План прямих затрат на оплату праці

Види продукції	Плановий обсяг виробництва (табл.9.8)	Прямі затрати на оплату праці 1 т. продукції, год	Прямі затрати на оплату праці на весь обсяг (гр. 2 х гр. 3), год	Прямі затрати на оплату праці (гр.4 х 20 грн.) із табл. 9.6), грн.
1	2	3	4	5
1. Концентрат, т.	6 800	4	27 200	544 000
2. Обкотиші, т.	2 350	6	14 100	282 000
Усього			41 300	826 000

Надзвичайно важливе значення має величина прямих затрат на оплату праці, як бази для розподілу непрямих затрат та впливу його на точність калькулювання одиниці продукції.

Кошторис загальновиробничих затрат.

Будь –який виробничий процес супроводжується непрямими затратами, пов'язаними з управлінням та обслуговуванням виробництва, забезпеченням необхідних умов для функціонування технологічного обладнання, освітленням, опаленням будівель і іншими затратами.

Ці затрати об'єднуються в групу загальновиробничих. Різноманітні за своєю натурально-речовою формою загальновиробничі затрати класифікуються по відношенню до обсягу виробництва та поділяються на умовно-змінні та умовно-постійні.

Планування умовно-змінних затрат залежить від специфіки діяльності кожного підприємства. Однак єдиною вимогою для всіх підприємств є планування та нормування величини умовно-змінних загальновиробничих затрат у постатейному розрізі та взаємозв'язок з конкретним обсягом виробництва.

На ВАТ “Південь” таким вимірником є загальна трудоємність виробничої програми, яка складає згідно вихідних даних 41300 год. (табл. 9.11).

До умовно-постійних витрат відносяться: амортизація основних засобів; вартість теплоенергії та електроенергії, споживання якої не пов'язано з роботою технологічного обладнання; оплата праці середніх лінійних керівників (бригадирів, майстрів); вартість ремонтів, не пов'язаних з тривалістю та інтенсивністю роботи обладнання.

Величина умовно-постійних затрат визначається в залежності від організаційної структури підприємства; схеми управління виробництвом; штатного розкладу, а також на основі інших чинників відповідно до конкретних умов роботи підприємства.

Часто на підприємствах, які працюють уже тривалий час на основі статистичних спостережень встановлюється відповідна залежність між умовно-постійною та умовно-змінною частиною загальновиробничих затрат, яка підлягає коригуванню залежно від зміни умов діяльності майбутнього періоду. Наведемо приклад розрахунку кошторису загальновиробничих затрат на прикладі діяльності ВАТ “Південь” (табл. 9.12).

Таблиця 9.12

Кошторис загальновиробничих затрат

Статті	Вартість, грн.
1	2
1.Допоміжні матеріали	400 000
2.Основна заробітна плата робітників ремонтної служби з відрахуваннями	300 000
3. Послуги РБЦ по утриманню основних засобів	200 000
4. Послуги АТЦ на обслуговування виробництва	100 000
5.Всього умовно-змінних загальновиробничих затрат	1 000 000
6. Затрати на ремонт і утримання будівель	250 000
7. Основна заробітна плата керівників і інших спеціалістів	144 000
8. Амортизація будівель і споруд	150 000
9. Затрати на охорону праці	30 000
10. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі	20 000
11. Відрахування на соціальне страхування	58 000
12. Всього умовно-постійних загальновиробничих затрат	652 000
13. Всього загальновиробничих затрат (ряд.5+ряд.12)	1 652 000
14. Загальновиробничі затрати на 1 год загальної прямої трудоємкості виробничої програми (1 652 000 : 41300 год), грн.	40

План залишків виробничих і товарних запасів на кінець

планового періоду. Важливим етапом процесу планування є складання бюджету залишків виробничих і товарних запасів, яких необхідно дотримуватись на кінець планового періоду. Від їх величини залежать показники обсягів закупівель виробничих ресурсів, обгрунтованість плану виробництва продукції, а також інші важливі фінансові показники та характеристики, що використовуються при розрахунках грошових потоків, кінцевих фінансових результатів і розрахункової балансової таблиці.

Насамперед визначимо планову собівартість одиниці продукції (табл. 9. 13).

Таблиця 9. 13