1.1. Сутність, мета, завдання дисципліни атлетична гімнастика

Основним шляхом реалізації принципу самостійності є самостійна робота студентів. Вона не зобов’язує студентів до професійного становлення через нормативну побудову їх діяльності, а створює креативні умови, надаючи їм можливість самим визначити терміни, навантаження та ін. Самостійна робота студентів є однією з основних форм занять, оскільки формує самостійність як рису особистості та готує до постійного самовдосконалення.

Атлетизм – це вид спорту та фізичної діяльності, з використанням тренажерів, вправ з різними обтяженнями, який направлений на розвиток сили і форми м'язів тіла.

Мета вивчення дисципліни — ознайомлення з деякими видами фізичних занять силового напряму, зокрема атлетичною гімнастикою, пауерліфтингом тощо, що можуть бути використані в подальшому житті.

Практичні заняття спрямовані на закріплення теоретичного матеріалу та ознайомлюють з елементарними навичками деяких видів спорту силового напряму.

• основні засоби атлетичної гімнастиці та форми організації занять;

• особливості застосування вправ силового напряму на заняттях з фізичного виховання;

• вплив вправ силового напряму на організм людини;

• загальні відміни найвідоміших видів фізичних занять силового напряму;

• можливості їх використання в оздоровчих закладах;

1.2. Поняття спортивної підготовки і спортивного тренування

Спортивна підготовка - це багатофакторний і тривалий процес, що охоплює безпосередньо структуру тренування та спортивної діяльності, науково-методичне і медико-біологічне забезпечення, наявність необхідної матеріально-технічної бази і відповідні соціальні (побутові, матеріальні) умови.

Спортивне тренування - це складова частина спортивної підготовки, що представляє собою спеціально організований педагогічний процес, спрямований на виховання спортсмена, розвиток і удосконалення рухових якостей і функціональних можливостей, необхідних умінь і технічних навичок для досягнення максимально можливого спортивного результату в атлетичній гімнастиці.

Спортивне тренування, будучи динамічно розвиваючим процесом, може раціонально забезпечувати виконання поставлених завдань і досягнення необхідного ефекту в тому випадку, якщо в неї закладена науково-збалансована структура.

1.3. Принципи спортивного тренування в атлетизмі

Резерви подальшого росту спортивних досягнень базуються на основних принципах спортивного тренування. У поняття принцип закладені відправні положення, що обумовлюють результативність і якість підготовки спортсменів, за умови їх планомірного і чітко обґрунтованого застосування на всіх етапах спортивного тренування. До них відносяться загальнометодичні і загальнопедагогічні принципи.

До загальметодичних можна віднести:

- принцип оздоровчої спрямованості - пронизує весь зміст учбово-тренувального процесу. Підвищення опірності організму до несприятливих факторів, попередження травматизму і формування стійкості проти професійних захворювань - усе це непорушні сторони даного принципу.

- принцип всебічності - визначає обґрунтована взаємодія виховання, навчання і функціонального удосконаленння спортсмена.

- принцип органічного зв'язку спортивного тренування з видами різної діяльності (навчання, роботи) спортсмена.

До загальпедагогічних принципів можна віднести:

- принцип свідомості й активності - передбачає постійне формування у спортсмена творчого відношення і виховання стійкого інтересу до мети, завдань, використовуваним засобам і методам, плануванню, контролю й іншим сторонам спортивної діяльності. Спортсмен повинний вміти оцінювати свої успіхи і невдачі.

- принцип систематичності і послідовності - реалізується в строго визначеній регулярності і послідовності занять, раціональному чергуванні навантажень і відпочинку.

- принцип доступності й індивідуалізації - говорить про те, що будь-які тренувальні завдання повинні бути адекватні віку, статі і рівню підготовленості спортсмена.

- принцип наочності - є вихідною передумовою росту спортивної майстерності при об'єктивній необхідності включення різних органів почуттів спортсменів. Виконуючи завдання тренера, атлет повинен бачити, чути, і м'язево відчувати спортивні вправи.

- принцип повторності - забезпечує поступове підвищення складності учбово-тренувальних занять. При цьому повинна дотримуватися приемственність у змісті тренувань та їх взаємозв'язок від заняття до заняття. Варто враховувати, що на початку пристосовується серцево-судинна і дихальна системи, потім центральна нервова система, більш тривалий час потрібно для удосконалювання біохімічних і структурних змін у м'язовій системі, але повільніше всього в умовах спортивного тренування відбувається пристосування опорно-рухового апарата.