Аналіз узагальнюючих показників якості продукції

Показник	За попередній рік	За звітний рік		Відхилення
		План	Факт	Від плану	Від попереднього року
Обсяг продукції (робіт, послуг) в оптових цінах підприємства (без ПДВ і акцизів), тис. грош. од.
Вартість сертифікованої продукції в оптових цінах підприємства (без ПДВ і акцизів), тис. грош. од.
Питома вага сертифікованої продукції в загальному обсязі продукції (робіт, послуг) %

Аналіз проводиться за зміною відносного показника (питома вага сертифікованої продукції в загальному обсязі випуску продукції, робіт, послуг).

Найважливішим напрямом аналітичної роботи є аналіз нових видів продукції (робіт, послуг).

Дані для аналізу містяться у формі звіту про впровадження нової продукції (технології). За даними цієї форми звітності і оперативно-технічного обліку розраховуються і аналізуються наступні показники:

• рівень модернізації продукції як відношення обсягу модернізованої продукції до загального обсягу випуску продукції в оптових цінах, що діють;

• рівень оновлення продукції як відношення обсягу нової продукції до загального обсягу випуску продукції в оптових цінах, що діють.

Розраховані показники зіставляються з плановими показниками за попередній рік, за ряд років.

В умовах ринкової економіки посилюється значення економічних форм захисту інтересів споживачів від постачань ним неякісної продукції. Однією з форм захисту є право споживача на пред'явлення постачальником рекламацій.

Рекламація – претензія, що пред'являється постачальникові у зв'язку з постачанням продукції, якість якої не відповідає умовам договору або контракту на постачання продукції.

Наявність або відсутність рекламацій є узагальнюючим показником нестабільності (стабільності) якості продукції.

Наявність зарекламованої продукції зменшує обсяг реалізованої продукції, підвищує собівартість, знижує прибуток, погіршує фінансове положення підприємства.

В процесі аналізу виявляється:

• кількість пред'явлених і прийнятих рекламацій в цілому і за найважливішими видами продукції;

• кількість і вартість продукції, за якими прийняті рекламації;

• питома вага за рекламованої продукції в загальному обсязі реалізованої продукції в оптових цінах, що діють.

Потім аналізують динаміку кількості прийнятих рекламацій, вартості і частки зарекламованої продукції в порівнянні з минулим роком або за ряд років в цілому за всією продукцією і за найважливішими її видами. Це дає можливість виявити вироби, на які пред'явлена найбільша кількість рекламацій, і звернути увагу на якість продукції, що випускається (табл. 9).

Таблиця 9

Аналіз динаміки рекламації

№ п/п	Показники	Попередній рік	Звітний рік
1.	Обсяг реалізованої продукції в оптових цінах, що діють, тис. грош. од.
2.	Всього прийнято рекламацій:
	штук
1	2	3	4
	тис. грош. од.
	у відсотках до обсягу реалізованої продукції
	Зокрема:
2.1.	По виробу А
	штук
	тис. грош. од.
	у відсотках до обсягу реалізованих виробів А
2.2.	По виробу Б
	штук
	тис. грош. од.
	у відсотках до обсягу реалізованих виробів Б

За наслідками розрахунків необхідно ухвалити рішення по підвищенню якості продукції.

Наприкінці аналізу необхідно виявити вплив рекламування продукції (зниження якості) на фінансові результати. Для розрахунку кількісного впливу необхідно планову частку прибутку або частку прибутку за попередній рік в загальному обсязі реалізованої продукції помножити на обсяг зарекламованої продукції в оптових цінах, що діяли.

Разом з вище вказаними показниками визначається і аналізується коефіцієнт сортності. Показники сортності розраховуються не у всіх галузях промисловості, а тільки в тих, де або є ділення продукції за сортами, або ділення за сортами немає, але є різні ціни залежно від якості продукції (легка і харчова промисловість). У цих галузях узагальнюючим показником якості є коефіцієнт сортності (К_с) і середня ціна виробу (Z), що виражає його. І середній сорт, і середня ціна визначаються за середньою арифметичною зваженою.

