- •1.1 Фізико-географічне положення Ратнівського району
- •1.2 Геологічна будова
- •1.3 Корисні копалини
- •1.4 Підземні води
- •1.6 Рельєф
- •1.7 Поверхневі води
- •1.8 Ґрунти
- •1.9 Ландшафти і фізико-географічне районування
- •1.10 Рослинний світ
- •1.11 Тваринний світ
- •2.1 Лісові ресурси, їх використання
- •2.2 Земельні ресурси, їх використання
- •2.3 Населення
- •4.1 Загальні поняття
- •4.2 Особливості проектування місцевих екологічних мереж
- •4.3 Мінімальний розмір екоядра
- •4.4 Проектування екомережі Ратнівського району
- •5.1 Методика розрахунку
- •5.1.1 Радіаційне забруднення
- •5.1.2 Використання земельних ресурсів
- •Критеріальні значення показників використання земельних ресурсів в Ратнівському районі
- •5.1.3 Використання водних ресурсів
- •5.1.4 Якість води
- •Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом
- •5.1.5 Оцінка стану річки та її басейну за оцінками окремих підсистем
- •6.1 Сучасний стан Самарівської осушувальної системи
- •6.1.1 Планове розміщення провідної і регульованої мережі каналів
- •6.1.2 Магістральний канал
- •6.1.3 Осушувальна мережа каналів
- •6.1.4 Гончарний дренаж
- •6.1.5 Кротовий дренаж
- •6.1.6 Гідрологічні розрахунки
- •6.1.6.1 Максимальні витрати води
- •6.1.6.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.1.6.3 Розрахункові витрати для каналів осушувальної системи
- •6.1.7 Захист осушених земель від затоплення
- •6.1.8 Заходи щодо охороні природи і навколишнього середовища
- •6.1.8.1 Вплив осушення на зміни природної обстановки
- •6.1.8.2 Ґрунтозахисні заходи
- •6.1.8.3 Протиерозійні заходи
- •6.1.8.4 Водозахисні заходи
- •6.2 Реконструкція Самарівської осушувальної системи
- •6.2.1 Водоприймач
- •6.2.2 Гончарний дренаж
- •6.2.3 Гідрологічні розрахунки
- •6.2.3.1 Максимальні витрати води
- •6.2.3.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.2.4 Технічні заходи
- •6.2.4.1 Загальна схема меліорації
- •6.2.4.2 Вузол споруд насосної станції
- •6.2.4.3 Розрахунок пропускної здатності і напору насосної станції
- •6.2.4.4 Заходи по зволоженню
- •6.2.4.5 Розрахунок водного балансу активного шару грунтів
- •6.2.4.6 Розрахунок зони впливу меліоративної системи на пониження рівня ґрунтових вод
- •7.1 Розробка організаційних питань з охорони праці
- •7.2 Розрахунок заземлення електрообладнання
- •7.3 Запроектовані заходи з виробничої санітарії
- •7.4 Пожежна профілактика
- •7.5 Способи пожежного зв’язку і сигналізації
6.2.4 Технічні заходи
6.2.4.1 Загальна схема меліорації
Для створення оптимальних умов водно-повітряного режиму в кореневому шарі грунту на протязі вегетаційного періоду, отримання високих і стійких врожаїв сільськогосподарських культур проектом передбачаються наступні технічні заходи:
1. Відведення поверхневих і пониження рівня ґрунтових вод:
- реконструкція відкритих каналів
- будівництво гончарного дренажу
- будівництво насосної станції
- будівництво зволожуючого каналу
2. Дорожня мережа.
3. Культуртехнічні заходи
В результаті проектних розробок було розглянуто два варіанти зволожуючих заходів.
Першим варіантом передбачається забір води для зволоження Турської осушувальної системи в радгоспі «Самарівський», із озера Луки.
Озеро Луки карстового походження. Його живлення здійснюється водами трьох категорій: атмосферними опадами, поверхневим стоком з водозбірної площі і напірними водами крейдяних відкладів.
Площа дзеркала озера 1,25 км2, найбільша глибина 31,8 м, середня глибина 15 м. Об’єм води в озері 18,57 м3. Озеро безстічне. Встановлення рівня води в озері передбачалось за рахунок подачі насосною станцією паводкових вод Турського каналу.
В зв’язку з наміченими заходами по гарантованому водозабезпеченні всієї Турської системи шляхом акумуляції води в озері Турське, на основі згоди з Волинським управлінням технічної експлуатації малих річок, в проекті передбачені заходи по зволоженні з Турського каналу шляхом підбору. Виходячи з умов шлюзування, залишена густота відкритої мережі
6.2.4.2 Вузол споруд насосної станції
Вузол, що проектується, споруд насосної станції призначений для скиду води з осушувальної системи з метою забезпечення використання земель в сільськогосподарському виробництві.
Режим роботи насосної станції – круглорічний. Згідно з ДБН В. 2.4.1-99 вузол споруд насосної станції відноситься до ІУ класу капітальності.
Основні розрахункові положення прийняті по ДБН В. 2.4.1-99
Будівельні матеріали, марки бетону, бетонних і залізобетонних елементів і арматура прийняті у відповідності з номенклатурою виробів, а також у відповідності з основними положеннями по проектуванню гідротехнічних споруд:
- збірний залізобетон М 200-300
- монолітний залізобетон М 150-200
- монолітний бетон М 150
- арматура залізобетонних конструкцій сталь А-І, А-ІІІ, В-І
- напірні трубопроводи, стальні.
6.2.4.3 Розрахунок пропускної здатності і напору насосної станції
Пропускна здатність насосної станції визначається за формулою:
Qнс=Q(1-Vр/W), м3/с (6.14)
де:Vр – регулююча ємкість з розрахунком норми осушення, яка рівна 0,8 м3
Vр =142 502 м3
W– повний об’єм паводку 10% забезпеченості, м3
W=1814000м3
Q – максимальна витрата весняного паводку 10% забезпеченості, м3/с
Q=3,75м3/с
Qнс= 3,75*(1-142502/1814000)=2,75 м3/с
Повний напір насосної станції визначається за формулою
Нп=Н2+hw, м (6.15)
де: Н2 – геодезичний напір між максимальним рівнем води в водоприймачі
і мінімальним експлуатаційним рівнем у водному джерелі з врахуванням клапана зриву вакууму = 4,64 м
hw – втрати по довжині і місцеві втрати в напірному трбопроводі
Ду=600 мм дорівнюють 0,61 м
Таким чином, повний напір насосної станції складає 5,25 м.
Для забезпечення розрахункової витрати насосної станції Q=2,75 м3/с. При напорі 5,25 м згідно каталогу насосів приймаємо 4 капсульних електронасоси марки ІОПВ 2500-4,2 (ОП5-47П) пропускною здатністю одного насоса, яка дорівнює 0,64 м3/с.