6.2.4.4 Заходи по зволоженню

Не дивлячись на те, що район будівництва осушувальної системи відноситься до зони надлишкового зволоження, рослинами відчувається нестача вологи.

Гарантією стійких врожаїв на землях, які осушуються, може бути тільки двохстороннє регулювання водно-повітряного режиму.

Для зволоження сільськогосподарських культур на землях, які осушуються, проектом передбачені наступні технічні заходи:

1.         Будівництво зволожуючого каналу

2.         Будівництво шлюзів-регуляторів

6.2.4.5 Розрахунок водного балансу активного шару грунтів

Потреба у регулюванні водно-повітряного режиму грунту визначається на основі водного балансу, який розраховуємо для року 50 %, 75 %, 90 % забезпеченості опадами.

Розрахунок водного балансу ведемо по місяцях вегетаційного періоду для кожної сільськогосподарської культури, при цьому враховуємо формулу:

± M = E – ( О_е + ∆W), м³/га, (6.16)

де: М – змінення волого запасів в активному шарі грунту, м³/га;

Е – сумарне водоспоживання даною культурою, м³/га;

Ое – кількість ефективних опадів, м³/га;

∆W – запаси продуктивної вологи в активному шарі грунту, м³/га.

Сумарне водоспоживання окремої культури за вегетаційний період визначаємо, враховуючи формулу А. М. Янголя:

E = αУ + n Д, м³/га, (6.17)

де: У – урожайність основної продукції даної культури, т/га;

α – емпіричний коефіцієнт;

Д – сума середньодобових дефіцитів вологості повітря за вегетаційний період, мм;

n – коефіцієнт, який приймаємо в залежності від норми осушення.

Кількість ефективних опадів визначаємо за основними формулами:

О_е=10*β*h, м³/га, (6.18)

де: h – шар опадів за розрахунковий період, мм;

β – коефіцієнт використання опадів.

Результати розрахунків див. в листі 5

6.2.4.6 Розрахунок зони впливу меліоративної системи на пониження рівня ґрунтових вод

Після проведення меліоративних робіт на прилеглій території відбувається зміна гідротехнічної обстановки (пониження РГВ). Відстань впливу дії меліоративної системи на пониження рівня ґрунтових вод визначаємо по формулі:

x = z *2*(a*t)^1/2, м (6.19)

де:

x – відстань від осушувальної системи, м;

a – рівне провідність водоносного пласта, м²/добу;

t – час, доб.

Для визначення z знаходимо:

erfc(z) = (H/H₀) = 0,1/1,0 = 0,1

де:

Н – пониження рівнів ґрунтових вод, Н = 0,1 м

Н₀ – пониження рівнів на границі осушувальної системи, Н₀ = 1,0

Згідно [ст.368] z = 1,85

a = K_ф*h/μ, , м²/добу, (6.20)

де:

K_ф – коефіцієнт фільтрації водоносного пласта, м/доб;

h – потужність водоносного пласта, м;

h = (2…2,5) * Н₀, м

h = 2,0 м

μ – водоввідача пласта.

μ = 0,056* K_ф ^^1/2* Н_с ^^1/3, (6.21)

Розрахунок для торф’яних грунтів:

K_ф = 0,4 м/добу

μ = 0,056* 0,4^^1/2*0,55^^1/3 = 0,03

а = 0,4*2/0,03 = 13,3 м²/добу

t = 150 діб

х = 1,85*2*(13,3*150)^^1/2 = 165 м

Розрахунок для мінеральних грунтів:

K_ф = 2,4 м/добу

μ = 0,056* 2,4^^1/2*0,55^^1/3 = 0,07

а = 2,4*2/0,07 = 68,6 м²/добу

t = 150 діб

х = 1,85*2*(68,6*150)^^1/2 = 375,3 м

Отже, зона впливу дії меліоративної системи на пониження РГВ становить:

-      для торф’яних грунтів х = 165 м;

-      для мінеральних грунтів х = 375,3 м (див. лист 6)

Розділ 7. Охорона праці