2. Аналiз динамiки та структура безробiття в Украiнi

Безробіття характеризується таким показником як рівень безробіття. Проблема рівня безробіття викликає особливий інтерес. Останнім часом повну зайнятість визначають як зайнятість, за якої оплачувану роботу мають менше ніж 100% працездатного населення. Іншими словами, при повній зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі фрикційного і структурного безробіття.

В умовах повної зайнятості фактичне безробіття дорівнює природному безробіттю.

Рівень зайнятості визначається як частка від ділення кількості зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старше.

Рівень фактичного безробіття (u) обчислюється як частка офіційно зареєстрованих безробітних (F) до загального числа людей, які можуть і бажають працювати (R):

Недоліком цього показника, з одного боку, є те, що часткова зайнятість, а також не включення до нього тих, хто втратив надію на отримання роботи, знижує фактичний рівень. Це, зокрема, стосується сучасної України, де майже кожен другий робітник працює не повний робочий день, знаходиться у вимушеній відпустці, але офіційно не зареєстрований у службі зайнятості як безробітний. З іншого боку, приховування інформації про зайнятість у тіньовій економіці завищує показник рівня безробіття.

У ринковій економіці обов’язково існує оптимальний резерв робочої сили і підтримується природна норма безробіття (u*), при якій досягається довготривала рівновага за умов, коли темп інфляції дорівнює очікуваному темпу зростання цін; цей показник відповідає потенційному ВВП і за умов повної зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. [2, 273]

В економічній теорії поняття норми природного безробіття вперше ввели у 1968 році М. Фрідмен та Е. Феліпс незалежно один від одного.

Норма природного безробіття (u*) характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний швидко здійснювати міжгалузеві та міжрегіональні переміщення залежно від попиту на робочу силу і потреб виробництва.

Для визначення норми природного безробіття використовують середню величину фактичного безробіття у довгостроковому періоді. За умов повної зайнятості фактичне безробіття дорівнює природному.

Деякі економісти вважають, що термін “природний” не доцільно вживати для характеристики певного рівня безробіття, для цього краще вживати поняття “соціальний рівень безробіття”, оскільки основною причиною його існування є тип соціально-економічної системи. В макроекономічній літературі також використовують термін NAIRU (Non-Accelerating Inflation Rate of Unemployment), котрий зосереджує увагу на тому, що рівень природного безробіття відповідає стану макроекономічної рівноваги, при якому фактична інфляція дорівнює очікуваній. [6, 249]

Вважається, що перевищення безробіття природного рівня спричиняє певну втрату ВНП:

Перший множник для розрахунку потенційного рівня безробіття

означає: у формулі визначено, що нормальним (природним) рівнем є 5,5% (100% - 94,5% = 5,5%).

На фактичний рівень безробіття впливають кон’юнктурні коливання економіки.

Закон Оукена: в ситуації, коли фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1%, відставання фактичного ВВП від потенційного його обсягу становить 2,5%.

Американський економіст Оукена виявив стійкий зв'язок між величиною кон’юнктурного безробіття та кон’юнктурним розривом:

,

де u– фактичний рівень безробіття;

u* – рівень природного безробіття;

γ – параметр Оукена;

Y_F – національний дохід в умовах повної зайнятості;

Y – фактичний рівень національного доходу;

(u – u*) – рівень кон’юнктурного безробіття;

(Y_F – Y) – кон’юктурний розрив.

Наявність кон’юнктурного безробіття свідчить про неповне використання виробничих можливостей країни.

Втрати економіки, зумовлені кон’юнктурним розривом, вищі, ніж відхилення фактичної зайнятості від умов повної зайнятості з таких причин:

• не всі безробітні реєструються на біржі праці;

• не всі зайняті в умовах високого рівня безробіття працюють повний робочий день, тиждень тощо;

• знижується середня продуктивність праці через приховане безробіття в умовах економічної кризи.

Величина параметра Оукена (γ) залежить не тільки від технології виробництва, але і від поведінки економічних суб’єктів на ринку праці.

Залежність величини параметра Оукена (γ) від технології виробництва і поведінки економічних суб’єктів ілюструє крива Оукена.

