- •1.1 Фізико-географічне положення Ратнівського району
- •1.2 Геологічна будова
- •1.3 Корисні копалини
- •1.4 Підземні води
- •1.6 Рельєф
- •1.7 Поверхневі води
- •1.8 Ґрунти
- •1.9 Ландшафти і фізико-географічне районування
- •1.10 Рослинний світ
- •1.11 Тваринний світ
- •2.1 Лісові ресурси, їх використання
- •2.2 Земельні ресурси, їх використання
- •2.3 Населення
- •4.1 Загальні поняття
- •4.2 Особливості проектування місцевих екологічних мереж
- •4.3 Мінімальний розмір екоядра
- •4.4 Проектування екомережі Ратнівського району
- •5.1 Методика розрахунку
- •5.1.1 Радіаційне забруднення
- •5.1.2 Використання земельних ресурсів
- •Критеріальні значення показників використання земельних ресурсів в Ратнівському районі
- •5.1.3 Використання водних ресурсів
- •5.1.4 Якість води
- •Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом
- •5.1.5 Оцінка стану річки та її басейну за оцінками окремих підсистем
- •6.1 Сучасний стан Самарівської осушувальної системи
- •6.1.1 Планове розміщення провідної і регульованої мережі каналів
- •6.1.2 Магістральний канал
- •6.1.3 Осушувальна мережа каналів
- •6.1.4 Гончарний дренаж
- •6.1.5 Кротовий дренаж
- •6.1.6 Гідрологічні розрахунки
- •6.1.6.1 Максимальні витрати води
- •6.1.6.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.1.6.3 Розрахункові витрати для каналів осушувальної системи
- •6.1.7 Захист осушених земель від затоплення
- •6.1.8 Заходи щодо охороні природи і навколишнього середовища
- •6.1.8.1 Вплив осушення на зміни природної обстановки
- •6.1.8.2 Ґрунтозахисні заходи
- •6.1.8.3 Протиерозійні заходи
- •6.1.8.4 Водозахисні заходи
- •6.2 Реконструкція Самарівської осушувальної системи
- •6.2.1 Водоприймач
- •6.2.2 Гончарний дренаж
- •6.2.3 Гідрологічні розрахунки
- •6.2.3.1 Максимальні витрати води
- •6.2.3.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.2.4 Технічні заходи
- •6.2.4.1 Загальна схема меліорації
- •6.2.4.2 Вузол споруд насосної станції
- •6.2.4.3 Розрахунок пропускної здатності і напору насосної станції
- •6.2.4.4 Заходи по зволоженню
- •6.2.4.5 Розрахунок водного балансу активного шару грунтів
- •6.2.4.6 Розрахунок зони впливу меліоративної системи на пониження рівня ґрунтових вод
- •7.1 Розробка організаційних питань з охорони праці
- •7.2 Розрахунок заземлення електрообладнання
- •7.3 Запроектовані заходи з виробничої санітарії
- •7.4 Пожежна профілактика
- •7.5 Способи пожежного зв’язку і сигналізації
4.3 Мінімальний розмір екоядра
Можна встановити з біоекологічної, фізико-географічної та агроекологічної точок зору. З біологічних позицій оптимальна площа екоядра має бути такою, щоб забезпечувалось ефективне самовідтвореня популяцій та гарантувалось їх існування протягом невизначено довгого часу. Важливою характеристикою екоядра є його едафічні умови, тобто набір та характер дії факторів , що визначають можливість існування в ньому певних видів рослин. Основні едафічні фактори: зволоженість, тепло, мінеральне живлення, затіненність тощо.Едафічний тип екоядра визначає набір видів, які можуть існувати в ньому. Чим подібніші за едафічними умовами екоядра, тим інтенсивніша міграція видів між ними.
За площею виділяються такі екоядра [3]
1) карликові (в агроландшафті 0,2-0,5 км2 - в Ратнівському районі районі 14 ПЗО карликові);
2) малі (відповідно 0,5-1,0 км2; - 3 ПЗО);
3) середні (1-3 км2 – 3 ПЗО);
4) відносно великі (3-10 км2 – 3 ПЗО);
5) великі ( 10 км2 –4 ПЗО).
4.4 Проектування екомережі Ратнівського району
При проектуванні місцевих екомереж району враховувалось, що в умовах фрагментованості рослинного покриву введення в ландшафт екологічних коридорів та нових екоядер дозволяє зберегти та відновити біологічне різноманіття як окремих ділянок з природними біотопами, так і ландшафтів в цілому. Завдання полягає у оптимальному з урахуванням умов реального ландшафту визначенні числа і місцезнаходження екоядер та екокоридорів, метричних (довжина, ширина, площа) та топологічних параметрів (індексів зв’язності) біоцентрично-сітьової структури ландшафту.
Планування оптимальної біоцентрично-сітьової структури ландшафту вимагає проведення ретельних розрахунків. Такі розрахунки були виконані нами за величиною міграції. Виходячи з реальних можливостей перебудови сучасного ландшафту Ратнівського району, за оптимальну слід вважати мережу екологічних коридорів, яка за мінімально можливої довжини нових екокоридорів та мінімального числа нових біоцентрів здатна максимально підвищити значення показників ефективності біоцентрично-сітьової структури ландшафту. Окрім достатньо високої зв’язності моделі кожної з систем біоцентрів району кожна з них повинна бути пов’язана екологічними коридорами з іншими природно-заповідними об’єктами (див. лист 3).
Обгрунтування моделі оптимальної мережі екологічних коридорів Ратнівського району з таких основних положень :
1. Мережа обгрунтовується для територіально суміжних екоядер, які належать до однієї системи. При цьому система біоцентрів виділяється як сукупність ділянок з існуючою природною рослинністю, що мають подібні едафічні умови та близький флористичний склад. Отже, міграції рослин можливі вздовж екологічних коридорів, що розташовані переважно у межах території, яку охоплює одна система біоцентрів.
2. Екологічні коридори та екоядра проектуються таким чином, аби під них відводилося якомога менше площі сільськогосподарських земель. Переважно місцеположення нових екологічних коридорів визначається системою річок та дренажних каналів, береги яких необхідно залісити та залужити; сучасною мережею шляхів сполучень, зони відчуження вздовж яких необхідно озеленити; межами землеустрою, у яких лісосмуги, що їх закріпляють, слід розширити та впорядкувати; яружними та балковими системами, використання яких під ріллю та випас небезпечні в ерозійному відношенні.
3. Екологічні коридори проектуються лише міжекоядрами, відстань між якими перевищує критичну довжину біотичних міграцій (порядку 500 м). Вони здебільшого не повинні мати довжину більшу від 3-4 км, за якої їх міграційна функція практично не виконується. За необхідності сполучити довгим екологічним коридором два біоцентри, які далеко розташовані одни від одного, посередині екологічного коридору проектується новий біоцентр.
4. Кожна територіальна система біоцентрів має бути пов’язана мережею екологічних коридорів з іншими територіями та існуючими системами екологічних коридорів Білорусі.Виходячи зі сформульованих положень розроблена модель оптимальної біоцентрично-сітьової ландшафтної структури Ратнівського району. Вона полягає в тому, що між екоядрами між якими зв’язку не має або дуже слабкий зв’язок , необхідно створити додаткові екоядра, що в свою чергу допоможе зберегти ряд цінних видів рослин і тварин. Особливо це стосується водних ПЗО, яких в даному районі налічується 14, що становить 49,8% від загальної площі ПЗФ Ратнівського району.
Розділ 5. Водвгосподарсько-екологічна оцінка Ратнівського району