
- •1 Підсилювачі
- •Загальні відомості та класифікація підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювачів
- •1.3 Забезпечення положення робочої точки підсилювальних
- •1.3.1 Основні способи забезпечення положення робочої точки
- •1.3.2 Зміщення фіксованим струмом бази
- •1.3.3 Зміщення фіксованою напругою
- •1.3.4 Критерії вибору положення робочої точки підсилювальних
- •1.4 Стабілізація положення робочої точки підсилювальних
- •1.4.1 Дестабілізуючі фактори
- •1.4.2 Метод параметричної стабілізації
- •1.4.4 Емітерна стабілізація
- •1.5 Режими роботи підсилювальних каскадів
- •1.6 Зворотний зв'язок в підсилювачах
- •1.6.1 Типи зворотного зв’язку
- •1.6.2 Вплив зворотного зв'язку на основні параметри
- •1.7 Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах
- •1.7.1 Підсилювальний каскад зі спільним емітером
- •1.7.2 Підсилювальний каскад зі спільним колектором
- •1.7.3 Підсилювальний каскад зі спільною базою
- •1.8 Підсилювальні каскади на польових транзисторах
- •1.8.1 Підсилювальний каскад на польових транзисторах зі спільнім витоком
- •1.8.2 Термостабілізація режиму роботи каскаду на польовому транзисторі
- •1.8.3 Підсилювальний каскад на польовому транзисторі зі спільнім стоком
- •1.9 Багатотранзисторні конфігурації підсилювальних каскадів
- •1.9.1 Каскодна схема
- •1.9.2 Схеми на емітерно-зв'язаних транзисторах
- •1.9.3 Схема Дарлінгтона
- •1.10 Спеціальні типи підсилювачів
- •1.10.1 Схеми корекції ачх
- •1.10.2 Імпульсні підсилювачі
- •1.10.3 Вибіркові підсилювачі
- •1.11 Багатокаскадні підсилювачі
- •1.11.1 Особливості побудови багатокаскадних підсилювачів
- •1.11.2 Підсилювачі з гальванічним зв’язком
- •1.11.3 Підсилювачі з трансформаторним зв'язком
- •1.11.4 Підсилювачі з оптронним зв'язком
- •1.11.5 Підсилювачі напруги з резистивно-ємнісним зв’язком
- •1.11.6 Паразитні зворотні зв’язки в багатокаскадних підсилювачах
- •1.12 Підсилювачі постійного струму
- •1.12.1 Загальні відомості
- •1.12.2 Ппс прямого підсилення
- •1.12.3 Ппс з перетворенням (модуляцією) сигналу
- •1.12.4 Диференціальний ппс
- •1.13 Каскади кінцевого підсилення
- •1.13.1 Загальні відомості
- •1.13.2 Однотактні ккп
- •1.13.3 Трансформаторні ккп
- •1.13.4 Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади на транзисторах з різним типом провідності
- •2.10.5 Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади на транзисторах з однаковим типом провідності
- •2 Операційні підсилювачі
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Основні параметри та характеристики оп
- •Інвертувальний підсилювач
- •1.3 Неінвертувальний підсилювач
- •2.5 Диференційний підсилювач
- •2.6 Логарифмічний та антилогарифмічний підсилювачі
- •2.7 Суматор
- •2.8 Повторювач напруги
- •2.9 Інтегратор та диференціатор
- •2.10 Особливості використання оп
- •3.12 Аналогові компаратори
- •3 Генератори гармонічних коливань
- •3.1 Класифікація та призначення генераторів гармонічних коливань
- •3.2 Умови самозбудження автогенераторів
- •3.6 Cтабілізація частоти вихідних коливань в автогенераторах
- •3.6.1 Параметрична стабілізація частоти
- •3.6.2.Кварцова стабілізація частоти
- •Контрольні запитання
3.12 Аналогові компаратори
Аналогові компаратори призначені для порівняння двох аналогових сигналів між собою або одного вхідного аналогового сигналу з заданим еталонним рівнем.
Компаратори являють собою спеціалізовані ОП з диференціальним входом, високим коефіцієнтом підсилення і швидкодії без зворотного зв’язку. Основними параметрами компараторів являються: чутливість, швидкодія і навантажувальна можливість.
Компаратори бувають однопороговими і двопороговими. На рис. 1.19 представлена схема однопорогового компаратора і його передатна характеристика.
Рисунок 2.19 – Однопороговий компаратор та його передатна характеристика
На рис. 2.20 приведена схема двопорогового компаратора, що являє собою тригер Шмітта.
Компаратор
охоплений позитивним зворотним зв’язком
через дільник напруги
.
Змінюючи співвідношення дільника
можливо змінити напругу спрацювання
.
Зазвичай
або
.
При
,
компаратор стає однопороговими.
Передатну характеристику можна переміщувати вліво та вправо подачею додаткової напруги на інвертований вхід компаратора (рис. 2.20)
Рисунок 2.20 – Двопороговий компаратор (а), та його передатна характеристика (б)
Рисунок 2.21 – Двопороговий компаратор (а), та його передатна характеристика (б)
В якості компараторів використовують мікросхеми серій К521, К554, К597, К1401. Мікросхема К521СА3 – являється прецизійним компаратором зі стропуванням і балансуванням. К521СА1 представляє собою два автономних компаратора з одним спільним входом. Мікросхема може використовуватись для порівняння двох аналогових сигналів. Мікросхема К521СА1 відноситься до багатоканальних. Тут в одному корпусі розміщені чотири компаратора.
3 Генератори гармонічних коливань
3.1 Класифікація та призначення генераторів гармонічних коливань
Генератором гармонічних коливань називають електронний пристрій, який перетворює електричну енергію джерела постійного струму в енергію незгасаючих синусоїдних коливань заданої частоти та потужності. До складу генератора входить активний елемент та частотно-вибіркова система.
Як активні елементи використовуються транзистори, операційні підсилювачі та тунельні діоди, які мають відрізок негативного опору на вольт-амперній характеристиці. Гармонічні коливання в генераторах підтримуються частотно-вибірковими чотириполюсниками: резонансними LС-контурами або іншими резонуючими елементами (кварц), або за допомогою фазуючих RC-кіл, які вмикаються в коло зворотного зв'язку підсилювачів. Тому розрізняють LC-генератори і RC-генератори гармонічних коливань.
Внутрішньою класифікаційною ознакою генераторів гармонічних коливань є принцип керування режимом їх роботи. За цією ознакою розрізняють генератори з незалежним збудженням, режимом роботи яких керують від зовнішнього сигналу, і генератори з самозбудженням – автогенератори. Схеми LC- генераторів з незалежним збудженням по суті не відрізняються від схем резонансних підсилювачів, але характеризуються значно більшим рівнем потужності, яка виділяється в навантаженні.
Залежно від генерованих частот генератори гармонічних коливань поділяють на низькочастотні (0,01... 100 кГц), високочастотні (0,1...100 МГц) і надвисокочастотні (>100 МГц). У пристроях промислової електроніки використовуються в основному низькочастотні та високочастотні генератори. Їх застосовують у вимірювальних та регулюючих пристроях, у пристроях живлення технологічних установок тощо.