2.4. Поведінка та функції затрат

Найбільш важливою для прийняття управлінських рішень є класифікація затрат залежно від зміни обсягу виробництва (рівня активності). Зокрема, важливо знати, як змінюється поведінка затрат при різних рівнях активності. Менеджери постійно приймають рішення, які стосуються обсягів майбутньої діяльності, встановлення ціни продажу, доцільності прийняття додаткового замовлення щодо виготовлення продукції, вибору форми оплати праці, яка б забезпечувала максимальні прибутки. Для того, щоб відповісти на ці та інші важливі питання, необхідно володіти інформацією про рівень затрат і доходу при різних обсягах діяльності. Прийняття рішень пов’язано з майбутньою діяльністю підприємства, а тому необхідно передбачити поведінку затрат залежно від різноманітних чинників, а отже - наслідки прийнятих управлінських рішень.

Поведінка затрат відіграє ключову роль при укладанні угод, встановленні стандартів, виявленні причин відхилень.

Для прогнозування поведінки затрат залежно від зміни обсягу виробництва використаємо поняття змінних та постійних затрат. З алежність поведінки постійних затрат від обсягу виробництва зобразимо на рис. 2.5.

Якщо розглядати постійні затрати відносно одиниці продукції, поведінка затрат буде мати вигляд, зображений на рис. 2.5 (а), а відносно загального обсягу –на рис. 2.5 (б). Як видно, загальна величина постійних затрат є однаковою для всіх обсягів виробництва, а величина постійних затрат на одиницю продукції -зменшується пропорціонально зменшенню обсягу виробництва.

Рис. 2. 5. Поведінка постійних затрат: а) на одиницю продукції;

б) на загальний обсяг продукції

В таблиці 2.4 наведені дані, які характеризують залежність постійних затрат від обсягу виробництва. Як видно з таблиці, постійні затрат на одиницю стійко зменшуються зі збільшенням обсягу виробництва. Причому темп скорочення затрат різний: зі збільшенням обсягу на одиницю, наприклад, від 1 до 2 та від 20 до 21– та залежить від темпу збільшення обсягу, відповідно: 2: 1=2; та 21: 20=1,05.

Очевидно, що темп скорочення затрат відповідає темпу зростання обсягу виробництва: 250: 500 = 0,5; а 23,8: 25 = 0,95. Це необхідно враховувати при плануванні обсягів виробництва та необхідних ресурсів для виготовлення запланованих обсягів продукції.

До постійних затрат відноситься амортизація будівель та споруд, заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу, оренда автомобіля. На поведінку постійних затрат суттєво впливає часовий період: чим коротше часовий період, тим вища вірогідність того, що конкретний вид затрат можна віднести до постійних. Якщо ж розглядати постійні затрати відносно більш тривалішого часу, наприклад, більше року, то зовнішні зміни (попит на продукцію) неминуче викличуть зміну й постійних затрат.

Таблиця 2.4

Залежність загальної суми постійних затрат і обсягу виробництва

Обсяг, од.	Постійні затрати на одиницю	Загальні постійні затрати
1	500	500
2	250	500
5	100	500
10	50	500
20	25	500
21	23,8	500
30	16,7	500
40	12,5	500
50	10	500
100	5	500

Постійні затрати не завжди знаходяться на одному й тому ж рівні залежно від обсягів діяльності. Збільшення обсягів діяльності понад критичний рівень, як правило, призводить до збільшення постійних затрат. Тому в практичній діяльності затрати, поведінка яких має ступінчатий характер, як зображено на рис. 2.6, відносять до напівпостійних (напівзмінних), за що отримали назву “ступінчаті” затрати.

Змінними є затрати (Ззм), величина яких змінюється пропорціонально зміні обсягу виробництва. Це означає, що збільшення обсягу виробництва в два рази призведе до збільшення змінних затрат в два рази.

Наприклад, якщо на пошив однієї спідниці витрачено тканини на суму 400 грн., то на пошив 5 спідниць буде витрачено вже 2000 грн. (5 х 400).

Рис. 2.6. Поведінка постійних затрат в широкому діапазоні обсягу виробництва

Тому загальні змінні затрати можна зобразити як лінійну функцію (рис. 2.7 а), а змінні затрати на одиницю продукції у вигляді постійної величини (рис.2.7 б).

Рис. 2.7. Поведінка змінних затрат: а) відносно загального обсягу; б) відносно одиниці продукції

Якщо обсяг виробництва збільшується в два рази, то загальні змінні затрати також збільшуться в два рази. Наприклад, затрати на тканину, яку використовує фабрика для пошиття виробів, збільшуться на 20%, якщо виробництво продукції зросте на 20%. Затрати на метал, який використовує підприємство як сировину, збільшуться на 10%, якщо виробництво продукції збільшиться на 10%.

В таблиці 2.5 наведені дані, які характеризують прямопропорціональну залежність сумарних змінних затрат і обсягу виготовленої продукції.

Таблиця 2.5