- •1.1 Фізико-географічне положення Ратнівського району
- •1.2 Геологічна будова
- •1.3 Корисні копалини
- •1.4 Підземні води
- •1.6 Рельєф
- •1.7 Поверхневі води
- •1.8 Ґрунти
- •1.9 Ландшафти і фізико-географічне районування
- •1.10 Рослинний світ
- •1.11 Тваринний світ
- •2.1 Лісові ресурси, їх використання
- •2.2 Земельні ресурси, їх використання
- •2.3 Населення
- •4.1 Загальні поняття
- •4.2 Особливості проектування місцевих екологічних мереж
- •4.3 Мінімальний розмір екоядра
- •4.4 Проектування екомережі Ратнівського району
- •5.1 Методика розрахунку
- •5.1.1 Радіаційне забруднення
- •5.1.2 Використання земельних ресурсів
- •Критеріальні значення показників використання земельних ресурсів в Ратнівському районі
- •5.1.3 Використання водних ресурсів
- •5.1.4 Якість води
- •Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом
- •5.1.5 Оцінка стану річки та її басейну за оцінками окремих підсистем
- •6.1 Сучасний стан Самарівської осушувальної системи
- •6.1.1 Планове розміщення провідної і регульованої мережі каналів
- •6.1.2 Магістральний канал
- •6.1.3 Осушувальна мережа каналів
- •6.1.4 Гончарний дренаж
- •6.1.5 Кротовий дренаж
- •6.1.6 Гідрологічні розрахунки
- •6.1.6.1 Максимальні витрати води
- •6.1.6.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.1.6.3 Розрахункові витрати для каналів осушувальної системи
- •6.1.7 Захист осушених земель від затоплення
- •6.1.8 Заходи щодо охороні природи і навколишнього середовища
- •6.1.8.1 Вплив осушення на зміни природної обстановки
- •6.1.8.2 Ґрунтозахисні заходи
- •6.1.8.3 Протиерозійні заходи
- •6.1.8.4 Водозахисні заходи
- •6.2 Реконструкція Самарівської осушувальної системи
- •6.2.1 Водоприймач
- •6.2.2 Гончарний дренаж
- •6.2.3 Гідрологічні розрахунки
- •6.2.3.1 Максимальні витрати води
- •6.2.3.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.2.4 Технічні заходи
- •6.2.4.1 Загальна схема меліорації
- •6.2.4.2 Вузол споруд насосної станції
- •6.2.4.3 Розрахунок пропускної здатності і напору насосної станції
- •6.2.4.4 Заходи по зволоженню
- •6.2.4.5 Розрахунок водного балансу активного шару грунтів
- •6.2.4.6 Розрахунок зони впливу меліоративної системи на пониження рівня ґрунтових вод
- •7.1 Розробка організаційних питань з охорони праці
- •7.2 Розрахунок заземлення електрообладнання
- •7.3 Запроектовані заходи з виробничої санітарії
- •7.4 Пожежна профілактика
- •7.5 Способи пожежного зв’язку і сигналізації
7.4 Пожежна профілактика
До систем пожежо-вибухозахисту належать:
– використання негорючих і важкогорочих речовин і матеріалів;
– обмеження їх кількості;
– ізоляція горючого і вибухонебезпечного середовища;
– запобігання поширення пожежі за межі вогнища;
– застосування засобів пожежозахисту.
Система пожежозахисту включає евакуацію людей, використання засобів колективного та індивідуального захисту, систему проти димного захисту, використання пожежної сигналізації і засобів повідомлення про пожежу, організацію пожежної охорони об’єкта.
Кількість горючих і вибухонебезпечних речовин і їх розміщення регламентується. Виходячи з цього визначають масу їх в приміщенні і на складі залежно від різноманітних чинників.
Ізоляція горючого і вибухонебезпечного середовища досягається за допомогою механізації і автоматизації технологічних процесів, використання геометричного обладнання і тари, а також установкою пожежонебезпечного обладнання в ізольованому приміщені.
На стадії проектування будівель і споруд передбачають заходом щодо обмеження поширення пожеж. У зв’язку з цим передбачається розділення будівель протилежними стінками чи протилежними перекриттями на пожежні відсіки; розділення будівель протилежними перегородками на секції; влаштування протипожежних перепон для обмеження поширення вогню конструкціями, горючими матеріалами/греблі, бортики, корзини, пояси, тощо/;влаштування протипожежних дверей і воріт , а також протипожежних розривів між будівлями.
Протипожежні стіни треба зводити на всю висоту будівлі, перетинати всі конструкції і поверхні. Такі стіни виконуються з негорючих матеріалів, а межа вогнестійкості їх повинна бути не менш як 2,5 години.
Протипожежні стіни повинні виступати над покрівлею не менше ніж на 60 см, якщо хоча б один з елементів покрівлі виконаний з горючого матеріалу і не менш як на 30 см, коли елементи покрівлі виконані з важкоспалахуючих матеріалів, а також виступати за зовнішню площину стіни не менше ніж на 30 см.
Конструктивні рішення протипожежних зон в будівлях необхідно влаштувати за БНІП 2.04.02-85.
Площа пожежних відсіків і етажність встановлюється для будівель різних ступенів вогнестійкості з урахуванням категорії розміщених у них виробництва.
Вимоги до обмеження поширення пожеж між будівлями промислових підприємств встановлені БНІП П-89-80 і БНІП П-106-79.Вони регламентують найменшу відстань між пожежо- і вибухонебезпечними об’єктами промислових підприємств, а також правила їх взаємного розміщення. Протипожежна відстань залежить від ступеня вогнестійкості будівлі і категорії пожежної небезпеки приміщення.
Найважливішою частиною пожежної профілактики на підприємствах є правильна організація руху людей як за звичайних умов, так і особливо при виникненні пожежі.
Межа вогнестійкості конструкції повинна бути на об’єкті такою, щоб конструкції зберігали несучі і обгороджуючи функції протягом евакуації людей. Вона повинна бути завершеною до настання граничнодопустимих концентрацій небезпечних чинників пожежі чи вибуху.
Для безпеки працівників, які перебувають під час пожежі у виробничих приміщеннях, велике значення мають кількість і розміри вихідних отворів і шлях евакуації без зустрічного руху або перетину людських потоків.
Успішна евакуація людей в разі пожежі досягається головним чином відповідним розміщенням робочих місць і виходів на зовні з додержанням необхідної ширини коридорів, сходових маршів, дверей і проходів. На шляхах евакуації людей не повинно бути крутих підйомів, порогів та інших перепон, що заважають нормальному і безпечному пересуванню людей.
Сумарна ширина сходових маршів або проходів на шляхах евакуації людей повинна становити не менш як 1 м на 125 чоловік для одно та двоповерхових приміщень і 0,6 м на 100 чоловік для вищих приміщень. Ширина коридорів у виробничих та допоміжних приміщеннях має бути не менше як 1,4 м , а ширина дверей – не менше як 0,8 м.
Важливою умовою успішної евакуації людей і цінностей є влаштування запасних виходів, внутрішніх переходів, пожежних драбин та аварійного освітлення.
Для всіх приміщень, де працює багато людей, треба заздалегідь розробити план евакуації їх на випадок пожежі.
Якщо при евакуації людей виникли труднощі, треба вжити колективних та індивідуальних заходів захисту. Кожний об’єкт повинен бути забезпечений засобами сигналізації про пожежу в її початковій стадії [9].
