2. Придатність корисної моделі для набуття права інтелектуальної власності на неї

1. Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної влас­ності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.

2. Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або про­цес у будь-якій сфері технології.

3. Законом можуть бути встановлені продукти або процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

Закон "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" закріплює єдине визначення винаходу і корисної моделі — результат інтелектуальної діяльності люди­ни у будь-якій сфері технології. Інститут корисної моделі запроваджується для охоро­ни об'єктів, які за своїм внеском у рівень техніки є менш значущими за винаходи.

Законом від 22 травня 2003 р. до вказа­ного Закону були внесені зміни, якими закріплено єдиний перелік об'єктів винахо­ду і корисної моделі: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

3. Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності ва нього

1. Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

2. Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Відповідно до ст.1 Закону "Про охорону прав на промислові зразки" промисло­вий зразок — це результат творчої діяльності людини в галузі художнього констру­ювання. Якщо винахід і корисна модель є технологічними рішеннями, то промис­ловий зразок — дизайнерське рішення.

Відповідно до ст.6 Закону "Про охорону прав на промислові зразки" для одер­жання правової охорони промисловий зразок не повинен суперечити публічному порядку, принципам гуманності і моралі.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону "Про охорону прав на промислові зразки" не можуть одержати правову охорону за цим Законом:

• об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротех­нічні та інші стаціонарні споруди;

• друкована продукція як така;

• об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

4. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок

1. Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

2. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукуністю суттєвих ознак промислового зразка.

3. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

Законодавство України закріплює патентну форму охорони прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Таким документом є патент. Органом, який здійснює видачу патентів, на сьогоднішній день в Україні є Державний департамент інтелектуальної власності, який діє у складі Міністерства освіти і науки України.

5. Суб'єкти права інтелектуальної власності на винахід, корясву модель,

промисловий зразок

1. Суб'єктами права інтелекту альвої власності на винахід, корисну модель, промис­ловий зразок є:

1) винахідник, автор промислового зразка;

2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок за договором чи законом.

Винахідник — людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено ви­нахід (корисну модель) — ст.1 Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні Моделі".

Винахідником чи автором промислового зразка може бути тільки людина — фізич­на особа.

Винахідником, автором промислового зразка може бути як громадянин Украї­ни, так і громадянин іноземної держави чи особа без громадянства. Відповідно до ст.5 Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені цим За­коном, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Законодавство не пов'язує здатність фізичної особи до набуття статусу винахід­ника, автора промислового зразка з її віком, психічним станом, освітою тощо.

В ряді випадків винахід, корисна модель, промисловий зразок є результатом спільної творчої праці не однієї, а кількох фізичних осіб. В теорії подібні відносини називають співавторством. Винахідники чи автори промислового зразка, які спіль­но створили винахід, корисну модель, промисловий зразок, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними (ст.8 Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", ст.7 Закону "Про охорону прав на промислові зразки"). При цьому відповідно до зазначених законів таким особам видається один патент.

Договір може бути підставою набуття права інтелектуальної власності на вина­хід, корисну модель, промисловий зразок у випадку, коли, наприклад, володілець патенту укладе з іншою особою договір про передачу останній майнових прав на відповідний об'єкт (ст.427 ЦК). Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності передбачені ст.1107 ЦК.

Прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зра­зок може набувати також юридична або фізична особа, в яких працює працівник, що створив відповідний об'єкт. В законах "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та "Про охорону прав на промислові зразки" вживається поняття "робото­давець" — особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом). Винаходи, корисні моделі, промислові зразки, які створені працівником у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків чи за дорученням роботодавця, прийнято називати службовими.

Іншою особою, яка може набувати прав інтелектуальної власності власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є замовник — щодо об'єкта, створе­ного за замовленням (ст.430 ЦК).