14. Зробіть аналіз спадщини матеріальної культури Київської Русі.

Численні джерела свідчать про високий рівень розвитку освіти й літератури за часів Київської Русі.

Піклування про освіту від часів запровадження християнства перебрали держава й церква. За князювання Володимира Святославича в Києві вже діяла школа, у якій навчалися діти найближчого оточення князя. Існувала школа й при Софійському соборі. Тут було закладено першу відому на Русі бібліотеку й відкрито книгописну майстерню. 1086 р. онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна заснувала в Києві в Андріївському монастирі жіночу школу.

Популярним жанром давньоукраїнської літератури були літописи. На думку дослідників, найдавніший літопис було створено за часів Аскольда, проте він не зберігся. Першим літописом, що дійшов до нас, є «Повість минулих літ»(поч. XII ст.)

Урочисті проповіді складалися для освічених людей – князів, бояр, священиків, ченців тощо. Чудовим зразком урочистої проповіді є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. У записах Лаврентіївського списку під 1096 р. вміщено знамениту пам'ятку, відому під назвою «Повчання» Володимира Мономаха. Це – перший мемуарний твір в українській літературі.

Найвизначнішою пам'яткою світської літератури (крім літописів) є «Слово о полку Ігоревім». «Слово» написане на основі конкретного історичного факту – невдалого походу 1185 р. новгородсіверського князя Ігоря Святославича проти половців.

Серед інших книг варто виділити «Ізборник Святослава» 1073 р., «Ізборник» 1076 р. та «Мстиславове Євангеліє» 1115 р.

Розмаїття жанрів оригінальної літератури, висока духовність і мистецька довершеність кращих творів красномовно свідчать про високий рівень культури Київської Русі.

15. Назвіть культурно-освітніх діячів Київської Русі та їх внесок у розвиток культури.

На той час існувало багато культурних діячів, які зробили великий внесок у розвиток культури:

Володимир – засновник християнства на Русі, що дало поштовх подальшому розвитку. За його правління були створені перші кам`яні споруди (Десятинна церква).

Ярослав Мудрий - за часів якого пожвавилось будівництво соборів та церков. У Києві було збудовано найбільший собор держави – Софію Київську, Золоті ворота, храми Георгіївського та Ірининського монастирів

Мстислав Володимирович - 1036 р. було закладено Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

Святослав Ярославович – автор «Ізборника».

Нестор – автор літопису «Повість минулих літ», що зберігся до нашого часу.

Святополк Ізяславич збудував Свято-Михайлівський Золотоверхий собор.

Митрополит Іларіон – автор проповіді «Слово про закон і благодать».

Володимир Мономах - сприяв розвиткові літописання. Він є автором "Поучения" (1117), листа ("грамотиці") до Олега Святославича (1096—97) та молитви. 

Онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна заснувала в 1086 р. в Києві в Андріївському монастирі жіночу школу.