Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
нападовська.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
5.99 Mб
Скачать

Вихідні дані для вирішення завдання

Основні характеристики

Фактичні дані

Незавершене виробництво на початок періоду, шт.:

- основні матеріали, грн

- додані затрати (50% готовності), грн

1 000

800

600

3. Надійшло на обробку, шт.

10 000

4. Виготовлено за звітний період, шт.

9600

2. Надійшло в виробництво основних матеріалів, грн.

8000

5. Додані затрати за звітний період:

- зарплата 1 600 грн.

- загальновиробничі затрати 800 грн.

2400

6. Незавершене виробництво на кінець звітного періоду: (50% ступінь готовності)

400

На першому етапі розподілимо затрати між готовою продукцією та незавершеним виробництвом. Для цього розрахуємо насамперед кількість умовних одиниць (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Розрахунок кількості умовних одиниць

Основні характеристики

Фізичні одиниці

Умовні одиниці

основні матеріали

додані затрати

Незавершене виробництво на початок періоду

1000

-

500*

Розпочато й закінчено за період

9600

9600

9600

Незавершене виробництво на кінець періоду (50%)

400

400

200

Усього:

11000

10000

10300

*500= 1000 х 0,5 (50%);

Порівнюючи собівартість готової продукції та незавершеного виробництва (11433 + 367 ) =11800 грн. видно, що вона співпадає з загальними витратами (матеріальні затрати+ додані затрати) 11 800 (8800 + 3000) грн. що видно з таблиці 3.7. Отже, розрахунки були здійснені правильно.

Таблиця 3.7

Порядок розрахунку собівартості одиниці продукції

Види

затрат

Умовні одиниці

Затрати

Затрати на умовну одиницю

сальдо на

початок місяця

за звітний період

усього затрат

Основні матеріали

10000

800

8000

8800

0,8*

Додані затрати

10300

600

2400

3000

0,233**

Усього

1400

10400

11800

1,033

*=8000:10000;

**=2400:10300.

Крім розглянутих методів виділяють також подетальний метод обліку затрат, метод обліку затрат за виробами та групами виробів.

Подетальний метод обліку затрат широко використовується в умовах серійних виробництв (подетально-партіонний метод), коли затрати на кожну деталь обліковуються за партіями цих деталей, а також в умовах масового і крупносерійного виробництва, коли облік затрат здійснюється за операціями (подетально-поопераційний метод обліку).

Таблиця 3.8

Розподіл затрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом, грн.

Основні характеристики

Готова

продукція

Незавершене виробництво

Сальдо на початок звітного періоду, грн.

1400

Затрати на завершення виготовлення (500х 0,233)

115

Розпочато і закінчено за звітний період 9,600х 1,033

9918

Сальдо кінцеве

Матеріальні затрати (400 х0,8)

Додані затрати (200х 0,233)

320

47

Усього:

11433

367

При цьому в аналітичному обліку виділяються затрати на окремі складові частини машин (деталі). Характерною відмінністю наведених варіантів подетального обліку є висока трудомісткість, тому великого поширення вони не отримали, хоч на деяких підприємствах і використовуються.

Метод обліку затрат за виробами має свої особливості. Так, на відміну від подетального методу затрати обліковуються за виробами в цілому, а собівартість одиниці продукції визначається як співвідношення суми затрат до кількості виготовлених виробів. Метод обліку затрат за виробами поширений на підприємствах деревообробної та меблевої промисловості.

Метод обліку затрат за групами виробів. В умовах масового виробництва споріднених виробів застосовується облік затрат не за окремими виробами, а за групами виробів. Цей метод обліку затрат використовується в умовах укрупнення об’єктів калькулювання, а широкого поширення отримав на машино-, приладобудівельних підприємствах та в деревообробній промисловості. Використання методу обліку за групами виробів стало можливим в умовах спеціалізації виробництв з використанням уніфікованих деталей або окремих вузлів. Важливою умовою достовірного обчислення собівартості є, по-перше, вибір найбільш прийнятної бази для розподілу затрат між окремими виробами та об’єднання в групи виробів, приблизно однакової трудомісткості.

Поява методу обліку за нормативними затратами обумовлена пошуком більш оперативних методів обліку затрат. Нормативний облік затрат характеризується попереднім складанням нормативної калькуляції на базі діючих норм з послідуючим виявленням відхилень та причин цих відхилень.

Вказані принципи зберігаються незалежно від об’єкта обліку (замовлення, виріб, група виробів чи процес). Тому він може бути використаний практично в усіх галузях підприємницької діяльності в поєднанні з попередньо розглянутими методами, а не як самостійний метод. Тому існують два варіанта обліку затрат: без підрозділу фактичних затрат на затрати по нормі та на відхилення від норм і з підрозділом на затрати по нормі і на відхилення від норм, тобто нормативний метод. Детально нормативний метод обліку затрат розглянемо в розділі YII.