• недостатній рівень праці працівників;

• нестабільне фінансове положення підприємства.

Наприкінці необхідного визначити вартість недовипущеної продукції у встановлені планом-графіком терміни в результаті неритмічної роботи підприємства.

Вартість недовипущеної продукції (- ) визначається шляхом множення планового об'єму випуску (Vпл) на коефіцієнт аритмічності:

Втрачені можливості господарюючого суб'єкта у зв'язку з неритмічністю роботи визначають як різниця між фактичним і можливим випуском продукції, обчисленим виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного, середньомісячного) об'єму виробництва за добу (декади, місяці).