10. Поясніть роль християнізація як рушія нового культурного процесу.

Про християнство на Русі було відомо задовго до релігійних реформ Володимира, але вирішальним для процесу християнізації Русі було державне впровадження християнства у 988-990.

Після прийняття християнства почала розвиватися писемність і література. Велику роль відгравала перекладна література, завезена із Константинополя. Виділився самостійний жанр літератури – літописання. («Повесть временних літ») Відбувається розвиток філософсько-богословської публіцистики («Слово про закон і благодать») та особливого жанру повчання морально-етичного характеру («Ізборник», «Повчання дітям»). Вершиною художньої творчості стала героїчна поема «Слово о полку Ігоревім». Характерною рисою є вживання грецької та латинської мови.

Починають будуватися школи в Києві, Новгороді, Володимирі-Великому. Будується велика кількість соборів та церков («Успенський собор», «Спасо-Преображенський собор»). Виникає традиція іконописного мистецтва.

Можна зробити висновок, що християнство мало велике позитивне значення для країни і всього народу. Прийняття християнства дало можливість Київській Русі вийти на загальноєвропейський культурний рівень.

11. Дайте оцінку культурі Київської Русі як джерелу культури українського народу.

Українська культура бере свої витоки з культури Київської Русі.

Проаналізуємо розвиток культури Київської Русі.

Після прийняття християнства починається розвиток всіх сфер життя. Відбувається і розвиток писемності, науки, освіти, архітектури, живопису, музики та ін.

Щодо писемності, так літературна мова ділиться на церковнослов`янську та давньоруську. Починають складатися юридичні акти («Руська правда»), літописи, пам`ятки світської літератури («Слово о полку Ігоревім»), відбувається розвиток оригінального жанру – повчання морально-етичного характеру («Ізборник», «Повчання дітям»). Стає популярною житійна література, присвячена біографіям духовних і світських осіб, канонізованих церквою («Житія» княгині Ольги, Володимира Святого).

Потреба держави у грамотних адміністраторах та дипломатах привела до створення шкіл у Києві, Чернігові, Володимирі-Волинському. В 1086 р Онука Ярослава Мудрого засновує у Києві жіночу школу при Андріївському монастирі.

Починається виділення науки в самостійну галузь. Вивчення арифметичних дій, дробів, обчислення процента, площі круга. Основні знання здобувають з підручників перекладених з грецької мови.

Також починається великий розвиток архітектури. Будується велика кількість соборів та церков, що допомагає людям бути ближчими до «бога», а країні надає великий крок у перед у розвитку культури.

Навіть по декілька розглянутих елементів розвитку культури Київської Русі можна сказати – вона є єдиним джерелом української культури. Це буде не помилка, бо на мою думку, без цієї спадщини, української культури просто б не було.

12. В чому полягало історико-культурологічне значення християнізації Київської Русі?

Історико-культурологічне значення християнізації Київської Русі полягало в тому, що було об`єднано велику кількість народу і введено зовсім нову віру, але не дивлячись на це впровадження християнства дало поштовх розвитку культури країни та народу.

(остальное можно взять с выше написанных вопросов).

13. Визначте цивілізаційну роль Візантії в розвитку української культури.

Ще в ІХ ст. поширюються активні контакти Київської Русі з Візантією по знаменитому шляху “з варягів у греки”.

Наступним кроком стає похід князя Аскольда на Царгород у 860 р., який фактично започаткував хрещення Русі. Потім, у середині Х ст., - поїздка княгині Ольги до імператора Константина Багрянородного, і як наслідок - посилення торговельно-економічних зв’язків між двома державами та поширення християнства на Русі. А шлюб сестри візантійського імператора Василія ІІ - Анни - з київським князем Володимиром завершує перетворення християнства на державну релігію Київської Русі, хрещення якої відбулося, як відомо, в 988 р.

Засвоюючи більш розвинену візантійську культуру і через неї – досвід і надбання європейської і частково східної культур, культура Київської Русі виявила яскраву самобутність. Про це свідчить оригінальна література Київської Русі, наприклад «Слово о полку Ігоревім» - твір, що не має прецедентів у візантійській літературі і відрізняється від західних епічних поем. Своєрідністю відзначені також архітектура і інші мистецтва Київської Русі. Безперечно, Софія Київська немислима без Софії Константинопольської, але вона певно свідчить і про відмінності двох культур. Константинопольська Софія має форму базиліки з одним величезним куполом, Київська – форму хрестово-купольного храму з малими куполами навколо центрального куполу і багатокуполове завершення, характерне для древньоруського стилю.