Крива Оукена Y(u) виражає взаємозалежність між рівнем фактичного безробіття (u) і величиною відхилення фактичного національного доходу (Y) від національного доходу за умов повної зайнятості (Y_F).

де Y_F – національний дохід в умовах повної зайнятості;

Y₁ – національний дохід за умов зниження зайнятості до u₁;

Y₂ – національний дохід за умов зниження зайнятості до u₂;

u* – рівень природного безробіття.

Зміщення кривої Оукена відбувається за таких умов:

1) при зміні величини національного доходу за умов повної зайнятості (Y_F) (із збільшенням Y_F крива Оукена зміщується вгору і, навпаки – із зменшенням Y_F – вниз).

2) при зміні норми природного безробіття (u*) (із збільшенням u* крива Оукена зміщується вправо і навпаки, із зменшенням u* – вліво). [2, 280]

Закон Оукена може бути використаний у таких випадках:

• при розрахунках впливу на безробіття темпів зростання виробництва на даний момент часу;

• для розрахунку того, як програми економічного зростання вплинуть на безробіття. Якщо країна знаходиться у глибокому спаді, скільки необхідно років, щоб прийти до рівня безробіття при повній зайнятості;

• для визначення необхідного зростання з метою зменшення норми безробіття на 1%;

• для оцінки втрат в реальному ВВП через безробіття.

Рівень безробіття в Україні

Ситуація на ринку праці України характеризується позитивними тенденціями щодо зростання зайнятості та скорочення безробіття населення.

За даними вибіркових обстежень населення з питань економічної активності чисельність зайнятого населення віком 15–70 років за 9 місяців 2008 року становила 20,7 млн. осіб (на 382,8 тис. більше, ніж у відповідному періоді минулого року).

Рівень зайнятості населення в цілому по країні зріс з 56,8% за 9 місяців 2007 року до 57,9% за 9 місяців 2008 року.

Чисельність безробітних порівняно з відповідним періодом минулого року скоротилася на 354,2 тис. осіб та становила 1 млн. 553 тис. осіб.

Рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), склав 7% економічно активного населення проти 8,6% за 9 місяців 2007 року.

Суттєво скоротився рівень безробіття серед мешканців сільської місцевості (на 2,7 відсот. пункти) та склав 5,5% економічно активного населення у віці 15–70 років, серед міського населення – скоротився з 8,7% до 7,6%. [www.dcz.gov.ua]

Показники рівня безробіття за методологією МОП вищі, ніж рівень зареєстрованого безробіття (табл.1).

Таблиця 1 - Рівень безробіття в Україні

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008
Безробіття за методологією МОП, %	10,9	9,6	9,1	8,6	7,0
Офіційний рівень безробіття, %	3,7	3,8	3,6	3,5	3,2

Порівняно з 2007 роком в Україні у 2008 році дещо знизився рівень безробіття та кількість безробітних по країні загалом.

Діаграма 1 - Кількість зареєстрованих безробітних в Україні по місяцях за 2007 та 2008 роки

Діаграма 2 - Рівень зареєстрованого безробіття в Україні у 2007 та 2008 роках (у відсотках до працездатного населення працездатного віку)

Проаналізувавши ситуацію в Україні за останні 10 років, можна відмітити поступову тенденцію до зниження рівня безробіття починаючи з 2005 року.

Діаграма 3 - Рівень зареєстрованого безробіття в Україні за 1998-2008 роки

На початок 2009 року рівень зареєстрованого безробіття склав 3,2%. (дод.5)

Що ж до рівня безробіття у світі, то пересічний рівень безробіття у 25 країн Євроспільноти складає приблизно 8,8 % (за даними статистичного агентства ЄС Євростат) .

Отже, як бачимо, найнижчий рівень не працевлаштованих в Ірландії – 4,3% та в Люксембургу – 4,4 %. А найвищий рівень безробіття в ЄС має Польща з 18,2 % безробітних ( більше 2,5 млн. осіб ) та Словаччина – 16,5 %.

У ЄС більше безробіття, ніж у Польщі мають лише два екзотичні французькі острови – Реюніон ( на Схід від Африки ), де не працюючих 31,8 % і карибська Гваделупа – 26, 3 %. [www.radio.com.pl]