22) Стадії творчості за г. Воллесом

Англійський учений Г. Воллес (1924)[9] розчленував творчий процес на 4 фази: підготовку, дозрівання (ідеї), осяяння (інсайт) й перевірку.І́нсайт — раптове розуміння того, у який саме спосіб можна розв'язати задачу або проблему. Відкриття такого рішення багатьма авторами розглядається як центральний момент креативного процесу. Інше визначення — інтелектуальне явище, суть якого полягає в раптовому розумінні знаходження виходу з проблеми.Чи не найпопулярнiшою виявлялася чотирьохстадiйнатеорiя творчого мислення, створена Г.Уоллесом, який розмежував такiстадiї творчої розумової дiяльностi: пiдготовка, визрiвання, натхнення (осяяння) i перевiркаiстинностi. На його думку, проте, у повсякденному потоцi мислення вони постiйно перекривають одна одну, коли ми дослiджуєморiзнi проблеми. Навiтьпiдчас дослiдженнятiєї самої ідеї мозок може несвiдомо винищувати який-небудь її аспект, будучи водночас свiдомозайнятим пiдготовкою або перевiркоюiншого.

23) Теорія е. Гетчинсона

Психолог Е.Гетчинсон узяв iнтер'ю в 250 славетних мислителiвАнглiї й Америки, науковi досягнення яких, без сумнiву, визнано творчими. На основi їх аналiзувiнвидiливсистематичне мислення i творчий iнсайт. Для першого характерна об'єктивнiсть; проблема i метод чiтковизначенi; процес продуманий, методичний, повiльний; емоцiї i фрустрацiя майже не вiдчуваються. Усвiдомленнялогiчнихвiдносин застосування законiв асоціативного мислення доходить до максимуму, а спроби й помилкимiнiмальнi. Перша стадiя праці схожа на останню - конструктивнiстю, розвитком, а також за критичнiстю, стриманiстю, обережнiстю. Оригiнальнiсть є наслiдком прямого i свiдомого використання минулого досвiду. У той час як систематичне мислення виникає в ситуацiї, коли треба обдумати й усвiдомити плани, а варiантiв i гiпотез, що перевiряються небагато, iнсайт має мiсце під час розв'язання складних i заплутаних проблем. Вiн супроводжується актами непередбаченостi, без спецiальних зусиль iнтеграцiї, вiдчуттяадекватностi, завершеностi та виконанням. Iнсайт i систематичне мислення є крайнiмиполюсами шкали рiзнихфакторiв, що виявляють ступiньпсихiчноїфрустрацiї. Таким чином, ми пiдiйшли до важливого питання про творчу дiяльнiсть. Найпершою умовою успiшного розвитку здiбностей є наукова організація творчої дiяльностi. Мало поставити мету, забезпечити все потрiбне для творчостi,вивчити найдрiбнiшi нюанси, проблеми, треба створити чiткий поетапний план роботивiдповiдно до логiки творчого процесу. Вiдсутнiсть такого плану в подальшому негативно вплине на результат.

24) Недоліки стадійних теорій

25) Загальна природа творчого процесу

Одним із перших виділяє поняття творчості давньогрецький філософ Платон і ця творчість має універсальний характер. Так, у діалозі «Бенкет» зустрічається таке визначення творчості:Усякий перехід з небуття в буття - це творчість, і, отже, створення будь-яких творів мистецтва й ремесла можна назвати творчістю, а всіх творців - їхніми творцями

В психології Творчість вивчається головним чином у двох аспектах: як психологічний процес творення нового і як сукупність властивостей особистості, які забезпечують її включеність у цей процес.

Творчість як процес розглядалася спочатку, виходячи із самозвітів діячів мистецтва й науки (опис «натхнення», «мук творчості» тощо). Деякі великі натуралісти (Г. Гельмгольц, А. Пуанкаре, У. Кеннон й ін.) виділили кілька стадій у процесі від зародження задуму до моменту (який не можна передбачати), коли у свідомості виникає нова ідея.

Англійський учений Г. Воллес (1924)[9] розчленував творчий процес на 4 фази: підготовку, дозрівання (ідеї), осяяння (інсайт) й перевірку. Подібні стадії виділяв і АнріПуанкаре, описуючи процес здійснення їм декількох математичних відкриттів[10]. На думку вченого творчий процес починався з постановка задачі, далі проходив процес несвідомої роботи, раптового знаходження ключа для розв'язання і, нарешті, заключна обробка результатів.

Оскільки головні ланки процесу (дозрівання й осяяння) не піддаються свідомому-вольовому контролю, це послужило доводом на користь концепцій, що відводили вирішальну роль у Творчість підсвідомому й ірраціональному факторам. Однак експериментальна психологія показала, що несвідоме й свідомому, інтуїтивному й розумове в процесі.

Г. Лазутіна у книзі Основи творчої діяльності журналіста каже, що творчий процес у людини у будь-якому вигляді діяльності безперервний. Його внутрішня, протікаюча на рівні психіки сторона – прихована від очей лабораторія переробки інформації, що не знає передиху. Але зовні він виявляється переривистим, дискретним: продукція видається порціями – окремими творами. Це дозволяє нам роботу над окремим твором узяти за одиницю спостереження творчого процесу, визначивши її як творчий акт. Особливості творчого процесу відбиваються в нім, як море в краплі морської води.