42. Дефекти дзвінкості – глухості. Загальна характеристика. Методика подолання.

ДЕФЕКТИ дзвінкість-глухість Причинами порушень вимови дзвінких і глухих приголосних звуків є недорозвинення фонематичного слуху (Здатність людини до аналізу і синтезу мовних звуків, тобто слух, що забезпечує сприйняття звуків даного мови), недостатня скоординованість у роботі голосового та артикуляторного апарату, туговухість, паретічних голосових складок і ін У деяких випадках голосові зв'язки можуть, як би запізнюватися з включенням або, навпаки, з виключенням. Більш всього дефекти дзвінкості і глухість проявляються при проголошенні парних звуків. Найчастіше спостерігається оглушення дзвінких приголосних, т.е дефект дзвінкості. Оглушення дзвінких приголосних ЗВУКІВ Приголосні Б, В, Г, Д, Ж, З вимовляються глухо, без голосу, як П, Ф, К, Т, Ш, С (пулках, колофа, шелесо, і.т.д.) Ці недоліки найчастіше зустрічаються у дітей з пізно розвивається промовою і у приглухуватість дітей. Потрібно відрізняти їх від більш рідкісних випадків, коли всі звуки вимовляються пошепки внаслідок хвороби горла або сильного переляку. Озвонченіе ГЛУХИХ приголосних звуків При озвонченіе приголосних звуки П, Т, К, С, Ш, Ф вимовляються з участю голосових зв'язок і звучать, як Б, Д, Ж, З, В. Такі дефекти зустрічаються рідше, ніж оглушення приголосних звуків ЗМІШУВАННЯ дзвінкими і глухими приголосними ЗВУКІВ При цьому недоліку дитина хоча і може правильно вимовляти окремо приголосні звуки, але в мові часто їх змішує: пулках, добір. В основі цього дефекту лежить головним чином погане (у приглухуватість дітей) або недостатньо чітке (мало диференційоване) сприйняття подібних звуків мови, іноді ж і погане слухове Увага. Нерідко причина лежить в поганому осмисленні тонких акустичних відмінностей подібних звуків по артикуляционному укладу.

43. Ффнм. Визначення, Загальна характеристика.

ФФНМ – це порушення звуковим мовної сторони мовлення, внаслідок незавершеності процесу формування фонематичної системи рідної мови у дітей із нормальним слухом і збереженим інтелектом.

Симптоми ФФНМ:

1. Неправильна вимова звуків (заміна, змішування, пропуски, спотворення). 2. Недостатність розрізнення звуків мовлення на слух та труднощі звукового аналізу мовлення.

Лексико-граматичний розвиток мовлення або відповідає нормі або дещо затримується. Наслідком цього є ФФНМ, відноситься до парціонального недорозвинення мовлення.

Прояви: 1. Заміна звуків більш простим за артикуляцію. - звук заміняється на існуючій фонетичній системі більш простим аналогом. - декілька грубих звуків заміняються одним не середнім звуком якого у фонетичній системі немає. 2. Кількість звуків які дитина не правильно вживає може досягти до 16-20. 3. Порушення звукоскладової будови слова (спрощення складної структури слова, перестановка, пропуск приголосного під час збігу). 4. Недостатність фонематичного сприйняття, що виявляється під час виконання спеціальних завдань на розрізнення звуків. Діти плутають опозиційні на звичайні звуки. 5. Мазаність або нерозбірливість мовлення. 6. Утрована артикуляція. 7. Бідність словника і деяка затримка у формуванні граматичної будови мовлення.