- •1.1 Фізико-географічне положення Ратнівського району
- •1.2 Геологічна будова
- •1.3 Корисні копалини
- •1.4 Підземні води
- •1.6 Рельєф
- •1.7 Поверхневі води
- •1.8 Ґрунти
- •1.9 Ландшафти і фізико-географічне районування
- •1.10 Рослинний світ
- •1.11 Тваринний світ
- •2.1 Лісові ресурси, їх використання
- •2.2 Земельні ресурси, їх використання
- •2.3 Населення
- •4.1 Загальні поняття
- •4.2 Особливості проектування місцевих екологічних мереж
- •4.3 Мінімальний розмір екоядра
- •4.4 Проектування екомережі Ратнівського району
- •5.1 Методика розрахунку
- •5.1.1 Радіаційне забруднення
- •5.1.2 Використання земельних ресурсів
- •Критеріальні значення показників використання земельних ресурсів в Ратнівському районі
- •5.1.3 Використання водних ресурсів
- •5.1.4 Якість води
- •Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом
- •5.1.5 Оцінка стану річки та її басейну за оцінками окремих підсистем
- •6.1 Сучасний стан Самарівської осушувальної системи
- •6.1.1 Планове розміщення провідної і регульованої мережі каналів
- •6.1.2 Магістральний канал
- •6.1.3 Осушувальна мережа каналів
- •6.1.4 Гончарний дренаж
- •6.1.5 Кротовий дренаж
- •6.1.6 Гідрологічні розрахунки
- •6.1.6.1 Максимальні витрати води
- •6.1.6.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.1.6.3 Розрахункові витрати для каналів осушувальної системи
- •6.1.7 Захист осушених земель від затоплення
- •6.1.8 Заходи щодо охороні природи і навколишнього середовища
- •6.1.8.1 Вплив осушення на зміни природної обстановки
- •6.1.8.2 Ґрунтозахисні заходи
- •6.1.8.3 Протиерозійні заходи
- •6.1.8.4 Водозахисні заходи
- •6.2 Реконструкція Самарівської осушувальної системи
- •6.2.1 Водоприймач
- •6.2.2 Гончарний дренаж
- •6.2.3 Гідрологічні розрахунки
- •6.2.3.1 Максимальні витрати води
- •6.2.3.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.2.4 Технічні заходи
- •6.2.4.1 Загальна схема меліорації
- •6.2.4.2 Вузол споруд насосної станції
- •6.2.4.3 Розрахунок пропускної здатності і напору насосної станції
- •6.2.4.4 Заходи по зволоженню
- •6.2.4.5 Розрахунок водного балансу активного шару грунтів
- •6.2.4.6 Розрахунок зони впливу меліоративної системи на пониження рівня ґрунтових вод
- •7.1 Розробка організаційних питань з охорони праці
- •7.2 Розрахунок заземлення електрообладнання
- •7.3 Запроектовані заходи з виробничої санітарії
- •7.4 Пожежна профілактика
- •7.5 Способи пожежного зв’язку і сигналізації
1.6 Рельєф
Переважаючими формами рельєфу в Ратнівському районі є екзогенні, переважають ті, що сформувалися внаслідок дії материкового зледеніння та роботи річки. Під час окського зледеніння утворилися слабо виражені в рельєфі моренні відклади та водно-лоьдовикові піски, що перекриті відкладами молодшого віку. Внаслідок обширного дніпровського зледеніння сформувалися численні кінцево-моренні горби, флювіогляціальні ози, відклади при льодовикових озер, що утворилися після льодовика, конуси виносів валунів і суглинків.
Денудаційні форми рельєфу на Поліссі виражені при піднятими вододілами, які складені мергелями та крейдою зі зруйнованими антропогенними відкладами. Для долини річки Прип’ять характерний рельєф органогенного походження, представлений торфовищами. Кваліфікаційна риса його – загальна рівнинність території з окремими пониззями, зайнятими водою.
Ратнівський район лежить у межах Волинської акумулятивної рівнини Верхньо-Прип’ятської акумулятивної низовини з мінімальними абсолютними висотами, потужними алювіальними відкладами в межах заплави і двох надзаплавних терас р. Прип’ять. Друга надзаплавна тераса Прип’яті складена пісками, вкрита сосновими лесами, через що носить назву борової. Зустрічаються й еолові форми рельєфу – дюнні піски, вали, горби, які утворилися внаслідок дії вітру та відкладів піску, перенесеного талими льодовиковими водами [5].
1.7 Поверхневі води
Ратнівський район багатий на поверхневі води, до яких відносяться води суходолу, що постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у формі водних об’єктів: річок, озер, ставків. основними елементами гідрографічної сітки є річки і озера, які визначають специфіку водних систем району. В них зосередженні значні запаси води, що поєднані з підвищеною водністю території утворює порівняно великі водні ресурси.
В районі - 32 озера ( загальна площа водного дзеркала 3,5 тис. га), у тому числі Турське озеро, Оріховець, Оріхове, які зв’язані між собою Турським каналом. По території району протікає річка Прип’ять та її притоки Турія і Вижівка.
Більшість озер району знаходяться в зоні великих меліоративно-осушувальних систем, що призводить до значного прискорення природного процесу їх евтрофування, зникнення частини дрібних озер через спорудження відкритих меліоративних каналів, забруднення їх органічними і мінеральними добривами, важкими металами, господарсько-побутовими стоками [5].
1.8 Ґрунти
Найпоширенішими в Ратнівському районі являються дернові і дерново-підзолисті, в основному оглеєні ґрунти та торфово-болотні і торф’яники.
Дерново-підзолисті ґрунти утворилися в результаті поєднання дернового і підзолистого процесів ґрунтоутворення. За ступенем підзолистості серед них виділяються слабо-, середньо- та сильно підзолисті. У залежності від механічного складу вони поділяються на піщані, глинисто-піщані, супіщані і суглинисті.
Дерново-підзолисті піщані і глинисто-піщані на піщаних та супіщаних відкладах мають дуже малу природну родючість. На них переважно вирощують мало вимогливі до поживних речовин і вологи сільськогосподарські культури: люпин, жито, картоплю, гречку льон. Для підвищення родючості цих ґрунтів проводиться вапнування мергелем, внесення гною та мінеральних добрив, торфокомпостів, поглиблення орного шару [5].
Торф’яники – це грунти, які формуються в умовах надмірного зволоження атмосферними та ґрунтовими водами під вологолюбною рослинністю і мають шар торфу 50 см. Торф’яні грунти – верхній кореневмісний та біологічно активний шар торфу, що характеризується ефективною родючістю.[1]
Виходячи з генезису, родючості по відношенню до меліорації і сільськогосподарського використання ґрунти об’єднують в три грунтово-меліоративні групи:
- дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти;
- дерново-слабопідзолисті, дернові глибокі глеєві і болотні зв’язано-піщані і супіщані ґрунти;
- торф’яники низинні [5].