- •Лінійна алгебра
- •Матриці. Дії над матрицями. Визначники.
- •1.2 Системи лінійних рівнянь та методи їх розв’язків.
- •Метод Крамера.
- •Матричний метод
- •Розділ 2 Аналітична геометрія
- •2.1. Вектори, типи добутків векторів та методи їх розв’язування.
- •2.2 Пряма на площині
- •2.3. Пряма та площина у просторі
- •Розділ 3 Математичний аналіз
- •Границя функції
- •3.2 Похідна функції та її обчислення
- •3.4 Неозначений інтеграл. Основні методи інтегрування.
- •I Метод заміни змінної в неозначеному інтегралі.
- •V. Інтегрування тригонометричних функцій.
- •3.5 Означений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •Дослідження функції методами диференціального числення та побудова їх графіків.
- •3.4 Неозначений інтеграл. Основні методи інтегрування.
- •I Метод заміни змінної в неозначеному інтегралі.
- •V. Інтегрування тригонометричних функцій.
- •3.5 Означений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •Варіанти завдань для самостійного розв’язку Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Завдання 10
- •Завдання 11
- •Завдання 12
- •Літеретура
Розділ 2 Аналітична геометрія
2.1. Вектори, типи добутків векторів та методи їх розв’язування.
До лінійних належать такі операції над векторами:
множення вектора на скаляр . При цьому одержаний вектор геометрично, залежно від величини і знака , розтягується, стискається, змінює напрям ;
додавання векторів. Дія виконується за правилом паралело- грама або трикутника.
Якщо вектор задано в координатній формі, то у разі множення його на скаляр всі координати треба помножити на цей скаляр, а в разі додавання — додати відповідні його координати.
Cкалярного добутку векторів: ;
,
Кут між векторами: ,
умови паралельності та перпендикулярності двох векторів.
За використання векторного добутку слід пам’ятати, що він некомутативний, а його модуль дорівнює площі паралелограма, побудованого на векторах-множниках. Знаходять векторний добуток за формулою:
.
Геометричний зміст мішаного добутку полягає в тому, що його модуль дорівнює об’єму паралелепіпеда, побудованого на векторах добутку.
.
У зв’язку з цим його часто використовують для знаходження об’єму і перевірки компланарності трьох векторів
Приклад 1.
Обчислити довжини діагоналей паралелограма, побудованого на векторах і , якщо відомо, що .
Розвязок.
З визначення операції додавання векторів відомо, що одна діагональ паралелограма ,а друга . Довжина довільного вектора визначається за формулою: . Тоді:
Приклад 2.
Дано три послідовні вершини паралелограма: . Знайти його четверту вершину і кут між діагоналями.
Розвязок.
Нехай шукана вершина має координати . З умови колінеарності векторів і маємо: , або . Згідно з властивостями паралелограма або . Діагоналі паралелограма дорівнюють відповідно сумі і різниці векторів-сторін ; . Кут між діагоналями знайдемо за формулою:
соs отже, .
Приклад 3.
Знайти площу паралелограма, діагоналями якого є вектори і , де і — одиничні вектори, а кут між ними дорівнює 45.
Розвязок.
Позначимо через сторони паралелограма, тоді , звідки . Площу паралелограма знайдемо як модуль векторного добутку . Отже, .
Приклад 4.
Знайти площу і висоту трикутника, вершинами якого є: Розвязок
Знайдемо вектори і . Модуль їх векторного добутку буде дорівнювати подвоєній площі трикутника: звідки .
Знайдемо висоту трикутника: .
Приклад 5.
Для піраміди з вершинами , обчислити об’єм, площу грані АВС і висоту, опущену на цю грань.
Розвязок.
Знайдемо вектори . Модуль мішаного добутку у шість разів більший за об’єм піраміди, побудованої на векторах , тобто Для обчислення площі гра- ні АВС знайдемо . Тоді , а висота піраміди .
2.2 Пряма на площині
Пряма лінія на площині ХОУ - множника точок М (х;у), що задовольняють рівняння , де А, В, D – задані коефіцієнти прямої, причому
Рівняння прямої, що проходить через точку Мо (хо; уо) і має вектор нормалі має вигляд:
А(х—хо)+В(у—уо) = 0 (1)
Рівняння прямої, що проходить через дві різні точки М1(х1;у1) i М2(х2;y2) таке:
(2)
Piвняння прямої, що проходить через данy точку М0(хо;уо) y зaданомy напрямку
y - yo = k(x—xo) (3)
де k = tgα — кутовий коефіцієнт прямої, α — кут між прямою i віссю ОХ.
Якщо прямої i задані рівняннями з кутовим коефіцієнтами і , то кут між ними обчиcлюється по формулі:
Умова паралельності прямих i має вид k1 = k2 , a yмoвa їх перпендикулярності Якщо прямі 1 і 2 задані загальними рівняннями A1х+ В1y+C1 =0 і A 2x+В2y+C2=0 , то величина кута між ними обчислюється по формyлі
умова їх паралельності
умова їх перпендикулярності A1A2+B1B2=0.
Відстань d від точки M0(x0;y0) до прямої Ax+By+C=0 обчислюється по формулі
Приклад 1.
Дано трикутник із вершинами A(1,-2), В(5;4) i С(-2;0). Скласти рівняння медіани СМ, висоти BN та бісектриси AP.
Разв'язок. Якщо М(х1;у1) — середина сторони АB, то і звідси М(3;1).
Тeпер рівняння медіани CM знайдемо як рівняння прямої, що проходить через дві точки С(-2;0) i М(3;1). Маємо за формулою (2):
Оскільки висoта BN проходить через точку B i має вектор нормaлі то за формулою (1) дістанемо рівняння прямої BN:
- 3(х- 5) + 2(y-4)=0 aбo Зх-2y-7=0.
Для визначення рівняння прямої AP скористаємося властивістю бісектриси :
Маємо тому
.
Оскільки точка P(x;y) ділить відрізок ВС y відношенні то за формулами , дістанемо і тоді,
Отже, рівняння бісектриси AP, знайдемо як рівняння прямої, що проходить
через дві точки A(1;-2) i (формула 2).
Маємо
або або
Завдання4
Знайти рівняння висоти, медіани i бісектриси тpикутника зі сторонами