2. 37. Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

Припускають, що зрозуміти природу інтелекту на рівні аналізу результативних і функціональних його властивостей неможливо, слід спочатку пояснити самі властивості з погляду особливостей устрою психічної реальності, що їх породжує. За цього підходу сукупність пізнавальних процесів, що формують інтелект, розуміють як ієрархію різнорівневих когнітивних структур, які на основі когнітивного синтезу "знизу" і "зверху" утворюють єдину структуру людського інтелекту. Центральну роль у становленні інтелекту відіграють понятійні структури.

Як психічний носій властивостей інтелекту розглядають індивідуальний ментальний (розумовий) досвід. За призначенням інтелект - це загальна пізнавальна здібність, яка виявляється в тому, як людина сприймає, розуміє і пояснює те, що відбувається, і в тому, які рішення вона приймає і наскільки ефективно. За онтологічним статусом інтелект - це особлива форма організації індивідуального ментального досвіду (ментальних структур), породжуваного ними ментального простору відображення і побудованих у цьому просторі ментальних репрезентацій того, що відбувається. Властивості інтелектуальної діяльності, вимірювані за допомогою психодіагностичних методик і виявлені в реальній життєдіяльності, похідні стосовно особливостей складу і побудови ментального досвіду суб'єкта інтелéкт — це здатність пізнавати і вирішувати проблеми, яка об'єднує в собі пізнавальні здібності. Інтелект властивий людям, а також спостерігається у тварин. Штучний інтелект - це розділ обчислювальної лінгвістики та інформатики який займається формалізацією проблем і завдань інтелекту.

Людина застосовує інтелект для обробки наявної інформації, наприклад, з метою побудови або вдосконалення розуміння, позиції, стратегії, методу, правила, комбінації, відношення, пояснення, рішення, плану чи цілі.

Інтелект пов'язаний з іншими внутрішніми властивостями людини, такими як сприйняття, пам'ять, мова, уява, самосвідомість, самоконтроль, характер, володіння тілом, творчість, інтуіція.

Інтелект найчастіше спрямовується на вирішення питань облаштування побуту і відпочинку, професійну діяльність, міжособистісні стосунки та самовдосконалення.

В повсякденному житті в сучасній розвинутій людині інтелект також проявляє себе у вигляді внутрішніх відчуттів і образів мислення, таких як відчуття реальності, часу, простору, себе, ритму, відповідальності, гумору, ситуації, прекрасного, небезпеки, захищеності, такту, комфорту, міри, справедливості, довіри, свободи, поваги, власної гідності та інших, і у вигляді аналітичного, образного, практичного, абстрактного, тактичного або стратегічного образу мислення.

За походженням інтелект є сконцентрованим досвідом розв'язання проблем, надбаним людиною впродовж життя і успадкованим від попередніх поколінь.

38. Структури і фактори інтелекту. Інтелект людини дуже важко виміряти, а ще важче визначити. На думку переважної більшості вчених, розум людини – це сукупність знань, здібностей і навичок, які накопичуються протягом життя людини, а не даються їй в певній кількості відразу при народженні, як прийнято вважати.

Проте, основою інтелекту є поєднання декількох чинників.1. Природа.Вже більш ніж одне століття, вчені з різних куточків світу вивчають, як саме генетична спадщина впливає на інтелект? На даний момент існує думка про те, що гени людини впливають на її розумові здібності та IQ. При цьому відсоток впливу, як правило, коливається від 40 до 80%.Також прийнято вважати, що структура головного мозку людини і його функціональність роблять певний внесок у рівень інтелекту.

2. Харчування в перші роки життяУ рамках досліджень було встановлено, що на рівень інтелекту людини вагомий внесок робить харчування. Тут враховується і те, що дитина самостійно їла, і те, що споживала мати ще під час вагітності.

3. Порядок народженняЦе питання активно вивчається вже протягом 100 років. Незважаючи на такий великий термін, фахівці до цих пір не прийшли до єдиної думкиЯк з’ясувалося, зазвичай первісток в тестах на виявлення інтелектуальних здібностей набирає в середньому на три пункти вище, ніж його молодша сестра чи брат.

4. Навколишнє середовищеКрім генетики та харчування існує ще безліч факторів, що роблять певний вплив на людський інтелект.Так, на інтелект впливає спосіб життя, дієта, екологічні чинники і токсини, які нас атакують ще як в утробі матері, так і впродовж усього життя.

Структура інтелекту Дж. Гілфорда

О. Марінушкіна, Т. Шубіна Цю модель покладено в основу багатьох психолого-педагогічних концепцій діагностики, прогнозування, навчання і розвитку обдарованих дітей у зарубіжній педагогічній теорії та практиці. Вона вважається однією з найвідоміших серед усіх моделей інтелекту. Але вона є й однією з найбільш критикованих. Дж. Гілфорд пропонує близько 120 способів бути «розумним», які є чудовою базою для розробки програм із діагностики мислення та конкретизації того, шо зазнає цілеспрямованого розпитку. Автор моделі виділив декілька спільних фундаментальних підстав для численних реальних проявів (факторів) інтелекту і на цій підставі класифікує їх, виділяючи три фундаментальні способи об'єднання інтелектуальних факторів. В основі класифікації інтелектуальних факторів першого блоку («операції») — базові види інтелектуальних процесів І здійснюваних операцій. Такий підхід дозволяє об'єднати п'ять великих груп інтелектуальних здібностей (факторів): пізнання — сприйняття та розуміння пропонованого матеріалу; пам'ять — запам'ятовування і відтворення Інформації; конвергентне мислення — логічне, послідовне односпрямоване мислення, виявляється в процесі розв'язання завдань, які мають єдину правильну відповідь; — дивергентне мислення — альтернативне, алогічне, виявляється в про-цесі розв'язання завдань, шо припускають існування безлічі правильних відповідей; — оцінювання — судження про правильність заданої ситуації. Другий спосіб класифікації інтелектуальних факторів, за Дж. Гілфордом, відповідає виду матеріалу, включеного до його змісту, який може бути представлений як: - образний; - символічний; - семантичний; - поведінковий (соціальний інтелект). Третій спосіб класифікації стосується змісту тієї чи Іншої операції, що має, як стверджує Дж. Гілфорд, не менше від шести видів кінцевого розумового продукту; а саме: • елементи (одиниці об'єктів); • класи; • стосунки; • системи; • перетворення (трансформації); • передбачення. Три види класифікації Дж. Гілфорд зобразив за допомогою моделі куба, кожен вимір якого являє собою один зі способів виміру факторів: в одному вимірі розташовуються різні види операцій; у другому — різні види кінцевого розумового продукту; у третьому — різні види змісту.