Службова записка
Відповідно до Вашого розпорядження було проведено аналіз поточної діяльності підприємства. За результатами аналітичної роботи можна зробити такі висновки:
Діяльність підприємства характеризувалася незначною прибутковістю, яка до того ж постійно скорочувалась, що неодмінно впливало на всі показники ефективності. Так, за 9 місяців 1999 року чистий прибуток склав 9,7 тис. грн, у 2000 році – 7,9 тис. грн, а у 2001 – 4,7 тис. грн. Така негативна тенденція скорочення прибутку підприємства спостерігалася на фоні значного підвищення обсягу товарообігу, який за три квартали 2000 року порівняно з 1999 р. зріс на 7,2 % (109,5 тис. грн), а у 2001 р. порівняно з 2000 р. – на 26, 2 % (або 427,6 тис. грн).
Ситуація, що виникла на підприємстві, обуморвлена обумовлена, насамперед, нераціональною політикою управління витратами обігу та ігноруванням доцільності формування оптимального співвідношення доходів та витрат товариства. Такий висновок було зроблено на підставі аналізу показників темпу зростання валового доходу (ВД) та витрат обігу (ВО). У 2000 р. різниця між темпами зростання валового доходу та витрат обігу склала 8,1 % на користь останнього, а у 2001 р. досягла аж 74,8 % відповідно. Це, звичайно, вплинуло і на показники доходності витрат обігу та витратовіддачі. Так, у 1999 році товарообіг на одиницю витрат обігу склав 4 грн, у 2000 р. – 3,6 грн, а у 2001 р. – вже 1,9 грн. Сума валового доходу на одиницю витрат обігу відповідно склала 2,1 грн, 1,9 грн та 1,3 грн.
Одним із внутрішніх факторів, які обумовили зростання витрат обігу товариства у 2000 р., стало зниження швидкості обертання товарних запасів у 5,2 раза порівняно з 1999 роком, що спричинило їх накопичення, а отже, і зростання витрат, пов’язаних із зберіганням запасів.
На збільшення витрат підприємства у трьох перших кварталах 2001 року вплинуло, насамперед, підвищення витрат на оплату праці та, як результат цього, збільшення суми виплат на соціальні заходи у відповідні фонди. У цей період темп зростання фонду оплати праці (ФОП) перевищував темп зростання товарообігу у 2 рази, темп зростання валового доходу – у 1,6 раза. Це свідчить, що система матеріального стимулювання персоналу на підприємстві не враховує зростання продуктивності праці (яка зростала, але не такими темпами) та не має необхідного економічного підґрунтя – зростання джерела витрат. Така ситуація призвела до погіршення фінансування усіх напрямів діяльності та зменшення прибутку.
1.05.200 ___ р. Головний бухгалтер