Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом

Стан (оцінка) води	Колі-індекс
Дуже чиста I	<3
Чиста II	3-1000
Задовільної чистоти III	1001-10000
Забруднена IV	10010-50000
Брудна V	50010-100000
Дуже бру дна	>100000

Колі –індекс озер Ратнівського району на час визначення складав:

Турське-10900, Любовель-1000, Горіхове-600, Дружби-500, Волянське-300, Горіховець-1200, Лука-6700. Звідси клас води: Турське-Забруднена φ(Р₄)= -1, Любовель-Чиста φ(Р₂)=1, Горіхове-Чиста φ(Р₂)=1, Дружби-Чиста φ(Р₂)=1, Волянське-Чиста φ(Р₂)=1, Горіховець-Задовільної чистоти φ(Р₃)= 0, Лука-Задовільної чистоти φ(Р₃)= 0.

Оцінку стану підсистеми „Якість води” здійснюють за формулою 34 як менше значення мір блоків „Хімічне забруднення” і „Бактеріальне забруднення”. Таким чином, вода в озерах Ратнівського району оцінюється(класифікується) як: Турське - „Забруднена”, Любовель - „Чиста”, Горіхове - „Чиста”, Дружби - „Чиста”, Волянське - „Чиста”, Горіховець - „Задовільної чистоти”, Лука - „Задовільної чистоти” [17].

5.1.5 Оцінка стану річки та її басейну за оцінками окремих підсистем

Розрахунок антропогенного навантаження та оцінку його впливу на екосистеми озер Ратнівського району виконаний за результатами оцінки стану основних природних підсистем-земельних ресурсів, водних ресурсів, якості води за хімічним, токсикологічному і бактеріологічному та радіаційному забрудненню.

Стан всієї системи описується вектором альтернатив U = (U₁, U₂, U₃, U₄, U₅, U₆), кожна з яких відповідає одній з оцінок /“добрий”, “зміни незначні”, “задовільний”, “поганий”, “дуже поганий”, “катастрофічний”/.

Функція міри множини має вигляд:

(5.35)

Маючи визначені раніше оцінки (класи) стану підсистем, за формулою

 

ІКАН = ,(5.36)

де: L_m, W_m та Q_m – поточний стан підсистем, обчислюють індукційний коефіцієнт антропогенного навантаження (ІКАН)

 

ІКАН ₂ = 0,3*(-0,7)+0,2*1,92+0,5*0 = 0,17

ІКАН ₆ = 0,3*(-1,5)+0,2*1,92+0,5*(-3) = -1,6

ІКАН ₉= 0,3*2,8+0,2*1,92+0,5*(-1) = 0,72

ІКАН ₁₂= 0,3*(-1,4)+0,2*1,92+0,5*0 = -0,04

ІКАН ₁₅= 0,3*-(1,8)+0,2*1,92+0,5*(-1) = -0,66

ІКАН ₁₆= 0,3*(-1,2)+0,2*1,92+0,5*(-1) = -0,48

ІКАН ₅₉= 0,3*3,2+0,2*1,92+0,5*(-1) = 0,66

ІКАН ₆₀= 0,3*(-2,4)+0,2*1+0,5*(-1) = 1,02

ІКАН ₆₉= 0,3*(-0,3)+0,2*1+0,5*(-1) = -0,35

Значення категорій U_і визначається за умови:

(5.37)

 і є /1,6/

Міри категорії визначають як   за формулою5.35[17].

Результати розрахунків по кожному розрахунковому квадрату наведені в таблиці 5.7. Дані цієї таблиці свідчать, що під впливом господарської діяльності природний стан екосистем Ратнівського району зазнав змін.

Таблиця 5.11

Оцінка стану водних об’єктів Ратнівського району за оцінками окремих підсистем

№ квадрата	Оцінка використання річкового стоку (Wm)	Оцінка якості води (Qm)	Оцінка використання земельних ресурсів (Lз)	ІКАН
2	1,92	0	-0,7	0,17
6	1,92	-3	-1,5	-1,6
9	1,92	-1	2,8	0,72
12	1,92	0	-1,4	-0,04
15	1,92	-1	-1,8	-0,66
16	1,92	-1	-1,5	-0,48
59	1,92	-1	3,2	-0,66
60	1,92	-1	-2,4	1,02
69	1,92	-1	-0,3	-0,35

Отже, стан Ратнівського району за оцінками окремих підсистем оцінюємо як:

-      в квадратах №2, №12, і №69 – «задовільний»;

-      в квадратах №9, №60 – «зміни незначні»;

-      в квадратах №15, і №59 і №16 – «поганий»;

-      в квадраті № 6 – «дуже поганий».

Виходячи з цього, можна сказати, що в квадратах №2, №12, №69, №9, №60, №59 і №6 необхідно зменшити антропогенне навантаження і по можливості збільшити площі земель під лісом. Водогосподарсько-екологічна оцінка Ратнівського району наведена в листі 2.

Розділ 6. Самарівська меліоративна система та її вплив на навколишнє природне середовище