При оцінці виконання плану за коефіцієнтом сортності фактичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють з плановою, при вивченні динаміки якості – з даними минулого року.

Коефіцієнт сортності (К_с) можна визначити як відношення вартості продукції всіх сортів (=q_iхZ_i) до вартості продукції, обчисленої по першому сорту (=q_iхZ_1с):

Зміна якості продукції, що випускається, впливає на зміну обсягу реалізації і прибутку. Для того, щоб проаналізувати вплив зміни якості на обсяг випуску і реалізації, необхідно визначити:

1. коефіцієнт сортності за планом і по факту, знайти відхилення, дати оцінку зміни якості;

2. за середньою арифметичною зваженою розрахувати середню ціну за планом і по факту, визначити відхилення, дати оцінку;

3. розрахувати кількісний вплив зміни якості на зміну вартості реалізації. Для цього необхідно відхилення за середньозваженою ціною помножити на фактичний обсяг випуску.

За наслідками проведених розрахунків зробити висновки.

Вплив якості продукції на зміну випуску товарної продукції (±ТП), зміну виручки від реалізації (±В) і прибутку (±П) можна визначити за формулами:

де:

Z₀, Z₁ – ціна виробу до і після зміни якості;

С₀, С₁ – відповідно рівень собівартості до і після зміни якості;

qпя – кількість продукції підвищеної якості;

Vпр.п.я. – обсяг реалізованої продукції підвищеної якості.

Непрямими показниками якості продукції, що випускається, є штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага бракованої продукції, питома вага зарекламованої продукції, втрати від браку.

Брак виробництва не є параметром (показником) якості продукції, оскільки брак – це непродуктивні витрати. Бракованою є продукція, яка не може бути використана за призначенням.

Проте вартість і рівень браку продукції є найважливішою характеристикою якості, технічного і організаційного рівня виробництва продукції і якості виконаних робіт. Тому аналіз браку у виробництві розширює і заглиблює інформацію про реальне положення справ на підприємстві з якістю продукції, що випускається.

Брак ділиться на поправний і непоправний. До поправного браку відносять вироби, витрати на виправлення яких не перевищують витрат по виготовленню нових (тобто після додаткових витрат). Непоправний (остаточний) брак припускає, що додаткові витрати проводити неможливо або недоцільно. Виправлення браку приводить до підвищення собівартості продукції, зниження прибутку, а непоправний брак проводить до зниження обсягу виробництва, підвищення собівартості і зниження прибутку.

За місцем виявлення браку, брак ділиться на внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами).

Джерелами інформації для проведення аналізу є дані оперативно-технічного обліку і дані бухгалтерського обліку. Аналіз втрат від браку здійснюється таким чином:

• визначають величину остаточно забракованої продукції за періодами (минулий рік і звітний), знаходять відхилення, дають оцінку;

• аналізують показники в динаміці;

• визначають питому вагу браку в собівартості товарної продукції за періодами, дають оцінку;

• визначають вплив зміни втрат на величину обсягу випуску, тобто суму продукції, що була недовипущена в результаті допущеного браку. Щоб розрахувати обсяг продукції, що недовипустили, необхідного обсягу продукції звітного року помножити на рівень браку в собівартості товарної продукції і розділити на 100 %.

де:

-Vнд.п. – обсяг продукції, що недовипустили;

Vтп.ф. – обсяг товарної продукції за фактом;

відсоток браку – рівень браку в собівартості.

Потім виявляються причини зниження якості і допущеного браку за місцями їх виникнення, центрами відповідальності. Розробляються заходи щодо усунення браку і підвищеної якості. Основними причинами зниження якості є:

• низька якість початкової сировини;

• низький технічний рівень основних фондів;

• низький рівень організації і технології виробництва;

• недостатня кваліфікація робочих;

• аритмічність виробництва.