36. У якому випадку можна залишати судно, що знаходиться в аварійній ситуації?

Оставление судна возможно, если у экипажа судна, попавшего в аварийную ситуацию, нет возможности организовать борьбу за живучесть судна или если борьба за живучесть не принесла успеха

Решение об оставлении судна принимается после всестороннего анализа и оценки фактического состояния судна, нецелесообразности или невозможности дальнейшей борьбы за живучесть, оценки вероятности гибели судна и степени реальной опасности для находящихся на судне людей. При принятии решения об оставлении судна необходимо учитывать следующие обстоятельства, которые могут сопутствовать той или иной аварии: 1. Большие массы людей, подлежащих эвакуации (от сотен человек до нескольких тысяч); 2. Большая высота борта и сложность высадки людей в спасательные средства; З. Скоротечность гибели судна при больших поступлениях воды в корпус судна; 4. Скоротечность развития событий при возникновении пожара; З. Плохая обученность пассажиров, а иногда и членов экипажа по использованию спасательных средств.

37. Найбільш надійно відновити орієнтування в лісі можна за допомогою…

Перше, що треба зробити, заблукавши в лісі – постаратися уявити схему заходу до лісу. Ви повинні зрозуміти розташування сторін світу (північ, південь, захід, схід) щодо вашого заходу до лісового масиву. 1) Знайти окреме дерево, припустимо, на галявині. Його крона буде більш пишною на південній стороні. А якщо на стовбурі буде мох, то більш густим він буде з північного боку. 2)Мурашник, також на більш менш чистому просторі має пологий південний схил і крутий північний.Однак ці прикмети не працюють в лісовій гущавині. При можливості, видертися на дерево або іншу піднесеність, щоб обдивитися і можливо помітити глобальні орієнтири. Побачивши довгий провал в кронах лісу, можна виявити річку, просіку, дорогу. Зниження рельєфу, яри можуть привести до струмків, а ті в свою чергу – до річок. А вода, особливо річка – вірний шанс швидко вийти до людей. Коли напрямок обрано, вас підстерігає ще одна небезпека – ходити колами. Доведено, що навіть йдучи нібито прямо без орієнтування на якісь об'єкти, людина обов'язково почне відхилятися в один бік і буде навертати кола, замість того, щоб іти до мети. Тому потрібно на своєму маршруті в обраному напрямку брати локальні орієнтири і рухатися до них. Як бачите, дуже важливо уявити момент свого входу до лісу, знати положення сторін світу і основних орієнтирів (річок, доріг) в цей момент. Тоді, зумівши зорієнтуватися в лісі, не складе труднощів вийти

38. Вiд чого залежить небезпека шкiдливих та отруйних речовин?

Шкідливі речовини характеризуються різними фізичними властивостями: •температурою кипіння;•пружністю;•летючістю і ін. Ці властивості визначають їх поведінку в навколишньому середовищі та обумовлюють специфічні особливості організації відповідних умов праці, залежно від їх агрегатного стану (гази, пари, туману, диму). Найнебезпечнішим є дихальний шлях бо отруйні речовини надходять у кров, минаючи печінковий бар’єр . Токсичність шкідливих речовин зумовлена насамперед їх дисперсністю. Тому найбільшу небезпеку чинять речовини, що перебувають у паро- та газотуманоподібному стані. Висока подрібненість речовин збільшує їх питому поверхню, що прискорює розчинність і всмоктуваність в органах дихання. Так, металева ртуть у вигляді рідини нетоксична, але дуже небезпечна у пароподібному стані. Залежно від хімічної будови шкідлива речовина, що потрапила до організму, може швидко виводитися або довго затримуватися у ньому.Розчинність шкідливої речовини у рідинних середовищах організму визначає її токсичну дію на організм. Небезпека отруєння шкідливою речовиною залежить від її концентрації у повітрі, а також часу контактування з нею. За високої температури повітря небезпека отруєння підвищується тому що порушується терморегуляція, розширюються кровоносні судини, збільшуються спітнілість, прискорюється кровообіг і частота дихання. Висока вологість є також негативним чинником. За умов підвищеної вологості повітря посилюється токсичність таких речовин, як соляна кислота, фтористий водень та ін..